2235
«Крим — органічний»
— Особисті фінанси
Еко-продукти у супермаркетах України регулярно купують лише споживачі з групи «Родини з дітьми з доходом більше ніж 10 тисяч гривень на людину в місяць». Науковці пропонують, як знизити ціну до «розумних меж»
Якщо «піти» на уявний ринок 2023 року, то можна передбачити, що 90—95% всіх запропонованих продуктів будуть органічними, а товар, який не матиме сертифікату, який це підтверджуватиме, пропонуватиметься за «викидними» цінами, й покупець, що поважає себе, його просто не візьме. Першим параметром товару, який перевірятимуть під час постачань його до супермаркетів, буде технологія його виробництва і відповідність стандартам органічної продукції. Найбільш серйозною і шанованою структурою в логістичній схемі постачань товарів будуть Сертифікаційні центри, які включатимуть в себе всі нинішні форми контролю й перевірятимуть товар на відповідність європейським стандартам якості, і передусім його відповідність стандартам органічного походження. Центрів буде багато, обійти й обдурити цей контроль буде неможливо, тому що він супроводжуватиме весь процес виробництва від початку і до виходу товару на ринок.
…У розвитку ситуації саме за таким сценарієм упевнені учасники міжнародної конференції «Крим — органічний», яка пройшла в стінах Кримського агропромислового коледжу Національного університету біоресурсів та природокористування України. Конференцію було організовано Німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ), що реалізовує проект «Розвиток органічного виробництва в АРК», Кримською організацією СЛОУ ФУД КРИМ, у ній взяли участь фермери, агрономи, науковці, практики аграрного виробництва, які беруть участь в реалізації проектів з формування в Україні інфраструктури виробництва органічних продуктів, а також представники аналогічних структур з Росії, Білорусії, Німеччини, Чехії та Австрії.
На разі ж картина на українських кухнях, ринках і в супермаркетах дещо інша. Господиня, насамперед, запитає чоловіка про ціну куплених ним овочів та м’яса, а не про їхню органічність, на ринках пропозиції органічних продуктів швидше є рідкістю, ніж правилом, а окремі супермаркети поки що тільки ставлять перші досліди з торгівлі органічною продукцією і не завжди задоволені результатами цих експериментів.
Водночас ситуація з органічністю (це ще називається інколи екологічною чистотою, що одне й те саме) гнітюча: як показали дослідження, споживачі неорганічних продуктів з’їдають разом з овочами, фруктами, м’ясом, іншими продуктами в середньому за рік більше 3 кілограмів різних хімікатів, третина з яких не виводяться з організму й призводять до алергії або різних захворювань. Якщо ще 30 років тому алергією в тій або іншій формі у нас страждали 50% населення, то сьогодні запаленням від хімікатів страждають 90% «їдців», значно почастішали різні форми раку, порушень імунної системи, інших захворювань, спричинених присутністю в продуктах тих або інших хімічних засобів, які застосовуються в процесі їх виробництва, — залишки пестицидів, хімічних добрив, нітрати тощо.
Загальновідомо, що ринок формується переважно попитом і реалізацією товару. Потім вже у відповідь на нього формується виробництво і пропозиція потрібного товару в обсягах, яких вимагає попит і забезпечує купівельна здатність. Однак самі споживачі сьогодні в Україні ще не усвідомили важливості цієї проблеми. Як розповіла експерт проекту GIZ з Севастополя Світлана Злобіна, в одному з супермаркетів провели експеримент. У торговельному залі поставили дві однакові полиці товарів, але на одній з них пропонувалися органічні товари, на що виразно вказувало маркування й реклама, на іншій такі самі, але не органічні, причому за абсолютно однаковою ціною. Здавалося б, передбачали експериментатори, що покупці чітко розділять ставлення до цих двох типів товарів і купуватимуть лише органічні продукти, але цього не сталося. Багато хто зі споживачів просто не звертає уваги на маркування, і підрахунок показав, що за один і той самий час покупців, що обирали товари і з першої, і з другої полиці, було практично порівну.
На жаль, і виробники, і торговельні мережі стикаються з необізнаністю споживачів, а відтак і з катастрофічною нерозвиненістю попиту на органічну продукцію, що породжує багато проблем. Як показало дослідження маркетологів однієї з мереж супермаркетів в Україні, яка почала запроваджувати торгівлю органічними продуктами, їх регулярно купують споживачі, які входять до групи «Родини з дітьми з доходом більше 10 тисяч гривень на людину в місяць», тобто це дуже вузька ніша споживачів, яка не може забезпечити масовий попит. Зрозуміло, що цьому сприяють і недосконалі механізми формування ціни на органічну продукцію. Як сказав представник Чехії, в їхній країні ціна органічних продуктів може перевищувати ціну традиційного товару на 15—20%, а в окремих випадках і лише в супермаркетах вона може складати 100% перевищення. У нас же, як свідчить Світлана Злобіна, ціна органічної продукції складає від 300% до 900% масової роздрібної ціни. Наприклад, органічна мука пропонується по 16—17 грн за кілограм, пакет молока вагою 800 грамів — за 18—27 гривень. Звичайно, багатьом споживачам це просто не по кишені.
Зрозуміло, що для того, щоб попит на органічну продукцію вийшов за межі вузької ніші споживачів з доходом більше 10 тисяч грн на місяць, необхідне зниження ціни до «розумних» меж. Для цього науковці та маркетологи рекомендують створювати колективні торговельні марки для цілих асоціацій виробників, які могли б забезпечити значні маси добре впізнаваних і активно рекламованих органічних товарів, тому що тільки великі обсяги виробництва можуть забезпечити прийнятну рентабельність товару, а отже й ходову ціну. Багато що й досі залежить також від регіону продажів, від рівня купівельної спроможності населення в тому або іншому регіоні. Наприклад, одна з мереж супермаркетів відкрила торгівлю органічними продуктами в декількох регіонах, зокрема, в Криму і в Харкові, проте реалізація одного й того самого асортименту органічних товарів в Криму склала 4 тисячі гривень на місяць, а в Харкові — 40 тисяч.
У Севастополі, наприклад, учасниками проекту було розроблено цілісну стратегію популяризації і формування системи виробництва й реалізації органічних продуктів. Тут вже створено перший магазин еко-продуктів, в якому присутня продукція всіх учасників проекту. Магазин організовує також і точкові продажі на заходах і презентаціях. У регіональну галузеву Програму розвитку Агропромислового комплексу Севастопольського регіону на 2013—2018 роки включено розділ органічного виробництва. Аналогічні багатогалузеві структури із запровадження виробництва органічних продуктів створено також в районі Бахчисараю (Крим), ведеться робота з їх створення на базі майбутнього технопарку в Джанкойському районі, в деяких інших регіонах.
Скажімо, одна зі швейцарських торговельних мереж починала цю торгівлю 10 років тому з 6 видів органічних товарів, сьогодні ж вона пропонує покупцям 1600 видів органічної продукції і обсяги продовжують зростати. Таким чином, якщо в загальному обсязі товарообігу, наприклад, в сьогоднішній Швейцарії, реалізація органічних продуктів сягає 9%, то у нас вона на разі нікчемно мала. Але ті боязкі зачатки виробництва органічних продуктів, які є, — в Криму, наприклад, це екологічний хліб, десертні продукти, продукти з дикорослих, лікувальних, ефіромасличних культур та деякі інші, вселяють упевненість, що ніша цих товарів, як і ніша споживачів, розширюватимуться і приблизно в 10-річний термін досягнуть світового рівня.
Микола Семена
За матеріалами: День
Поділитися новиною
