2110
Слободан Саакашвілі
— Казна та Політика
У середині квітня грузинське керівництво в особі прем’єр-міністра республіки Бідзіни Іванішвілі заявило про свій намір заново розслідувати обставини, що передували серпневій війні 2008 року, а також сам перебіг бойових дій між Росією та Грузією. Схоже, що результати аналогічного розслідування, проведеного відразу після закінчення бойових дій парламентською комісією, нинішню владу не влаштовують – їй необхідний «крайній», яким, поза всяким сумнівом, спробують зробити Михайла Саакашвілі.
Перше, проведене в 2008 році, розслідування, нагадаємо, назвало головним призвідником війни Росію. Водночас парламентарії, які займалися цим питанням, дійшли висновку, що і грузинська сторона допустила безліч прорахунків, які призвели в підсумку до численних людських жертв і до того, що російська армія впритул підійшла до Тбілісі. Головною помилкою офіційного Тбілісі було названо те, що грузинська влада так і не змогла нейтралізувати російських миротворців до початку конфлікту. «В результаті Росія перетворила миротворців на повномасштабного учасника агресії, здійсненої проти Грузії», – стверджувалося в підсумковому звіті парламентської комісії.
Крім цього депутати звернули увагу на те, що керівництво країни ігнорувало дані, що надходили, про агресивні плани Росії і можливе проведення нею військової операції в зоні грузино-осетинського конфлікту. «Протягом кількох місяців у відповідні служби Грузії надходили сигнали про підготовку з боку Росії військової операції, але аналіз очікуваних небезпек не було зроблено на необхідному рівні, і тому масштаби військової операції з боку РФ виявилися несподіваними для влади Грузії», – зазначили депутати.
_За російськими офіційними даними, під час війни в Південній Осетії в 2008 році втрати ЗС РФ склали 67 загиблих і 283 поранені (Грузія оцінює російські втрати у 400 загиблих). Грузія втратила, за даними офіційного Тбілісі, 412 осіб загиблими (у тому числі 170 військовослужбовців і співробітників МВС, 228 мирних жителів), 1747 пораненими і 24 зниклими безвісти. У Росії грузинські втрати оцінюють у три тисячі осіб. У Південній Осетії заявляли, що в результаті дій грузинських військових загинули близько 1700 громадян цієї республіки.
Решта претензій комісії стосувалися дій військових: на думку парламентаріїв, вони виявилися нездатними спланувати організований відхід військ, підготуватися до оборони грузинської території від наступу російських військ, повноцінно задіяти систему цивільної оборони й належним чином підготувати резервістів для участі в бойових діях._
Але ці, загалом-то, суто армійські питання безпосередньо Саакашвілі не стосувалися (хоча він і є, згідно з конституцією, головнокомандувачем грузинської армії), тому відповідальність у підсумку несуть військові. Тоді, в 2008 році, за підсумками роботи парламентської комісії були зняті з посад міністр оборони Грузії Давид Кезерашвілі і начальник об’єднаного штабу ЗС республіки Заза Гогава. Втім, їх спровадили, подякувавши за хорошу службу. Сам президент і вище керівництво республіки відбулися докорами в недалекоглядності.
Про те, що в парламенті Грузії буде створена комісія, яка повернеться до подій серпня 2008 року, першим заявив лідер парламентської більшості, сформованої коаліцією «Грузинська мрія», Давид Саганелідзе. «Поки конкретно невідомо, в якій формі буде функціонувати ця комісія, але вона точно буде створена. Громадськість має знати, які події передували цій війні, що відбувалося, що нагнітало ситуацію», – пояснив політик. При цьому, на відміну від першого розслідування, проведеного виключно депутатами, до нового підключать Мін’юст і прокуратуру. Паралельне розслідування буде проводити і Міністерство оборони Грузії.
Сам Бідзіна Іванішвілі, коментуючи ініціативу своїх прихильників, назвав дії грузинської влади під час війни «не зовсім адекватними». Фактично прем’єр підтримав позицію Кремля, яка полягає в тому, що Росія почала війну виключно як контрзаходи на вторгнення грузинських військ до Південної Осетії (у Тбілісі ж наполягали, що початок бойових дій з боку Грузії був реакцією на південноосетинські провокації, в тому числі обстріл грузинських сіл, і безпосередню загрозу російського нападу). «Я вважаю невиправданим те, що військові частини Грузії були приведені в готовність до того, як Росія перетнула кордон, – підкреслив прем’єр. – Я дуже уважно стежив за подіями, так, була напруженість, але нічого особливого не відбувалося – один із снарядів влетів у будинок і пошкодив стіну, достатньо було вивезти максимум 100 жителів із зони конфлікту, поставити військові частини і запросити міжнародний моніторинг, і це було б єдиним правильним кроком».
