1049
Готовність номер "Євро"
— Казна та Політика
Процес організації Євро-2012 уже практично подолав фінішну пряму. Керівництво країни бадьоро повідомляє про 100-відсоткову готовність і сподівається на краще. Проте експерти попереджають: реальні перспективи можуть виявитися менш райдужними, ніж оптимістичні очікування.
Дорогою ціною
П'ятирічний "футбольно-організаційний" марафон двох сусідніх держав добігає кінця. 18 квітня 2007 на сесії УЄФА в Кардіффі було оголошено, що чемпіонат Європи-2012 приймуть Україна і Польща. І хоча підготовка до першості з футболу далеко не завжди була головною і визначальною подією в "життях" країн-господинь, наступні роки багато в чому пройшли під знаком "А ще ми готуємося до Євро!". Масштабні будівельні та реконструкторські проекти, десятки витрачених мільйонів, обіцянки інфраструктурного прориву - і деякі навколополітичні труднощі - довгоочікуване "свято футболу" обійшлося сторонам, що його приймають, не так вже й дешево. Але все ж - дожили. "Я хочу привітати з цим святом громадян України та з гордістю можу заявити, що ми готові до проведення чемпіонату", - повідомив за два дні до офіційного відкриття фінального етапу змагання Микола Азаров.
І для України, і для Польщі Євро-2012 мало стати масштабним проектом. І якщо спочатку Київ і Варшава в деякій мірі змагалися громаддям планів, то з розквітом економічної кризи на перший план вийшло завдання і обличчям в бруд не вдарити, і витратити по можливості поменше. Саме тому, на запитання про витратність чемпіонату для бюджету українська влада нерідко реагувала за схемою "Зате поляки витратили більше".
Згідно з офіційними підрахунками, Польщі організація її частини турніру обійшлася в кругленьку суму - 100 мільярдів злотих (що становлять близько 34 мільярдів доларів США), з яких, за даними преси, близько 40 відсотків - приватні кошти. Значно бідніша Україна і справді витратила помітно менше коштів - правда, не настільки, як, мабуть, хотілося вважати. "Республіка Польща зазнала прямих витрат з підготовки до Євро-2012 34 мільярди доларів, за даними польського агентства. На сьогоднішній день Україна витратила 3 мільярди 600 мільйонів доларів", - повідомляв 30 травня "інфраструктурний" віце-прем'єр. Проте дані Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ дещо відрізняються від цифр, озвучених було Борисом Колесниковим. Згідно з офіційними підрахунками, українська організаційна половина коштує більше 108 мільярдів гривень, починаючи з 2008 року, з яких близько 47 мільярдів (тобто, майже 6 мільярдів доларів) склали або прямі бюджетні витрати, або держгарантії.
Основна частина державних вливань, судячи з цифр, припала на інфраструктурні проекти. За минулі роки не без допомоги бюджету (а в окремих випадках - якраз винятково за рахунок допомоги бюджету) Україна побудувала 3 стадіони - у Києві, Львові та Харкові, привела в порядок аеропорти у містах, вклалася в ремонт доріг (керівництво "Укравтодору" визнає, що витрати його відомства обійшлися в 2 мільярди доларів), частково - в будівництво готелів, перегляд транспортних схем і оновлення "пам'яток культурної спадщини". У правлячому таборі при цьому визнають, що масштабні держвитрати не окупляться не те, що за рахунок чемпіонату, але і в найближчі роки. "Вклали ми у всю інфраструктуру близько 35-ти мільярдів гривень. Це не окупиться за один чемпіонат, але буде служити не одному поколінню", - переконаний президент. "За два роки ми побудували стільки, скільки не будували за 20 років до цього. Аеропорти, стадіони, автомагістралі, залізниці, вокзали, мости, готелі, лікарні - вся ця інфраструктура служитиме Україні і після чемпіонату", - не менш оптимістично конкретизував прем'єр. До речі, українці, якщо судити за результатами соцопитувань, з такою точкою зору в певній мірі згодні. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, найбільшим "чемпіонатним" плюсом опитані вважають будівництво стадіонів - за цей пункт віддали свої голоси 37,2% респондентів, тоді як 28,6% розраховують на поліпшення українського іміджу, 21,4% радіють поліпшенню якості автодоріг, а 17,6% вважають позитивом таку рекламу нашої країни у світовому масштабі (інші варіанти відповідей набрали менше 15 відсотків голосів).
І хоча про повноцінну окупність мова не йде, все ж у правлячому таборі, як і раніше, розраховують непогано заробити на фанатах і "супутніх" туристах. "Я вважаю, на туризмі Україна заробить в рази більше (ніж було витрачено, - "Подробности"). Гадаю, мінімальна виручка складе 1,3-1,5 мільярда доларів. Нам би дуже хотілося, щоб український бізнес почав працювати на повну потужність", - впевнений Борис Колесников. Такі прибутки українському бізнесу повинні забезпечити туристи, яких у правлячому таборі чекають близько мільйона. А от експерти до таких прогнозів ставляться скептичніше. За недержавними підрахунками, "євровідвідувачів" в Україні, швидше за все, буде навряд чи більше 400-500 тисяч, і переважну більшість уболівальників складуть українці ж і поляки. Тим не менш, керівництво держави переконане, що "Євро-2012 - це можливість показати нашу країну всьому світу" - ось тільки, схоже, далеко не весь світ захоче побачити Україну.
Ласкаво просимо?
Спочатку сумніви в безумовній привабливості України виникли, коли стало відомо, що більшість команд, що беруть участь в чемпіонаті, вибрали перебування на території Польщі. Потім помітну ложку дьогтю в туристичну привабливість нашої країни додали підприємливі готельєри (настільки істотно підняли ціни, що пояснювати те, що відбувається, самою тільки інфляцією було складно) і організаційні складності Укрзалізниці, яка довго і з "нічними" проблемами утрясала оновлений розклад. Однак самими лише технічними складнощами цілком ймовірне зниження привабливості України не пояснити. Причин засумніватися в доцільності відвідування України у туристів було достатньо - від ідейних міркувань до побоювань за свою безпеку.
Крім того, що у західноєвропейських туристів можуть в принципі виникати сумніви в "навколопобутовій" цивілізованості нашої країни, Україну постійно накривали хвилі скандалів. Одним з перших стало обурення зоозахисників - обіцянка вітчизняної влади позбавити міста від бродячих тварин, а головне - методи, якими могло бути організовано подібне позбавлення - розуміння у закордонних екоактивістів не знайшло. Проте "собачі" заклики бойкотувати Євро широкого поширення не отримали - на відміну від обіцянок політичного бойкоту на демократичних "підставах" або прагнення британських журналістів з'ясувати таємницю расизму по-українськи та антисемітизму по-польськи.
Найсерйозніший удар репутації української частини Євро-2012 завдав скандал з побоями Юлії Тимошенко, яка перебуває в ув'язненні. В кінці квітня – на початку травня фото гематом екс-прем'єра фактично підірвали політінформаційний простір Європи. Крім повторюваних заяв про неприпустимість переслідування опонентів за політичними мотивами на офіційний Київ обрушилася низка офіційних або напівофіційних відмов від присутності на матчах чемпіонату з боку чиновників Євросоюзу і політиків різних країн. Те, що ігнорування може бути дуже вагомим, підтвердив зрив саміту голів держав Центральної та Східної Європи. Але з часом "антиєвро"-пристрасті потроху вщухли. Повноцінний бойкот європейські політики влаштовувати не захотіли, а в резолюції Європарламенту залишилися хіба що заклики захистити справедливість і, перебуваючи в Україні, відвідувати високопоставлених в'язнів, щоб не виникли приводи вважати, що ЄС схвалює цей аспект української політики.
Якщо проблеми демократії та вибірковості правосуддя турбували все ж більше політиків, то наступний скандал, підхльоснутий телепрограмою ВВС, вже торкнувся неприємної теми расистських настроїв серед футбольних фанатів. І хоча українське керівництво, після деяких роздумів, закріпилося на позиціях "Заяви про засилля расизму необґрунтовані", неприємний осад у потенційних гостей країни навряд чи випарувався. Особливо з поправкою на те, що незадовго до "расистського" випаду українська дійсність без будь-яких особливих складнощів забезпечила сумнівну "телекартинку" зриву гей-параду, бійки його противників з різних таборів і подальшого побиття активістів ЛГБТ-спільноти...
Поки туристи, що турбуються про свою безпеку, приглядаються до деяких особливостей українських реалій, вітчизняні правоохоронці докладають всіх зусиль для демонстрації благонадійності нашої країни. Так, ще одним ударом в спину Євро-2012 могла стати серія вибухів в центрі Дніпропетровська. Однак теракти розкрили в темпі, що якраз дозволить вкластися до початку чемпіонату. Офіційно вважається, що гостям українських міст ніщо загрожувати не повинно - крім незручностей, пов'язаних з повальним зникненням урн, мабуть. У будь-якому випадку, організатори фінального етапу першості налаштовані оптимістично, і чекають того ж від інших. "Я закликаю всі ЗМІ оголосити мораторій на негативну інформацію про Євро-2012. І хочу сказати, що 80-90% такої інформації є неправдивою", - заявив 29 травня директор турніру в Україні Маркіян Лубківський. "Я впевнений, що це стане святом, і всі соціологічні опитування підтверджують цю позицію", - не втрачає впевненості у світлому майбутньому Борис Колесников. Найскладніше технічно в України і справді позаду: вболівальників чекають, стадіони, аеропорти, готелі відкриті, інфраструктура по можливості готова - ось тільки б ще спішно асфальт біля "Олімпійського" підлатати... Перші вболівальники вже прибувають в країну. До початку Євро-2012 залишилося зовсім небагато. А які радощі і труднощі з'являться після цього початку - ми дізнаємося вже в найближчі дні.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
