Може, випливе — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Може, випливе

Казна та Політика
3256
На початку 2013 року економічне зростання в Росії сповільнилося настільки, що урядові чиновники почали пророкувати наступ рецесії вже восени. 22 квітня президент Росії Володимир Путін зібрав чиновників і експертів для обговорення економічної ситуації. Від засідання очікували конкретних заходів та пропозицій, які дозволять запобігти прийдешньому скороченню економіки. Проте ніяких змін в економічній політиці анонсовано не було, а сам президент закликав не драматизувати ситуацію. Складається враження, що чиновники розраховують на прискорення зростання ВВП без їхньої допомоги.
Економічне зростання в Росії почало сповільнюватися ще в другій половині 2012 року. Якщо в першому кварталі ВВП збільшився на 4,9 відсотка, а в другому – на 4 відсотки, то в третьому показник продемонстрував зростання всього в 2,9 відсотка. Експерти й чиновники називали безліч причин сповільнення: ефект високої бази (зростання в 2011 році був досить високим), стагнація видобутку вуглеводнів при незмінних цінах, низький ріст продуктивності праці, відсутність достатніх приватних вкладень в економіку, рецесія в єврозоні й навіть поганий урожай. Більшість економічних аналітиків сходилися на думці, що відновлення темпів зростання ВВП 2010-2011 років дуже малоймовірне, але водночас рецесію також мало хто передвіщав.
Чому сповільнюється зростання російської економіки – опитування “Лента.Ру”
Серйозно про прийдешнє скорочення економіки заговорили в березні, коли стало очевидно, що темпи зростання виявилися набагато нижчими від прогнозованих. За перший квартал російська економіка зросла на 1,1 відсотка, при цьому якщо в січні ВВП зріс на 1,3 відсотка, то в лютому – впав на 0,4 відсотка. Слідом за економічними тенденціями знижувало свої прогнози та Міністерство економічного розвитку. Так, якщо в січні відомство прогнозувало зростання ВВП в 2013 році на 3,6 відсотка, то у квітні воно було змушене зменшити прогноз до 2,4 відсотка. Також були переглянуті прогнози на 2014 і 2015 роки: з 4,3 до 3,7 відсотка і з 3,7 до 3,4 відсотка відповідно.
Стагнація проходить на тлі несприятливої для Росії економічної кон’юнктури. Рішень щодо боргової кризи в Європі все ще не знайдено, і вона перебуває у млявій фазі, що стало вже звичним, однак і до дефолтів окремих держав поки не доходить, в основному завдяки діям влади Євросоюзу (йдеться, наприклад, про Кіпр). Про кризу в економіці США говорити ще рано, але і якогось значного зростання також не спостерігається. У свою чергу, економічне зростання продовжує сповільнюватися в Китаї, другій за розмірами економіці світу і найбільшому споживачі вуглеводнів.
Нестабільність на фінансових ринках і невизначеність у світовій економіці змушує інвесторів виводити кошти з держав, що розвиваються, і шукати захисні активи. Тільки за перший квартал поточного року відтік капіталу з Росії склав 25,8 мільярда доларів (близько 780 мільярдів рублів), збільшившись у порівнянні з четвертим кварталом попереднього року більш ніж у три рази. Звичайно, інвестори виводили гроші з Росії і в 2011 (понад 80 мільярдів доларів) і в 2012 році (понад п’ятдесят мільярдів). Однак чиновники очікували, що цього року відтік капіталу з країни впаде до 10 мільярдів, але, схоже, прорахувалися: у квітні Мінекономрозвитку підвищило прогноз до 35 мільярдів доларів і, можливо, буде переглядати його знову.
Може, випливе
Другим зовнішнім фактором, який негативно позначається на російській економіці, є зниження цін на нафту. З середини лютого вартість бареля Brent, на підставі якої розраховується ціна на російську експортну Urals, впала на 18 відсотків. Якщо 14 лютого за барель Brent давали 118 доларів, то на торгах 22 квітня ціна склала 100,46 долара. При цьому в середині квітня нафта кілька разів падала нижче 100 доларів за барель. Так, 17 квітня вартість бареля Brent склала 97,74 долара. На цьому тлі російський експорт за підсумками першого кварталу скоротився на 4,6 відсотка до 125,7 мільярда доларів. Імпорт, навпаки, зріс на 3,7 відсотка до 75,7 мільярда доларів.
