1380
Розслідування: як чиновники переділили український ринок вуглецевих квот
— Енергетика
У просторому офісі нідерландської компанії Global Carbon, що біля Андріївського узвозу в Києві, – світло й порожньо. Частину кабінетів за останні місяці здано в суборенду, частина – просто не зайняті. З 18 співробітників колись великої за мірками цього ринку компанії залишилося лише дев’ять, та й ті – в процесі звільнення.
Global Carbon рахує збитки. 20 млн євро – стільки, за даними посольства США, втратила колись прибуткова компанія в Україні за поточний рік. Через дії Державного агентства екологічних інвестицій, що регулює ринок, на якому працює Global Carbon, вона вже рік не може реалізовувати більшість своїх проектів. «Хліб» компанії – консультації підприємств щодо зниження викидів парникових газів та продаж вивільнених одиниць скорочення викидів (ОСВ) в рамках механізмів Кіотського протоколу.
Таких потерпілих – десятки. Forbes.ua вже писав про ситуацію, що склалася з торгівлею вуглецевими квотами в Україні. Для деяких вона – основне джерело доходу, для більшості інших – спосіб повернути частину інвестицій, вкладених в модернізацію виробництва. Але з початку 2012 р. ні тим, ні іншим не вдається працювати з профільним Держагентством. Воно заморозило багатьом компаніям видачу ОСВ, які бізнес може продати за живі гроші іноземним партнерам. Втрати компаній з початку року становлять вже більше 100 млн євро.
Компанії підозрюють, що тим самим Держагенство підштовхує їх до роботи з наближеними до влади посередниками. Forbes.ua з’ясував, хто стоїть за спробою «зняти вершки» з ринку вуглецевих одиниць в Україні.
Туди не ходи, сюди ходи
«Коли ми поставили питання, чому нам вже багато місяців не видають одиниці скорочення викидів, відповідь Держагентства була проста: ми працюємо з «неправильним» брокером», – обережно говорить представник однієї з компаній, що постраждали від ситуації з видачею ОСВ. Вартість послуг «правильних» брокерів (тобто посередників у спілкуванні з Держагентством) становила від 30% до 50% виручки від продажу ОСВ.
Такі пропозиції на ринку вуглецевих квот – давно не новина. Ще влітку 2011 р. Сергій Орленко, тоді – глава Держагентства, застерігав: якщо хтось пропонує «платні послуги» для допомоги в роботі з Агентством, в переговори з ним ні в якому разі не вступати. «На ринку вуглецевих одиниць, на жаль, існують ніяк і ніким не уповноважені і нечесні посередники», – йшлося в його листі учасникам ринку.
Але в жовтні 2011 р. Орленко пішов, а в грудні прийшла нова команда – під керівництвом Владислава Якубовського. І наче закреслила в листі всі «не».
Продавці ОСВ рідко працюють безпосередньо з іноземними покупцями. Зазвичай квоти продаються через міжнародних брокерів. Але з початку року багато великих брокерів зіткнулися з проблемами в Україні. «По низці проектів, з якими працюємо ми, є та ж проблема, що і у всіх зараз на ринку – неможливо отримати якісь зрушення з боку Держагентства у питанні одиниць скорочення викидів», – говорить Євген Гроза, директор українського офісу компанії Green Stream.
Щоб зрозуміти, хто з брокерів – «правильний», а хто – ні, достатньо подивитися на статистику виданих у 2012 р. ОСВ. 86% всіх одиниць потрапило в руки клієнтів чотирьох компаній: швейцарських Vema SA і CEP Carbon Emissions Partners SA, а також маловідомих в Україні та поза нею латвійської Vidzeme Eko і британської Ohana LLP (дані на 7 вересня; більше свіжих немає, оскільки після вересневої публікації Forbes.ua Держагентство перестало оновлювати інформацію про видачу ОСВ).
У заступника голови Держагентства Івана Варги – своє пояснення цієї статистики. «Вам, напевно, наскаржилася компанія Global Carbon, – припускає він. – Я вам кажу: вони готують дуже неякісні документи. Ми з ними вже три роки розбираємося, вказуємо їм на помилки. Вони виправляються на два-три місяці, а потім знову починається те ж саме». На питання, чи означає це, що, наприклад, Vidzeme Eko або Ohana LLP завжди добре готують документи, Варга відповідає ствердно.
За дивним збігом обставин, всі найбільші компанії України, включаючи ISTILL, ДТЕК, Arcelor Mittal, є клієнтами саме Global Carbon, в той час як у Vema SA клієнти, головним чином, облгази, а у Vidzeme Eko і Ohana LLP – власники відвалів вугільних шахт. За даними Forbes.ua, проблеми є у більшості найбільших компаній, що продають одиниці скорочення викидів та працюють з «неправильними» брокерами. Просто вони поки намагаються врегулювати проблеми «тихо», не вступаючи в конфлікт з Нацагентством.
Як стати «правильним»
Про двох з чотирьох брокерів, у яких немає проблем з Держагентством – Vema SA і CEP Carbon Emissions Partners SA, – Forbes.ua вже писав. Вони пов’язані з вихідцем з Донецька Валентином Бортником.
Клієнти компанії Vidzeme Eko за рік змогли отримати 12 млн ОСВ – 24,5% від загального обсягу, виданого в Україні. Але, відповідно до щорічного звіту компанії за 2009 рік (останній, опублікований на сайті компанії), в ній працювала всього одна людина – Маркус Вільсонс, її засновник, а у компанії не було філій і представництв за кордоном.
Через три роки Vidzeme Eko стала одним з найуспішніших учасників вуглецевого ринку в Україні. І, хоча згідно з поточними даними латвійських реєстрів, Маркус Вільсонс – як і раніше єдиний працівник фірми, Vidzeme Eko вдається співпрацювати з українськими держорганами не тільки за проектами скорочення викидів. У січні поточного року вона змогла виграти два тендери на 2,9 млн грн. у дочки НАК «Нафтогаз» – компанії «Укргазвидобування». Конкурентом латвійців у цьому конкурсі була компанія «Науково-дослідний центр КТФ», про яку більше немає згадок в інтернеті. Інтереси центру представляв Сергій Тимофєєв. Людина, яка в деяких угодах з ОСВ представляє інтереси тієї ж самої Vidzeme Eko.
Послужний список другої компанії, Ohana – формально набагато солідніший. За даними британських реєстрів, компанія створена ще в 2003 р. Її директор – австрієць Томас Вінкленер, в минулому очолював відділ торгівлі парниковими газами в Centrica, одній з найбільших енергетичних компаній, що працюють у Великобританії і Північній Америці.
Але на світовому ринку про неї, як і про Vidzeme Eko, до нинішнього року не знали. «Я вперше почув про них лише в квітні нинішнього року», – говорить Леннард де Клерк, глава конкуруючої Global Carbon, за сумісництвом – голова JI Action Group, міжнародної неурядової організації, яка стежить за реалізацією положень Кіотського протоколу по всьому світу.
Розквіт діяльності Ohana в Україні припав на нинішній рік – коли більшість інших брокерів виявилися зв’язаними по руках і ногах діями Агентства. Правда, дізнатися що-небудь про компанію ще складніше, ніж про Vidzeme Eko. Томас Вінкленер відмовляється говорити про своїх клієнтів і масштаби роботи в нашій країні, посилаючись на комерційну таємницю. Офіційного представника Ohana в Україні, говорить Вінкленер, також немає; з керівництвом Нацагентства він не спілкується.
Співрозмовники Forbes.ua кажуть, що спілкування Ohana з Нацагентством дійсно відбувається не через Вінкленера, а через двох вихідців з Азербайджану, Таїра Мусаєва та Канана Хаджізада. Саме до них відсилають в Агентстві у відповідь на питання, як можна розблокувати видачу ОСВ. «Нам порадили поговорити з одним молодим азербайджанським хлопцем. Сказали, він нам допоможе», – повідомив співрозмовник в одній з найбільших українських компаній.
Іван Варга оспорює це твердження: «Я ні з ким, крім своїх співробітників, не спілкуюся, і нікому нічого не пропоную. Я не можу змусити Завод ім. Малишева продавати одиниці комусь іншому, я не маю на це ніякого права».
Іван Варга оспорює це твердження: «Я ні з ким, крім своїх співробітників, не спілкуюся, і нікому нічого не пропоную. Я не можу змусити Завод ім. Малишева продавати одиниці комусь іншому, я не маю на це ніякого права».
Тоді чи знає Мусаєва та Хаджізаду Вінкленер? «Ми працювали з ними раніше в одній компанії, міжнародній компанії Carbon Resource Management Ltd., зараз спілкуємося, у мене багато партнерів по світу, але більше я вам сказати не можу», – говорить глава Ohana.
Канан Хаджізада говорить, що все ще працює в Carbon Resource Management Ltd., а Таїр Мусаєв – в українській консалтинговій компанії Carbon Capital Services LTD. Але в центральному офісі Carbon Resource Management Ltd. в Цюріху сказали, що Хаджізада в цій компанії вже не працює. Навіщо йому приховувати своє нинішнє місце роботи?
«Наскільки мені відомо, ці двоє молодих людей вирішили створити в Україні свою компанію і розробляти проекти спільного інвестування самостійно, а потім звернулися за допомогою до Ohana», – говорить Леннард де Клерк. Схоже на те: згідно з даними Американської торгової палати, Хаджізада є главою Carbon Capital Services LTD. І в минулому році ця компанія в якості партнера входила в Ohana LLP. В Україні офіс Carbon Capital Services зареєстрований на ту ж адресу, що й Carbon Resource Management LTD., в якій працювали всі троє: по вул. Шовковичній, 42-44, 15 поверх.
Удвох Carbon Capital Services і Ohana змогли, наприклад, забезпечити, що один з найбільших у нинішньому році висновків ОСВ – на 5,1 млн – був зроблений на рахунок зареєстрованого в Луганську малого приватного підприємства «Славутич». Продавши їх, компанія зі статутним фондом 0 грн. отримала близько 10 млн євро.
Методи заробітку
У роботі цих компаній цікаве не тільки те, скільки проектів вони змогли провести через Держагентство у важкі для інших часів. Цікаві масштаби цих проектів і те, з якою швидкістю вони дійшли до етапу, коли можна отримати живі гроші від продажу ОСВ.
Серед основних клієнтів Ohana і Vidzeme Eko – компанії, які займаються розбором відвалів українських шахт. Якщо зазвичай з моменту реєстрації проекту до видачі ОСВ проходить щонайменше півроку, то у них все вийшло за тижні. Приміром, чотири проекти клієнтів Vidzeme Eko – всі пов’язані з шахтними відвалами – були зареєстровано 24 липня нинішнього року, а 30 серпня вже змогли отримати 6,4 млн ОСВ. Проект «Славутича» був зареєстрований 10 липня, 30 серпня – вже отримав свої ОСВ. У Івана Варги це не викликає жодних питань.
Масштаби цих проектів настільки великі, що багато хто не вірить в їх реалістичність. Тільки по 12 проектах розбору природних відвалів на різних шахтах загальне скорочення викидів становить близько 25 млн тонн СО2. «Це означає, що за 2008-2012 роки з цих відвалів мало бути видобуто близько 5 млн тонн високоякісного вугілля приблизно на 3 млрд грн.”, – пояснює один з учасників ринку.
Щоб забезпечити такий видобуток вугілля з відвалів, потрібні масштабні інвестиції. Скажімо, зараз вугільна компанія Sadovaya Group готує до запуску перший з чотирьох заводів з переробки і збагачення відходів видобутку вугілля загальною вартістю $48 млн. $36 млн з них дає ЄБРР. Але, за оцінкою експертів, сумарне скорочення викидів, якого дозволить досягти ця інвестиція, становитиме «всього» близько 3 млн ОСВ.
У компанії «Енергомашспецсталь» також говорять про те, що будь-які скорочення вимагають значних інвестицій – нехай ефект від них і не однаковий. «Ми вклали 5 млн євро в будівництво нової печі, а скорочень викидів в результаті отримали мало. А інвестувавши по 1,6 млн євро в реконструкцію 18 термічних печей, зможемо скоротити викиди на 320 000-340 000 ОСВ на рік», – зазначає Людмила Ільященко, фінансовий директор цього підприємства. Щоб отримати 6,4 млн ОСВ, власники чотирьох шахтних відвалів повинні були вкласти вже точно не меншу суму.
Скільки становлять інвестиції в природні відвали на тих же 12 шахтах, про які йшлося вище? Ні Віктор Ткаченко, офіційний представник Vidzeme Eko, ні Томас Вінкленер не змогли або не захотіли назвати якихось цифр. В одній з небагатьох компаній, їхніх клієнтів, з якими вдалося зв’язатися – «Торговий Дім «Металпром», що реалізує проект з розбору природного відвалу на Шахті «Лісова», – також не змогли розповісти цього, пославшись на відсутність керівника в Україні.
«Багато з цих нових проектів пов’язані з метаном, і виникають питання про надійність цих проектів», – резюмує загальний скепсис звіт JI Action Group, презентований наприкінці вересня Рамковому комітету ООН зі змін клімату.
«Добро» згори
Чому чотирьом «правильним» брокерам дихається так легко? Може, у них є хороше «прикриття» згори? У відповідь на це питання багато співрозмовників «кивають» на ще одного молодого учасника ринку торгівлі вуглецевими квотами.
Одночасно з приходом в грудні 2011 р. в Держагентство екологічних інвестицій нового керівника Владислава Якубовського там з’явилися ще кілька нових облич. Наприклад, Олег Поволоцький. Він короткий час займав пост радника Якубовського, а потім став директором «Національного центру обліку викидів парникових газів», що входить в орбіту Держагентства.
У резюме Олега Поволоцького немає екологічних проектів, але є робота на посаді голови Держспоживстандарту в 2010 р. і керівництво ТОВ «Оператор електронної звітності». Згідно з розслідуванням Української правди, у 2009 р. ця компанія взяла участь у скандальній схемі в податковій сфері. Тоді податківці намагалися змусити бізнесменів платити цій компанії за здачу звітів в електронному вигляді. Після звільнення з Держспоживстандарту в серпні 2010 р. Поволоцький на деякий час зник з очей, щоб в кінці 2011 р. виринути вже в сфері екологічних інвестицій.
Що змусило Поволоцького так різко змінити профіль діяльності? Згідно з даними преси, він дружить з автором «тендерного комітету» та монополізації ринку оціночної діяльності, депутатом Антоном Яценком. Людиною, яка намагається заробити на будь-якому ринку, що потрапляє йому на очі.
Зв’язатися з Поволоцьким Forbes.ua не вдалося: він не відповідав на дзвінки та листи.
Ще 2 жовтня посол США в Україні Джон Теффт направив президенту Віктору Януковичу, віце-прем’єру Валерію Хорошковському лист з настійним проханням розібратися в ситуації. «Міжнародні та українські трейдери звинувачують Національне агентство в серйозній корупції… Ми розчаровані тим, що чуємо від продавців вуглецевих квот постійні вимоги хабарів і відкатів, незважаючи на міжнародне втручання… Я закликаю вас забезпечити умови, щоб з цього моменту інвестори могли змагатися на чесному і прозорому вуглецевому ринку», – йдеться в листі. Відповіді досі нема.
Ще 2 жовтня посол США в Україні Джон Теффт направив президенту Віктору Януковичу, віце-прем’єру Валерію Хорошковському лист з настійним проханням розібратися в ситуації. «Міжнародні та українські трейдери звинувачують Національне агентство в серйозній корупції… Ми розчаровані тим, що чуємо від продавців вуглецевих квот постійні вимоги хабарів і відкатів, незважаючи на міжнародне втручання… Я закликаю вас забезпечити умови, щоб з цього моменту інвестори могли змагатися на чесному і прозорому вуглецевому ринку», – йдеться в листі. Відповіді досі нема.
«Цей лист стосувався не всіх компаній, а тільки проблем Global Carbon», – парирує Іван Варга з Нацагентства. Але таке вперте невизнання проблем і мовчання з боку вищих осіб держави може призвести не тільки до репутаційних витрат.
Раз управу на українських чиновників не можуть знайти в Україні, компанії вже почали шукати її за кордоном, попереджає Теффт. Згідно з його листом, низка компаній вже ініціювала судові позови проти України в закордонних судах. Питання незабаром може бути порушене і в конгресі США. «Це може мати погані наслідки для майбутньої інвестиційної та іноземної допомоги Україні», – йдеться у листі посла.
Дарина Марчак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
