1499
Нові політичні обличчя-2013
Новий Кабмін і новий склад парламенту привели в українську політику десятки нових облич, досі відомих лише в регіонах, або вузькому колу експертів. Тим не менш, деякі з них уже в цьому році можуть отримати значну політичну силу.
Руслан Кошулинський, віце-спікер Верховної Ради
До свого призначення віце-спікером Верховної Ради «свободівець» Руслан Кошулинський не був відомий широкій громадськості. З листопада 2010 року Руслан Володимирович був головою фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді і займався винятково міськими питаннями. Проте вже під час роботи підготовчої групи щодо роботи Верховної Ради стало помітно, що Кошулинський – це одна з яскравих постатей в партії націоналістів. Звичайно, обрання на посаду віце-спікера для багатьох стало несподіванкою. Однак, судячи з усього, це той варіант, який влаштував опозицію і став вимушеним компромісом для провладної більшості.
До того, як стати міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник плідно працював заступником губернатора Дніпропетровської області Олександра Вілкула. Варто відзначити, що Вілкула та Темника пов’язують дружні стосунки. Тому Темнику в уряді буде не тільки не нудно, оскільки Вілкул став віце-прем’єром, але і колишній шеф по обласній владі у разі чого підставить плече. Правда, поки не ясно, чи буде Геннадій Павлович на новій посаді публічною особою, враховуючи, що, працюючи в Дніпропетровській області, він намагався практично не «світитися».
Павло Лебедєв, міністр оборони
І хоча Павло Валерійович не один раз був народним депутатом – причому, і в Партії регіонів, і в БЮТ, публічністю він ніколи не відрізнявся. Тому його призначення на пост міністра оборони було сприйнято в експертному середовищі з подивом. Адже Лебедєв, незважаючи на співзвучність прізвища з відомим генералом, до української армії має досить віддалене відношення. Закінчивши Ярославське Вище військово-фінансове училище, за професією «фінансист», Павло Валерійович протягом останніх двадцяти років займається винятково бізнесом. І досяг у цій справі великих висот – журнал «Кореспондент» у 2011 році оцінив активи Павла Лебедєва в $57 млн. На парламентських виборах 2012 року Лебедєв впевнено переміг на мажоритарному окрузі №224 в Севастополі, але тепер йому доведеться показати себе в Міноборони. Враховуючи, що фінансування армії в 2013 році «покращено» на 1 мільярд гривень, зробити це йому буде архіскладно.
Віктор Чумак, народний депутат від партії «УДАР», голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Мало хто думав, що «ударівець» Віктор Чумак зможе перемогти на мажоритарному окрузі №214, в якому балотувався екс-секретар Київради, член «молодої команди» Леоніда Черновецького Олесь Довгий. Однак зняття кандидата від «Батьківщини» Юрія Ганущака дозволило Чумаку обійти впливового конкурента. Біографія Віктора Чумака на сайті ЦВК свідчить про те, що до обрання він був директором Українського інституту публічної політики. Тому мало хто очікував, що політолог Чумак раптом стане завідувати в парламенті комітетом, відповідальним за боротьбу з оргзлочинністю і корупцією. Однак, якщо покопатися в його біографії, то можна дізнатися, що Чумак – генерал-майор юстиції, і з 1992 по 2004 рік він працював на різних посадах в Державній прикордонній службі.
Віталій Ковальчук, народний депутат, заступник голови фракції «УДАР»
Про проблему голів, які говорять, у фракції «УДАР» не говорив тільки ледачий. Однак, судячи з усього, на себе цю важку ношу звалив Віталій Ковальчук. Під час підготовчої роботи нової ВР він разом з Валерієм Карпунцовим досить жорстко відстоював позиції боксерської партії, що викликало здивування не лише у представників Партії регіонів, але й у союзників з опозиції. Варто відзначити, що у великій політиці Ковальчук новачок. До 2007 року він працював у бізнесі, після чого став депутатом Голосіївської райради. Після цього він з 2007 по 2010 рік працював заступником голови Голосіївської райдержадміністрації Києва. У 2010 році Віталій Анатолійович став заступником голови партії «УДАР» і заодно головою Київської міської організації партії.
Андрій Іванчук, народний депутат від «Батьківщини», голова комітету з питань економічної політики
Нічого дивного в тому, що Андрій Іванчук очолив один з основних парламентських комітетів, немає. Хоча Іванчук ніколи не був публічним політиком, на його користь зіграло те, що він є давнім соратником Арсенія Яценюка. Вони знайомі ще з часів спільного навчання в університеті. Їхня співпраця почалася у 1991 році, коли вони разом заснували юридичну компанію «ЮРЕК Лтд». До слова, Іванчук був першим керівником партії «Фронт змін», але буквально відразу поступився цим місцем Арсенію Яценюку. До недавнього часу Іванчук офіційно обіймав скромну посаду радника Яценюка, але фактично разом з Андрієм Пишним, відповідав за низку питань в управлінні виборчим штабом «Батьківщини».
Артур Палатний, народний депутат від фракції «УДАР», голова комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму
Варто відзначити, що Артур Леонідович до 2010 року в політиці помічений не був, хоча, за словами деяких джерел, він є одним з найбільш близьких соратників Віталія Кличка (як Іванчук для Яценюка). До цього часу Палатний робив бізнес на ринку нерухомості, в торговому і ресторанному бізнесі, у сфері розваг. На місцевих виборах 2010 року він став депутатом Київської обласної ради від партії «УДАР». І хоча нічим там не запам’ятався, вже в 2012 році на парламентських виборах отримав 9 місце у виборчому списку партії Віталія Кличка.
Дмитро Качура
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