Про настання стагнації звітує не лише офіційна статистика, а й приватний бізнес. Російська промисловість продемонструвала зростання лише у березні, а в січні й лютому обсяги виробництва скорочувалися. Сповільнення темпів зростання спостерігається майже у всіх галузях роздрібної торгівлі, крім продовольчого ритейлу. 22 квітня про падіння продажів стільникових телефонів у кількісному вираженні вперше після кризового 2009 року оголосила «Евросеть» (у грошовому вираженні обсяги продажів збільшилися в основному завдяки зростанню популярності смартфонів), і президент компанії Олександр Маліс пов’язав тенденцію з прийдешньою рецесією. За три дні до цього про можливе скорочення економіки заявив бізнесмен і політик Михайло Прохоров, який пояснив рецесію падінням конкурентоспроможності і тим, що багато галузей виявилися не готовими до вступу країни до СОТ.
Надзвичайна комісія
Що стосується чиновників, то їхні думки щодо можливої рецесії різняться. Міністр економічного розвитку Андрій Бєлоусов на початку квітня попередив про те, що якщо уряд не вживе необхідних заходів, то до осені поточного року країна зіткнеться зі скороченням економіки. Проте його не підтримали перший віце-прем’єр Ігор Шувалов і міністр фінансів Антон Силуанов. Перший констатував, що рецесія в країні ще не настала, а в рішучих заходах поки немає сенсу. Другий і зовсім заявив, що скорочення економіки Росії не загрожує, а сповільнення темпів зростання пов’язане з глобальними тенденціями.
Втім, уряд і Кремль стурбовані можливою рецесією. Коли президент Росії Володимир Путін призначив на 22 квітня в Сочі нараду про заходи щодо забезпечення сталого розвитку російської економіки, багато хто заговорив про прийдешні зміни. При цьому навряд чи від президента чекали конкретних антикризових заходів. Подібні заходи, за даними ЗМІ, уряд почав готувати ще в середині минулого року. У їх числі не називалося нічого, що б у 2008-2009 роках не застосовував уряд Путіна: підтримка постраждалих підприємств за рахунок антикризових кредитів, вливання ліквідності в банки, задіяння держрезервів, скупка ВЕБом російських акцій для підтримки фінансових ринків.
Від наради 22 квітня очікували змін в економічній політиці, які дозволили б «розігнати» зростання ВВП. Однією з таких змін вважалося пом’якшення грошово-кредитної політики і «бюджетного правила». Банк Росії неодноразово критикували за те, що він проводить консервативну політику, спрямовану на зниження інфляції і зміцнення рубля. Для цього він тримає високу ставку рефінансування (8,25 відсотка на квітень 2013 року) і взагалі намагається зайвий раз не давати ліквідності банкам. У підсумку фінустанови не отримують достатніх коштів для кредитування економіки. Що стосується «бюджетного правила», то воно забороняє витрачати надприбутки від продажу нафти, отримані у разі перевищення так званої «ціни відсікання», а наказує спрямовувати їх у Резервний фонд.
Радник Путіна Сергій Глазьєв розповів про план розвитку Росії
За пом’якшення «бюджетного правила» неодноразово виступало Міністерство економічного розвитку, яке вважає, що розмір державних резервів в Росії і так достатній і значну частину надприбутків від продажу нафти можна спрямувати на інвестиції. На згаданій нараді в Сочі був присутній і ще один критик грошово-кредитної політики ЦБ і надмірного накопичення – радник президента і академік РАН Сергій Глазьєв. Однак на нараді були представлені і основні прихильники політики стримування інфляції та нарощення державних резервів – міністр фінансів Антон Силуанов і його попередник на цій посаді, в даний час декан факультету вільних мистецтв Санкт-Петербурзького держуніверситету Олексій Кудрін.
Нарада набула форми дискусії: наприклад, Бєлоусов критикував політику Кудріна, яку той проводив ще на посаді міністра фінансів. Проте ніяких конкретних рішень прийнято не було. Господар заходу, президент Володимир Путін, констатував, що у Росії ще є запас міцності у вигляді високих цін на сировину і накопичених резервів, а реальні доходи населення поки ростуть, а не знижуються, тому драматизувати ситуацію не потрібно. За словами Андрія Бєлоусова, уряд обмірковує бюджетний маневр, зокрема, зростання інвестицій в інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту. Однак навряд чи чиновники зможуть запустити такий маневр найближчим часом. Наприклад, Путін ще наприкінці минулого року доручав направити частину коштів Фонду національного добробуту (близько 100 мільярдів з 2,6 трильйона) на державні інвестиції, але питання досі опрацьовується.