Відразу після подібних заяв перед грузинською владою було поставлено питання: в якій якості буде проходити в даному розслідуванні Михайло Саакашвілі? Однозначної відповіді від Тбілісі поки нема, хоча глава Мін’юсту Тея Цулукіані і підтвердила, що президент, швидше за все, буде викликаний на допит. «Наше з прокурором завдання – розслідувати справу про війну 2008 року, – підкреслила Цулукіані. – Це передбачає допит не тільки нинішнього президента, незалежно від того, чи буде він до моменту допиту займати пост президента чи ні, а також інших високопоставлених чиновників – незалежно від їхньої національності та етнічного походження».
За оцінками Цулукіані, комісія 2008 р. провела велику роботу, але так і не встановила ступінь відповідальності тих чи інших високопоставлених осіб за подію. Настрій міністра поділяє і головний прокурор Грузії Арчіл Кбілашвілі, який заявив, що в його відомстві буде створена спеціальна група, яка встановить, чи були під час конфлікту військові злочини. За словами Кбілашвілі, в рамках розслідування «будуть допитані всі, хто мав стосунок до цієї теми».
Саакашвілі у відповідь на ці слабо завуальовані погрози відповідав, що «ні як президент, ні як громадянин Грузії не має наміру співпрацювати зі слідством» у всьому, що стосується повторного розслідування обставин війни. Президент послався на те, що таке розслідування лише грає на руку ворогам Грузії і спрямоване проти територіальної цілісності республіки. «Це ж прямий заклик Москви: судіть Саакашвілі, змініть закон про окупацію і так далі», – заявив глава держави в ефірі грузинського телебачення.
Що стосується підключення до розслідування прокуратури, то це нагадало Саакашвілі «югославський сценарій», де він сам виступає в ролі Слободана Мілошевича, а в якості Косово можна розглядати Абхазію і Південну Осетію. Підкріпити свою позицію Саакашвілі вирішив емоційними спогадами про те, що відбувалося в найкритичніші години війни, коли російські війська вже йшли на Тбілісі і самі грузини зупинити їх були не в змозі.
«Російські танки вже йшли до Тбілісі, – розповідав Саакашвілі, – але президент США розпорядився ввести в Чорне море кораблі Шостого флоту, і танки зупинилися». Причому, як стверджує грузинський президент, на рішення Джорджа Буша-молодшого задіяти флот вплинуло саме його застереження про те, що після входження в Тбілісі Росія, мовляв, відбудеться як імперія і поглине південного сусіда. Вдаючись до подібних спогадів, Саакашвілі тим самим апелює до здорового глузду співгромадян – кого переслідувати зібралися, рятівника Грузії? Уникнути ж військового протистояння з Росією, за словами президента, можна було, лише відмовившись від суверенітету Грузії.
У таборі прихильників грузинського президента тим часом не втомлюються підкреслювати, що Саакашвілі невіддільний від держави, і будь-яка дія, спрямована проти нього, відгукнеться для Грузії в цілому. Разом з тим, як заявила колишній заступник Державного міністра Грузії з європейської та євро-атлантичної інтеграції Елене Хоштарія, проводити паралель між Мілошевичем і Саакашвілі все ж не варто. «Чи схожа ситуація з Косово? – Ні. Якщо в Косово міжнародне співтовариство визнало, що Мілошевич здійснив геноцид албанців, то в нашому випадку все навпаки. Міжнародне співтовариство має кричущі факти етночистки грузинського населення на окупованих територіях в Абхазії і Самачабло (Південна Осетія) – у 2008 році», – вважає Хоштарія.
Рішення грузинської влади повернутися до розслідування обставин війни в Росії зустріли з повним схваленням, як, втім, і практично всі ініціативи команди Бідзіни Іванішвілі. Одночасно і керівництво Південної Осетії, яке ще в 2008 році пообіцяло зробити все, щоб відправити Саакашвілі на лаву Гаазького трибуналу, оголосило, що Генеральна прокуратура республіки порушила кримінальні справи за фактами вбивства і зникнення безвісти осетинських громадян під час війни. Правда, в якості суб’єкта міжнародного права республіку, що відкололася від Грузії, майже ніхто не розглядає, тож в даному випадку Сааакашвілі боятися нічого. На даний момент йому і своїх, домашніх, недругів вистачає.
Петро Бологов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
