1933
У Молдові з'явилися «винні сепаратисти»
— Світ
Поки в Молдавії намагаються розібратися з «винним ембарго», введеним Росією, один з регіонів республіки вирішив домовитися з Росспоживнаглядом самостійно. Представники Гагаузії – автономії на півдні Молдови – збираються на переговори до Москви. Очевидно, їх надихає приклад невизнаного Придністров’я – не підконтрольної Кишиневу республіки, що де-юре входить до складу Молдавії і підтримується Росією, на яку ембарго не поширилося.
Все це відбувається на тлі активізації сепаратистських настроїв у Гагаузії, керівництво якої скептично ставиться до євроінтеграційних планів Молдавії і закликає до вступу до Митного союзу. Політологи не відкидають, що тут не обійшлося без впливу Москви, яка намагається за допомогою різних важелів повернути Молдову в свою орбіту.
Про те, що Гагаузія має намір окремо домовлятися з Росією, повідомив її башкан (голова адміністрації) Михайло Формузал. Він заявив, що від ембарго найбільше постраждає саме його регіон і що необхідно вжити заходів, «щоб гагаузькі виробники вина отримали можливість працювати в спокійних умовах». Поїздка до Москви, за інформацією «Коммерсант-MD», відбудеться протягом двох тижнів. Учасники гагаузької делегації мають намір зустрітися з керівництвом Росспоживнагляду, а також депутатами Держдуми РФ.
«Ми готові закупити будь-яке обладнання, яке нам скажуть, – підкреслював чиновник. – Ми абсолютно відкриті – російська сторона зможе спостерігати весь процес виробництва вина від закладки виноградників, обробки, збору та розливу». Представники автономії, зокрема, пропонують відкрити на її території окремий центр сертифікації, акредитований Росспоживнаглядом. За час, що залишився до поїздки, будуть підготовлені необхідні для цього документи.
В Гагаузії роблять особливий акцент на дружньому ставленні до Росії і росіян. «У нас більш ніж двохсотлітня спільна історія, спільна віра, – зазначає глава регіону. – Гагаузи зберігають своєю другою мовою російську. Куди ж подіти наші зв’язки? Росія неправильно робить, що своїм рішенням б’є всіх підряд. Так, є в Молдові 7 відсотків прорумунських націоналістів. Чому через них повинні страждати інші 93 відсотки громадян – молдаван, гагаузів, болгар, та тих же росіян?»
У логіці представнику автономії відмовити важко. Вивела ж Росія з-під ембарго дружнє до неї Придністров’я. Про те, що на цей регіон санкції не поширюються, повідомив минулого тижня глава Росспоживнагляду Геннадій Оніщенко. Виробники з Придністров’я, як він висловився, «зберегли для нас позитивний імідж». Примітно, що раніше той же Оніщенко заявляв про припинення ввезення «всієї продукції, що виробляється в Молдові». Тобто, якщо слідувати офіційній позиції Росії, яка не вважає Придністров’я самостійною державою, передбачалося, що санкції поширяться і на цей регіон теж.
Для Гагаузії питання справді стоїть гостро. За даними місцевих ЗМІ, виноробство є тут ключовою галуззю економіки. На території невеликої автономії працюють більше десятка винних підприємств, в загальному обсязі промислового виробництва Гагаузії частка виноробства становить близько 60 відсотків. Цей сектор економіки забезпечує роботою тисячі місцевих жителів.
Тим часом якщо керівництво автономії дійсно зможе «сепаратно» домовитися з Москвою, для Молдови це буде не дуже хорошим сигналом. Для інших регіонів Гагаузія може стати прикладом для наслідування. Тоді виступи центральної влади, яка вибрала союз з Росією, а тепер закликає співгромадян згуртуватися і приготуватися до прийдешніх «випробувань» (російська сторона, за інформацією ЗМІ, після заборони молдавського вина приступила до висилки молдавських гастарбайтерів), виявляться лише струсом повітря.
Виступ Гагаузії, з іншого боку, зайвий раз нагадав про непрості взаємини автономії з центром. Регіон гостро реагує на спроби ущемлення його інтересів, відстоює свою самостійність і відкрито перечить Кишиневу – часом справа доходить і до погроз вийти зі складу Молдови. Центральна влада намагається впливати на автономію, але можливості її обмежені.
Конфлікт сягає корінням у початок 1990-х, коли Гагаузія проголосила незалежність від Молдови (перед цим Гагаузія намагалася добитися статусу автономії, але прорумунські націоналісти, які прийшли до влади в Кишиневі, їй у цьому відмовили). Молдавська влада у відповідь організувала «похід на Гагаузію», в якому взяли участь націоналісти і співробітники міліції. Жителі регіону стали формувати загони самооборони і споруджувати барикади. До масштабного збройного протистояння, на щастя, справа тоді не дійшла.
Пізніше, в 1994 році, Гагаузія погодилася повернутися до складу Молдавії з умовою, що їй нададуть статус автономії. Молдовський парламент тоді прийняв «Закон про особливий правовий статус Гагаузії», що визнавав, що автономія «в межах своєї компетенції самостійно вирішує питання політичного, економічного і культурного розвитку в інтересах усього населення». Крім того, він передбачав, що в разі зміни статусу Молдавії як незалежної держави Гагаузія зможе вийти з її складу.
На початку 2000-х років комуністи на своєму шляху до влади уклали з представниками Народного зібрання Гагаузії політичну угоду. Згідно з домовленостями, гагаузи мали підтримати комуністів на парламентських виборах, а ті – після обрання до парламенту – обіцяли вжити заходи в інтересах автономії. Зокрема, внести до конституції зміни, які закріпили б особливий статус Гагаузії, забезпечити представництво автономії в усіх гілках влади Молдавії, а також надати російській мові на всій території країни державний статус і підтримати входження Молдови до Митного союзу (тоді мова йшла про Митний союз країн СНД) і союз Росії і Білорусії. Обіцянки, як зазначає REGNUM, виконані не були. Навпаки, прийшовши до влади, комуністи вилучили з конституції положення про право Гагаузії на самовизначення. Що стосується офіційних відносин з Росією, то вони незабаром зіпсувалися (заборона на постачання молдавського вина в РФ протривала близько півтора роки).
Зараз, коли при владі перебуває ліберально-демократична коаліція, розбіжності між автономією і центром виникли, зокрема, навколо зовнішньополітичного курсу Молдови. У той час як коаліція, названа «Альянсом за європейську інтеграцію», активно домагалася зближення з ЄС, в Гагаузії виступали за приєднання до Митного союзу з Росією. Наприкінці минулого року Народні збори автономії навіть проголосували за проведення референдуму з цього питання (правда, незабаром після цього, як повідомляв Gagauzlar.md, депутати скоректували формулювання, заявивши, що мова йде лише про вивчення даної ініціативи; на думку джерела, це стало наслідком тиску, який чинила на своїх представників у Народних зборах Демократична партія Молдови – одна з правлячих партій країни).
Вищі гагаузькі чиновники, як зазначає «Коммерсант-MD», є завсідниками конференцій та круглих столів на тему євразійської інтеграції. Навесні, виступаючи на одному з таких заходів, глава автономії запропонував план поетапного вступу до МС, підкреслюючи пов’язані з цим економічні вигоди («великі резерви закладені в пільгових цінах на енергоносії для країн- учасників Митного союзу, а також у практиці застосування МС експортного мита»). Паралельно з цим представники Гагаузії лякали, що у разі інтеграції з Євросоюзом регіону загрожують різні лиха – аж до «економічної депортації і зникнення гагаузів як нації» (з такою заявою виступив заступник глави автономії Валерій Яніогло).
Коли молдавський парламент – в рамках зближення з ЄС – ввів офіційну заборону на дискримінацію геїв (проти прийняття відповідного закону виступали віруючі і представники лівої опозиції), Гагаузія демонстративно виступила проти. Місцеві депутати ухвалили власний закон, що фактично забороняє публічний прояв гомосексуальності (закон був покликаний захистити населення автономії від «пропаганди мужолозтва, лесбіянства, бісексуалізму і трансгендерності», які, на думку авторів документа, погрожували «знищенням генотипу нечисленного гагаузького народу»).
Загрози вийти зі складу Молдови зазвучали у Комраті (адміністративному центрі Гагаузії) практично на офіційному рівні кілька місяців тому. У Народних зборах автономії тоді зареєстрували звернення однієї ініціативної групи, під яким було зібрано понад п’ять тисяч підписів. Автори звернення заявляли, що в разі, якщо Кишинів не буде рахуватися з думкою гагаузів, то до 2015 року треба провести референдум про незалежність регіону. А заодно і про зовнішньополітичний курс.
Керівництво Гагаузії від сепаратистських закликів формально відмежувалося. Але по суті цій ініціативі, яку в Кишиневі охарактеризували як «екстремізм» і «ланка в ланцюзі заходів щодо дестабілізації в Молдавії з боку ворогів проєвропейського курсу», був даний хід. Юридична комісія Народних зборів уклала, що громадян потрібно ознайомити з ідеєю референдуму: згідно з цим рішенням обговорення ініціативи пройде в усіх населених пунктах Гагаузії. Голова комісії Іван Бургуджі зі свого боку запропонував дещо пом’якшити формулювання, провівши плебісцит з «відкладеного статусу незалежної гагаузької держави» – на випадок, якщо Молдавія вирішить об’єднатися з Румунією.
Поки що все це можна розглядати лише як загрози Кишиневу для більш результативного торгу з ним. Однак навіть розмови на тему того, що Молдова може втратити ще одну свою частину (на додачу до Придністров’я), є для керівництва країни досить серйозним подразником. Тим більше з урахуванням зовнішньополітичного чинника.
Ще на початку вересня молдовський політолог Богдан Цирдя, коментуючи очевидне бажання Росії поширити сферу свого впливу на ближнє зарубіжжя, зазначав, що з російського боку можуть послідувати спроби «розіграти національні карти» – у тому числі і в Гагаузії. Конфлікт керівництва автономії з центром, як стверджував його колега Оазу Нантой, в цій ситуації виглядає невипадковим. Події в регіоні, на його думку, є частиною сценарію, спрямованого на зрив євроінтеграції Молдови.
Експерт сподівався, що звернути Молдавію з європейського шляху організаторам цього «сценарію» все одно не вдасться. «Після Вільнюса (листопадового саміту у Вільнюсі, на якому Молдова планує затвердити угоду з ЄС – прим. “Лента.Ру”) комусь вставлять пістон за провалене завдання», – зловтішався він. Додаючи при цьому, що справа може обернутися інакше, якщо проти Молдавії будуть використані «інші методи, крутіші». Кому в цьому випадку дістанеться пістон, експерт не уточнив.
Михайло Тищенко
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