Що стосується пом’якшення бюджетного правила і грошово-кредитної політики, то від нього Кремль і уряд, схоже, відмовилися. Сам Путін з цього приводу сказав, що підтримка економічного зростання не повинна здійснюватися тільки за рахунок державних витрат. За словами Олексія Кудріна, відмова від «накачування» економіки грошима є основним підсумком наради. Він зазначив, що учасники визнали: в Росії складається відмінна від інших країн ситуація, коли неможливі безмежна емісія і різке збільшення державних витрат. Під іншими країнами, мабуть, маються на увазі держави Євросоюзу, США і Японія. Замість цього Кудрін запропонував підвищувати інвестиційну привабливість економіки і конвертувати в інвестиції заощадження, які в даний час досягають 30 відсотків ВВП.
У нас, слава Богу, стабільність
«Усі дійшли висновку, що у нас, слава Богу, ситуація не така, як у країнах єврозони, як у деяких інших регіонах світу. Вона у нас стабільна, вона у нас розвивається, в цілому, за планом», – прокоментував Володимир Путін підсумки наради. Один з учасників повідомив на умовах анонімності газеті «Ведомости», що значних змін у політиці чекати не варто. Кудрін пояснив, що на нараді обговорювалися необхідні інституційні реформи. Однак чи готовий уряд проводити ці перетворення, поки залишається неясним.
На необхідність реформ останнім часом уряду не вказував тільки ледачий. Наприклад, на початку поточного року американський інвестбанк Goldman Sachs хвалив уряд за успіхи у боротьбі з інфляцією, але вказував, що реформа державного управління дала б країні додаткове зростання ВВП в 1,7 відсотка на рік. У Morgan Stanley констатували, що без необхідних перетворень в економіці орієнтир зростання ВВП в 5-6 відсотків на рік, про який неодноразово говорив Володимир Путін, буде недосяжний.
Ще далі пішли експерти Вищої школи економіки, які пов’язали зростання ВВП не тільки з економічними, а й політичними реформами. У ВШЕ передбачили, що при збереженні існуючої сировинної моделі російська економіка буде затухати і темпи її зростання скоротяться до двох відсотків на рік вже найближчим часом. Фахівці університету підрахували, що державні інвестиції, на які робить ставку Мінекономрозвитку, не дадуть належного ефекту: зростання витрат бюджету на один відсоток ВВП наступного року дасть тільки 0,74 п.п. економічного зростання, а через рік – 0,19 п.п.
Водночас, за підрахунками ВШЕ, поліпшення ефективності держзакупівель збільшує зростання ВВП на 0,5-0,6 процентних пункту щорічно, а підвищення якості державних інститутів хоча б на один бал за шкалою IMD (складається Віденською школою менеджменту) додасть ВВП 0, 31 процентних пункту щорічного зростання. При цьому у Вищій школі економіки найнеобхіднішими рішеннями для розвитку Росії назвали верховенство права, перебудову взаємовідносин між урядом і «правосиловим» блоком, розширення повноважень місцевого самоврядування, соціальні реформи і вільну політичну конкуренцію.
Судження про те, що сповільнення економічного зростання є наслідком не тільки і не стільки зовнішніх факторів (наприклад, падіння цін на нафту), а загального економічного застою, опосередковано підтверджують і показники підприємницької активності. Так, за підрахунками Babson College, London Business School та Вищої школи менеджменту Санкт-Петербурзького держуніверситету, створити власний бізнес хочуть всього 2,2 відсотки росіян. Для порівняння, в країнах БРІКС цей показник в середньому перевищує 15 відсотків, а в державах Східної Європи – дев’ять відсотків. При цьому 87 відсотків росіян, не зайнятих бізнесом, заявили, що не бачать у своєму регіоні умов для відкриття власної справи.
Нарада показала, що поки уряд і Кремль орієнтуються скоріше не на реформи, а на технічні рішення. Можливо, чиновники плекають надію, що економічне зростання відновиться самостійно. Це може статися вже в другій половині 2013 року: влітку очікується гарний урожай, а в третьому і четвертому кварталах може спрацювати ефект «низької бази». Однак не виключено, що осінній підйом не відверне рецесію, а тільки відкладе її на якийсь час.
23 квітня Володимир Путін доручив уряду до 15 травня усунути протиріччя і підготувати пропозиції щодо прискорення зростання ВВП. Навряд чи в результаті «усунення протиріч» чиновники зважаться на серйозні кроки. Для розробки реформ цього часу явно не достатньо, а дискусія з приводу пом’якшення кредитної політики і «бюджетного правила» вже зайшла в глухий кут. Для вибору між рецесією і інфляцією політичної волі достатньо тільки у президента, а він сам, як показала нарада, різко втручатися в економічну політику не має наміру.
Кирило Сугробов
За матеріалами:
Лента.РУ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас