4058
Добре облаштована міліція
— Казна та Політика
Американський Сенат 17 квітня відхилив низку законопроектів, спрямованих на посилення контролю за обігом зброї. Ліберали на чолі з президентом Бараком Обамою влаштували з цього приводу справжній скандал і вже пообіцяли все одно домогтися обмеження права громадян на володіння пістолетами і гвинтівками із зайвою забійною силою.
Друга поправка до конституції США говорить: «Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре облаштована міліція, то право народу зберігати і носити зброю не обмежуватиметься». На перший погляд, все ясно: «право […] не обмежуватиметься» – тут і дебатам повинен бути кінець. Але з 1791 року, коли ця поправка була прийнята, багато що змінилося. Суди винесли кілька обмежувальних тлумачень понять «добре облаштована міліція», «народ», «носити», «зброя» і так далі. Крім того, з ініціативи держави було схвалено низку законів, згідно з якими американець не може, наприклад, придбати установку ППО або БТР з повним озброєнням. Більше того, під заборону потрапила навіть автоматична стрілецька зброя.
Гостре небажання держави давати громадянам занадто вже велику свободу в плані вибору зброї цілком очевидно випливає з Декларації незалежності США, де прямим текстом написано: «Коли уряд порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є його священне право і невідкладний обов’язок». Американському керівництву, як і будь-якому іншому, не подобається ось це поєднання: озброєний народ, що володіє «невідкладним обов’язком» підняти на багнети будь-якого потенційного порушника своїх прав. Справа тут навіть не в тому, що Обама збирається стати диктатором (це навряд чи), а в тому, що навіть гіпотетична можливість і абсолютна легальність повстання буде діяти на нерви навіть найбільш демократичному правителю.
Повністю скасувати Другу поправку і скоригувати Декларацію незалежності, звичайно, неможливо. Тому американська влада час від часу шукає спосіб нівелювати їх значення за допомогою законодавчих засобів. І в цій справі неоціненну допомогу їм надають дві категорії громадян: ліві активісти та маніяки-психопати.
Кожен новий випадок нападу озброєного божевільного на велике скупчення громадян в США викликає бурхливі дебати щодо меж дії Другої поправки. Ліві і так звані «прогресивні» активісти розгортають у всіляких ЗМІ кампанії під девізом «Заборонити і не допускати!» Заборонити вони хочуть будь-яку зброю, що має схожість з бойовою (головна мета – напівавтоматичні гвинтівки), а також магазини великої ємності (більше 10 патронів) . «Не допускати» зводиться до введення поголовних перевірок власників та покупців зброї на причетність до кримінального минулого і психологічну врівноваженість.
Логіка лівих полягає в такому: у сучасному світі ні для полювання, ні для спорту, ні навіть для самооборони напівавтоматичні гвинтівки не потрібні. Для стрільби по тарілочках в тирі або кабанах у лісі об’ємні магазини теж ні до чого: тарілочки і кабани не ходять ланцюгом в атаку і вже тим більше не відстрілюються. Все це добре підходить для масових вбивств і бойових дій, але в повсякденному житті нікому не потрібно. Необхідність перевірок психічного стану власників зброї та їх причетності до кримінального світу прихильники обмежень і зовсім називають самоочевидною: хто ж захоче, щоб заряджена рушниця потрапила до рук члена банди або маніякові?
Саме до цього і зводилися законодавчі ініціативи, підготовлені адміністрацією Барака Обами під керівництвом віце-президента Джо Байдена. Перше: введення перевірок власників зброї; друге: заборона на продаж напівавтоматичних гвинтівок, третє: обмеження обсягів магазинів десятьма патронами.
Такий пакет викликав хвилю обурення серед прихильників вільного обігу зброї. Байден і його соратниця сенатор Даєнн Файнстайн на багатьох консервативних форумах і сайтах підносилися не інакше як вороги американського народу і конституції.
Доводи супротивників обмежень були такими: перевірки, можливо, справа хороша, але в законопроекті не міститься гарантій, що вони не стануть інструментом репресій проти політичних опонентів. Простіше кажучи, власники зброї побоюються, що під тиском влади кожного з них можуть оголосити психічно неврівноваженим і роззброїти у примусовому порядку. Крім того, кристально чистих перед законом громадян практично не існує: хтось щось та порушив. Ну і головне: в американському суспільстві дуже сильна традиція невтручання держави в приватне життя громадян. Обов’язкові перевірки у психіатра для кожного власника зброї багатьма сприймаються саме як таке втручання. Однак це питання республіканці все ж готові обговорювати: зброя і правда часто потрапляє в ненадійні руки, тому ту чи іншу форму з’ясування минулого потенційного володаря зброї підтримують до 90 відсотків американців.
Що стосується заборони напівавтоматичних гвинтівок, то тут консерватори непохитні: цьому не бувати. Їхня логіка будується на тому, що Друга поправка писалась не для спортсменів і мисливців, а для тих, хто зі зброєю в руках готовий захищати країну як від зовнішніх, так і від внутрішніх ворогів. Тобто – на випадок війни. Ці гвинтівки залишилися останнім більш-менш дієвим інструментом ведення бойових дій в сучасних умовах. Рівно те ж стосується і ємності магазинів.
Республіканці в Сенаті пообіцяли докласти всіх сил, щоб законопроекти не пройшли. Вони, зокрема, зажадали застосувати старе, але дуже рідко використовуване правило: кожен законопроект повинен отримати як мінімум 60 (з 100 можливих) голосів сенаторів, щоб тільки удостоїтися обговорення верхньою палатою.
Саме з цього питання і відбулося голосування 17 квітня. Жоден з трьох законопроектів не отримав необхідних 60 голосів, тому вони тут же відправилися в кошик, не діставшись навіть до дебатів по суті. Обама, як зазначає більшість американських ЗМІ, був спокійний, але злий і повний рішучості продовжувати боротьбу. У його виступі політичні опоненти постали патологічними брехунами, жадібними і цинічними політиканами, що думають лише про свою кишеню і тепле місце у Вашингтоні. Опис, до речі, цілком справедливий. Ні для кого не секрет, що сенатори-республіканці і правда знаходяться у величезній залежності від найпотужнішого збройового лобі. Без його підтримки мало кому вдається обратися до Конгресу і вже тим більше зберегти в ньому місце. Те ж, загалом, стосується їхніх колег-демократів з штатів, де традиційно домінують консервативні настрої.
Проте варто відзначити одну істотну деталь. Обама, оточений родичами убитих американців і найближчими соратниками, виступив на ґанку Білого дому не після провалу всіх трьох законів, а відразу ж після провалу першого, найпопулярнішого (про перевірки), який республіканці якраз готові обговорювати і допрацьовувати. Про два інші, менш популярні законопроекти, президент навіть не згадав, але настійно рекомендував співгромадянам «прокотити» на наступних виборах тих сенаторів, які голосували проти введення поголовних перевірок.
У політичному сенсі президент начисто переграв своїх опонентів. Запропонувавши в єдиному пакеті один популярний і два непопулярні закони, він розкритикував республіканців лише по першому пункту, не удостоївши увагою два інші. Обама досить влучно позначив все, що відбувається, як «ганебний день в історії Вашингтона», але випустив з уваги, що його власні політичні маневри підпадають під це визначення не гірше республіканських.
Напередодні проміжних виборів до Конгресу в 2014 році президент, що сподівається повернути демократичну більшість в нижній палаті і зміцнити перевагу своїх однопартійців у верхній, щосили розставляє республіканцям політичні пастки. До цього він обмежувався критикою Конгресу з питання про скорочення бюджетного дефіциту, зараз же перейшов до проблеми контролю за обігом зброї. Враховуючи досвідченість Обами в політичних інтригах, він цілком може домогтися свого.
Поки у Вашингтоні йде битва між лобістами, маніпуляторами громадською думкою, фальшивими поборниками безпеки і не менш сумнівними конституціоналістами, а також демагогами всіх мастей, прості американці починають самі займатися безпекою своїх дітей. Наочним прикладом стала школа «Фейрвью» у місті Вест-Плейнс (штат Міссурі). Спочатку персонал, що добровільно погодився пройти тест на наркотики і психологічний стан, перевірили по поліцейській базі. Відібраних таким чином дорослих врівноважених людей професійні охоронці навчили навичкам володіння зброєю і прийомам поведінки в небезпечних ситуаціях (наприклад, під час нападу). З усіх взяли зобов’язання проходити перевірки і перенавчання щороку. Тільки після цього співробітникам школи роздали сертифіковані пістолети, а на вході до навчального закладу з’явився знак «Озброєний і навчений персонал».
По суті, американці повторили досвід ізраїльтян, у яких школи, торгові центри, кінотеатри, дискотеки і місця масового скупчення людей обов’язково охороняються озброєними людьми, що отримали певну психологічну підготовку. Будь-який потенційний масовий вбивця здорово ризикує перекваліфікуватися в самовбивцю, навіть просто наближаючись до такого закладу.
Жодна система не буває ідеальною, але в Ізраїлі, де на вулицях повно молодих людей, озброєних повноцінними автоматами, бійня в початковій школі – це щось немислиме. Система працює дуже ефективно. Саме тому в тій же площині міг би лежати компроміс між американськими прихильниками прав на вільне носіння зброї та їх опонентами. Навіть найбільш відчайдушному психопату буде зовсім незатишно в школі, де повно озброєних людей, готових до будь-якої ситуації. Пронести напівавтоматичну гвинтівку в таку школу – сама по собі складна і ризикована затія.
До речі, більшість батьків нововведення в «Фейрвью» підтримали. Для незадоволених же у США є величезна кількість шкіл, які вивішують на вході іншу табличку: «Територія, заборонена для носіння зброї». Правда, маніяки подібні написи схильні ігнорувати.
Іван Яковина
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
