2513
Від країни-житниці до країни-магазину
— Аграрний ринок
Україна стала повноцінним гравцем на світовому ринку продовольства і може сміливо претендувати на одне з провідних місць у ньому. Відкриваючи у Всесвітній день продовольства третій Український зерновий конгрес, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко заявив: «Останнім часом ми впевнено посідаємо третє-четверте місце з експорту цієї продукції, виробляючи близько 50 мільйонів тонн зерна. І уряд поставив завдання упродовж кількох років вийти на виробництво не менше 80 мільйонів тонн. Ми вважаємо це завдання реальним. Його виконання залежить тільки від інвестицій у цю галузь. Я впевнений, що ми в недалекому майбутньому можемо щороку експортувати понад 30 мільйонів тонн».
Оптимістичні нотки часто звучали і в словах міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка. І все-таки він зазначає, що в Україні чітко усвідомлюють, «на яке поле ринку зовнішньої торгівлі в аграрному секторі нас із задоволенням допустять. Це — саме група зернових». При цьому голова Мінагропрому натякає на можливі несприятливі для торгівлі зерном чинники: «Завдяки українській звичці все тримати вдома не все виходить відкрито і так швидко, як хотілося б зовнішнім учасникам ринку».
Утім, Присяжнюк і це відносить до позитиву. Він вдячний, що за Україною постійно стежать міжнародні фінансові організації, а також Американська торговельна палата і Європейська бізнес-асоціація, що, мабуть, дозволяє виносити уроки з колишніх помилок і не припускатися нових. За словами міністра, у жовтні експорт зернових культур з України перевищить два мільйони тонн. «Фуражне зерно, включаючи кукурудзу, ячмінь, ми практично не обмежуватимемо. Адже наше завдання — стимулювати експорт цієї продукції». Можливий експорт пшениці цього маркетингового року, як сказав Присяжнюк, за узгодженням із зернотрейдерами може становити п’ять мільйонів тонн.
Нагадаємо, що Мінагропрод і зерноторговельні компанії, що працюють в Україні, підписали меморандум, згідно з яким цього маркетингового року з країни буде вивезено не більше 4 мільйонів тонн пшениці, 3 мільйони тонн ячменю і 12,4 мільйона тонн кукурудзи. Згідно з прогнозами, нинішнього року Україна збере близько 46 мільйонів тонн зерна й експортує 21—22 мільйони тонн. (2011 року урожай становив 56,7 мільйона тонн, внутрішнє споживання — 26,7 мільйона тонн, а експорт 2012 маркетингового року — майже 22 мільйони тонн).
«Експортні можливості — це стимул для зростання виробництва», — говорить міністр і зазначає, що держава розуміє, чому виробники і зернотрейдери невдоволені втручанням держави у їхню діяльність, у ринкові відносини. «Нам вдалося, наскільки це можливо, — продовжує він, — лібералізувати ринок зернових, мінімізувати адміністративний вплив. Продовольча безпека країни… забезпечуватиметься без адміністративних заходів». Завдяки цьому, зазначає міністр, «обсяги інвестицій в агросектор зростають і зростають саме в зернову групу». Адже Україні, на його думку, необхідно за короткий термін переорієнтувати логістику, що неможливо зробити без співпраці з інвесторами, без державно-приватного партнерства. І все-таки інвестори так і не зрозуміли, чи збирається цього року уряд України обмежувати, як це було минулого, експорт зернових. Відповідаючи на запитання з залу, міністр сказав, що остаточне рішення буде прийнято після закінчення осінньої сівби і пообіцяв: «Нецивілізованого рішення більше не буде».
Міністр також нагадав, що цього року за допомогою держави сільгосппідприємства вперше матимуть можливість застрахувати ризики зимівлі озимини. Зі світовими виробниками важких тракторів і зернозбиральної техніки відпрацьовано і вже підготовлено до другого читання закон, що дозволяє мінімізувати локалізацію і почати виробництво в країні цієї техніки. Міністр задоволений тим, що нинішнього року Україна зробила перші кроки щодо участі у світовому біржовому ринку. Щоправда, за його словами, ця справа йде «важко, з недовірою». Але він задоволений, що біржові відносини розвиваються не так «нестримно, обачливо, зважено». Це говорить про те, що участь України на аграрних ринках світу буде прогнозованою, зрозумілою, стабільною і довгостроковою, підкреслив він.
При цьому Присяжнюк явно мав на увазі участь України в роботі Чиказької біржі, де налагоджено торгівлю ф’ючерсами на так звану причорноморську, зокрема й українську, пшеницю. Але аналогічна біржа — Євронекст — працює й набагато ближче. Чи буде налагоджено співпрацю також і з нею? Це запитання «День» адресував Леоніду Козаченку. Відповідаючи на нього, президент Української аграрної конфедерації сказав: «Цей інструмент використовують і використовуватимуть багато наших учасників світового аграрного ринку. Ця біржа й надалі буде присутня в Україні. Якщо вона трохи більше ризикуватиме й прагнутиме відкрити свій майданчик безпосередньо в нашій країні — це буде ще краще. Те, що вона сьогодні робить із ячменем, більше підходить трейдерам, ніж на Чиказькій біржі — краще корелюється ціна».
Про краще використання Україною світового досвіду говорив на зерновому конгресі і президент американсько-української ділової ради Морган Вільямс. Він нагадав, що колись Україну називали житницею Європи. Чи треба їй сьогодні, коли основна додана вартість заробляється аж ніяк не на виробництві, а на переробці, упаковці і транзиті, відновлювати це звання, запитує Вільямс. Він пропонує, щоб Україна прагнула стати не житницею, а магазином Європи і світу, де можна купувати не лише зерно, але й готову продукцію з нього.
Вільямс також радить Україні змінити ставлення до ГМО. Не можна апріорі відкидати цей величезний резерв підвищення урожайності. Продукцію з ГМО, за його словами, сьогодні вживають сотні мільйонів людей. Але є також і можливість використовувати зерно з ГМО тих культур, із яких виробляється, наприклад, етанол. На думку досвідченого експерта, Україні треба також спростити ввезення в країну високопродуктивного насіння зернових культур. Тривала і складна процедура, що діє сьогодні, веде до того, що Україна відстає у своєму розвитку, вважає Вільямс.
Говорячи про пригальмовану українську земельну реформу, Вільямс підняв питання про довгострокову оренду землі, що дозволило б краще почуватися в нашій країні іноземним інвесторам. Більш того, він пропонує поширити на іноземних аграрних інвесторів практику укладання угод про розділ продукції (УРП), яка існує в нафтовій і газовій галузях. Після Вільямса слово взяв радник Президента України Віктор Слаута. Він повністю згоден із пропозиціями американця, похвалив його і навіть назвав «щирим» українцем. Чи не обмежиться реакція влади на пропозиції іноземного фахівця цим компліментом?
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
