2262
Недотримані обіцянки цифрової революції
До 2000 року інтернет в США здійснив величезний стрибок. Раптово перед людьми відкрилися знання всіх часів зі всього світу. Можна було отримати доступ до інформації та знайти відповіді зі швидкістю світла. Можна було співпрацювати з людьми по всьому світу незалежно від кордонів і часових поясів, творячи, критикуючи і розробляючи нові пропозиції та ідеї запаморочливих масштабів.
У 1990-х роках багато хто вважав, що така електронна гіперактивність усуне всі «обмеження швидкості» для економічного зростання. Аналітики повідомили експертам, що ті можуть вкладати практично необмежені кошти в мережеві стартапи. Зростання обіцяло бути бурхливим. І не вимагало стартового капіталу.
Немає сумнівів, що багато Mercedes 500, які зараз їздять по дорогах Каліфорнії, зобов’язані своїм існуванням інтернету. Чимало підприємців, розробників і творців додатків стали багатими людьми. Однак, якщо ґрунтуватися на показниках зростання, зарплатах і доходах сімей, інтернет, очевидно, так і не привів до загального зростання добробуту.
Взагалі, з 2000 року доходи американських сімей пішли на спад. Те ж саме стосується і зарплат. Якщо викреслити державні витрати і доходи від перерозподілу коштів, економічне зростання в приватному секторі за цей період виявилося досить незначним. ВВП мінус урядові витрати дав нам 9,314 трильйона доларів в 2001 році і всього 9,721 трильйона доларів в 2010 році. Такими темпами ВВП подвоїться тільки через 167 років. Для порівняння, у минулому він подвоївся з 1929 по 1988 рік.
За останні 20 років доходи зростали тільки у 10% найбагатших американських громадян. Добробут всіх інших стояв на місці… або навіть зменшувався. Найгірше довелося малозабезпеченим верствам населення: зараз вони бідніші, ніж 20 років тому. Але що ж пішло не так?
Чому інтернет не зробив нас багатшими?
Як випливає зі статті в The Financial Times, люди в світі проводять 300 мільйонів хвилин на день тільки за однією грою Angry Birds. Ще багато мільйонів хвилин витрачаються на перегляд відео з цуценятами та кошенятами. За місяць люди проводять в Facebook 700 мільярдів хвилин. Середній користувач сидить в цій соціальній мережі в середньому 15 годин 33 хвилини на місяць. Гадаю, думку ви вловили.
Навіть якщо не використовувати інтернет як вбивцю вільного часу, потрібно сказати, що ВВП він рідко коли підвищує. Так, замість того, щоб піти по магазинах, ви можете зробити всі покупки в мережі. Там вам запропонують більш широкий вибір товарів, причому, за менші гроші. Ви економите час і енергію, яка пішла б на похід в магазин. Точно так само, він пропонує більш прості і практичні розваги. Замість того, щоб йти в стрип-клуб, ви можете подивитися будь-яку кількість фільмів «для дорослих», зручно влаштувавшись вдома.
У промисловості інтернет є засобом для зниження витрат і підвищення виробничої ефективності. Він дозволяє поліпшити контроль за маршрутами і переміщенням техніки для транспортних підприємств. Він допомагає торговцям уникнути зайвих закупівель. Він дозволяє вам заощадити час і сили в безлічі сфер: ви можете зарезервувати квитки в мережі, прочитати цілу купу матеріалів без необхідності йти в бібліотеку, відправляти файли, доповіді та графіки простим натисненням кнопки.
Все це робить життя швидшим, простішим і приємнішим, проте ніяк не може відчутно позначитися на ВВП. Інтернет не здатний створити умови для зростання ВВП. Іншими словами, інтернет різним чином впливає на нашу якість життя, а не на його рівень.
Білл Боннер
За матеріалами: ИноСМИ.ru
Поділитися новиною
