956
Всі на шельф!
— Енергетика
Український уряд запрошує інвесторів зайнятися видобутком газу на шельфі Чорного моря. 23 травня Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо умов конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться на Фороській і Скіфській площах. Експерти вважають умови конкурсу справедливими і прогнозують, що за видобуток газу на шельфі поборються британські та американські компанії.
Початкові видобувні ресурси вуглеводнів на шельфі Чорного та Азовського морів оцінювалися раніше в 2,279 млрд тонн умовного палива. Але розвідані ці запаси лише на 4%. Єдиною державною компанією, яка офіційно займається видобутком газу на шельфі, є ДАТ "Чорноморнафтогаз". На шельфі Чорного та Азовського морів і в сухопутній частині Криму компанія розробляє 3 газоконденсатні (Голіцинське, Штормове і Фонтанівське), 6 газових (Архангельське, Стрілкове, Джанкойське, Задорненське, Східно-Казантипське, Північно-Булганакське) та одне нафтове (Семенівське) родовища. В минулому році "Чорноморнафтогаз" добув 1,056 млрд куб. м природного газу, 67,14 тис. тонн газового конденсату та 8,79 тис. тонн нафти.
На шельфі Чорного та Азовського морів ця компанія веде розвідувальні роботи самопідіймальними плавучими буровими установками (СПБУ) "Сиваш" (1979 року побудови) і "Таврида" (1995) з максимальною глибиною буріння 6000 м. Але вже в травні в Україну прибула перша високотехнологічна СПБУ "Петро Годованець" (2010) з глибиною буріння 9144 м, друга закуплена компанією СПБУ заступить на вахту в Чорне море в наступному році. На ці нові установки держава покладає великі надії: за програмою розвитку підприємства до 2015 року "Чорноморнафтогаз" освоїть 7 нових родовищ, дооблаштує два діючі і виведе річний видобуток природного газу на рівень 3 млрд куб. м.
Досвід сусідніх країн
Лідером у залученні інвесторів у видобуток газу на шельфі можна вважати Туреччину, яка домовилася з найбільшими американськими компаніями Chevron Texaco, ExxonMobil, британською British Petroleum і бразильською Petrobras про розвідку глибинних структур у західній і центральній частині Чорного моря. У 2009 році американо-турецька компанія почала видобуток газу в обсязі 1,5 млн куб. м на добу.
Ліцензії на освоєння болгарського шельфу Чорного моря мають шотландська Melrose Resources, австрійський концерн ОMV і американська компанія Vintage. А нещодавно стало відомо, що Болгарія веде переговори з ExxonMobil про розвідку з метою видобутку нафти і газу в Чорному морі. Уряд країни прогнозує, що з другої половини 2012 року місцевий видобуток природного газу в Болгарії збільшиться на майже 1 млрд куб. м.
Ще одна сусідка - Румунія - займається освоєнням свого шельфу протягом останніх 30 років. У 2007 році тут відкрили кілька нафтогазових родовищ, до розробки яких місцева компанія Petrom залучила ExxonMobil, французьку Total, австрійську OMV, італійську ENI і британську Enterprise Oil. А в лютому 2012 р. ExxonMobil і OMV Petrom оголосили про відкриття родовища газу об'ємом від 42 до 84 млрд куб. м, що дозволить більш ніж на три роки забезпечити внутрішні потреби Румунії в газі. Запаси нафти на чорноморському шельфі в Грузії раніше оцінювалися в 200 млн тонн. Для розвідки і видобутку вуглеводнів АТ "Грузнефть" співпрацює з американською компанією Anadarco Petroleum, але поки значних запасів нафти і газу не виявлено.
Російські компанії "Роснефть", "Приазовнефть" і ЗАТ "Чорноморнафтогаз" також співпрацюють з французькою Total і американською ExxonMobil. У травні 2009 року "Роснефть" і Міністерство економіки Абхазії підписали угоду про пошук та оцінку родовищ вуглеводнів в межах Гудаутської ділянки. А в січні поточного року ВАТ "Газпром" домовився з НАК "Нафтогаз України" про створення СП для освоєння одного з найперспективніших об'єктів шельфу Чорного моря - структури Паласа, прогнозні запаси якої становлять близько 75 млрд куб. м газу. За оцінками експертів, максимальна річний видобуток газу на родовищі може досягати 3,5 млрд куб. м.
