1824
ЄС для Туреччини, Туреччина для ЄС
Протягом багатьох років одним з дискусійних є питання про те, яке значення набуває членство Туреччини в Європейському союзі. Це питання обговорюється з двох точок зору. Одні вважають: «Що б ми не робили, нас не візьмуть в ЄС, оскільки ми мусульмани». Інші міркують: «Ми виконаємо всі умови членства, не візьмуть – і нехай».
У той час як тривають суперечки, звичайно, необхідно усвідомлювати, що Європа не являє собою монолітний, єдиний організм і єдине мислення. Поряд з противниками вступу Туреччини до ЄС існують прихильники цієї ідеї, на думку яких, членство Туреччини є «збагаченням» для Європи. У зв’язку з цим аналіз розглянутого питання необхідно проводити, знаючи, що «є дві Європи».
Безсумнівно, наша «пригода», пов’язана з членством в ЄС, має давню історію. Якби не Державний переворот 12 вересня 1980 року, можливо, і ми досягли б таких економічних і соціальних можливостей, які характерні для країн-членів ЄС. Як будь-якому позитивному кроку, і цьому щаблю завадив переворот.
Хоча останнім часом активних дій, пов’язаних з вступом Туреччини до ЄС, не спостерігається, в 1990-і роки в цьому напрямку були зроблені серйозні кроки. Висловлювалися припущення про те, що «при вступі до ЄС Туреччина втратить свою релігію». У дискусії кінця минулого століття перемогли прихильники такої ідеї: «Ми увійдемо в ЄС зі своїм азаном і мінаретами». Справді, так і сталося. Незважаючи на те, що Туреччина не змогла стати членом ЄС, завдяки мусульманам-емігрантам, які живуть в країнах Союзу, як «азан», так і «мінарети», вже давним-давно «вступили» до ЄС.
Великою популярністю сьогодні користується коаліція прихильників такої точки зору: «Нас не приймуть в ЄС, відмовимося від цієї затії». Однак вступ до Союзу принесе користь не лише Туреччині, а й мусульманам, які живуть у Європі. Соціолог професор Нілюфер Гьоле (Nilüfer Göle), відповідаючи на запитання на дану тему, зазначив: «(…)Нам не варто відмовлятися від мусульманської ідентичності. З цієї точки зору останні 20 років – хороший приклад. Те, що мусульмани є частиною суспільної сфери, пов’язане не з ідентичністю, а повсякденним життям, взаємопроникненням, змішанням. Через свою політику ідентичності Європа погано проходить випробування ісламом та мусульманами. Однак демократи-секуляристи в Туреччині вважають можливим «танець» з мусульманами. Перепони зникли, ми погодилися разом розмовляти, думати, діяти, жити. Європа цей «танець» відкладає. У цьому сенсі ми бачимо, якого значення для ЄС набуває членство Туреччини. (Питання: Чому?) Тому що поглиблення відносин Туреччини з ЄС запобігає ізоляції від суспільства мусульман, які живуть у Європі. Вибудовування відносин ЄС і Туреччини одночасно передбачає вибудовування відносин з мусульманами, які живуть в межах ЄС. (…) Хоча сьогодні зв’язки Туреччини і ЄС трохи втратили свою інтенсивність, Туреччина важлива для ЄС так, як і ЄС для Туреччини» (Розмовляв: Мурат Аксой (Murat Aksoy), Yeni Şafak, 21 жовтня 2012 року).
Як стверджується, чи ввійде Туреччина до ЄС чи ні – це стосується не тільки населення Туреччини. Членство Туреччини зачіпає мусульман, які живуть у Європі і, можливо, інших державах світу. Особливо мусульмани-жителі християнських держав отримають користь від входження Туреччини до ЄС. У такому випадку «в пориві злості, бажаючи позбутися бліх, не потрібно спалювати ковдру», заподіюючи шкоду насамперед собі. Професор Нілюфер Гьоле, прокоментувавши фільми-«провокації», що були зроблені з метою поширення «страху перед ісламом», а також реакцію, що була на них, зазначив: «Форма і жорстокість подібних реакцій, що спостерігаються в арабському світі, приносить ісламу шкоду . (…) Поширюється думка про те, що надмірна реактивність є згубною для ісламу і мусульман. Крім цього, демонструється позиція, яка спрямована на доказ своєї невинності з опорою на ісламський звичай за допомогою насильства та агресивної реакції. (Питання: Що ви пропонуєте?) Іноді необхідно вміти мовчати, мужньо переносити біль, не надавати значення, оскільки часто мета подібних акцій пов’язана з певними провокаціями і прагненням підпорядкувати умовам сьогочасного порядку денного. Основний успіх полягає в тому, щоб не потрапляти в подібну пастку».
Таким чином, вступ до ЄС для Туреччини передбачає не тільки «членство» в організації. Разом з тим неодмінною умовою є уникнення пасток, створених з метою поширення «страху перед ісламом».
Фарук Чакир
За матеріалами: ИноСМИ.ru
Поділитися новиною