Вимоги України
Скіфська і Фороська площі глибоководного шельфу Чорного моря також мають хороший потенціал. Зокрема, загальні інвестиції в Скіфську ділянку площею 16,69 тис. кв. км оцінюються в 10-12 млрд дол, прогнозований щорічний обсяг видобутку - до 3-4 млрд куб. м, надходження в бюджет - 80-90 млрд грн. Загальні інвестиції в Фороську ділянку площею 13,61 тис. кв. км оцінюються в 8-10 млрд дол, прогнозований щорічний обсяг видобутку - до 2-3 млрд куб. м, надходження в бюджет - 70-80 млрд грн.
Умови конкурсів на укладення угоди про видобуток вуглеводнів на Фороській і Скіфській площах містять низку нововведень, які можуть виявитися несподіваними і невідповідними для інвесторів.
Так, мінімальний розмір спеціального платежу до державного бюджету (іншими словами, премія за дозвіл працювати на шельфі), який вноситься інвестором протягом 10 днів після підписання угоди про видобуток газу на кожній з площ, повинен становити не менше 2,4 млрд грн. Також протягом першого етапу геологорозвідувальних робіт інвестор зобов'язаний буде вкласти в ділянку не менше 1,6 млрд грн. Для другого етапу геологорозвідувальних робіт, у тому числі дослідно-промислової розробки, обсяг інвестицій буде визначений за результатами конкурсу.
Крім того, в умовах конкурсу зазначено, що вся вироблена продукція до моменту розподілу між державою та інвестором належить державі. Як компенсацію витрат інвестор зможе залишати собі 70% продукції. Частка держави в прибутковій продукції повинна складати не менше 20% від її обсягу. Між переможцем конкурсу і державою в особі Кабінету міністрів буде укладено угоду терміном на 50 років, якщо інше не буде погоджено сторонами.
Експерти не вважають дані умови надто жорсткими для потенційних інвесторів через зобов'язання платити великі суми державі. Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич відзначає, що така велика премія повинна компенсувати державі втрати, які вона очевидно отримає, віддаючи інвестору більшу частину ресурсів. За його словами, Кабміну вигідніше зараз отримати 600 млн дол премії вперед, і, враховуючи стан державних фінансів, це цілком зрозуміле і прогнозоване рішення. Незалежний експерт Валентин Землянський також не вважає дану премію великою, адже велика частка в прибутковій продукції за підсумками видобутку газу дістанеться інвесторові.
Потенційні інвестори
Україна вже давно готує ґрунт до проведення конкурсів з видобутку газу на шельфі Чорного моря, підтримуючи контакти з багатьма світовими компаніями. Так, НАК "Нафтогаз України" веде переговори з представниками італійської Eni щодо підписання угоди про співпрацю у сфері розвідки та видобутку вуглеводнів в Україні. У березні минулого року під час візиту делегації компанії в Україну Міністерством екології та природних ресурсів України та Eni був підписаний меморандум про взаєморозуміння.
Наприкінці травня 2011 р. Нафтогаз і норвезька компанія StatOil Hydro обговорили співпрацю у сфері розвідки та видобутку нафти і газу на шельфі. На сьогодні проект угоди про спільну діяльність проходить узгодження в головному офісі StatOil Hydro. Приблизно в той же час фахівці компанії провели низку робочих зустрічей і відвідали промислові майданчики ExxonMobil, Chevron і Halliburton в США, де ознайомилися з досвідом оцінки та промислового видобутку вуглеводнів, а також з роботою компаній, що надають сервісні послуги з супроводу буріння свердловин.
У вересні минулого року "Нафтогаз" підписав схожі меморандуми про співпрацю при вивченні української частини чорноморського шельфу і збільшенні видобутку вуглеводневої сировини в Україні з німецькою "RWE Dea AG" і французькою Total E & P Activities Petrolieres. І, нарешті, цього року Україна представила свої пропозиції з розвідки та видобутку нафти і газу в Чорному морі бразильській компанії Petrobras.
Слід зазначити, що міжнародні компанії всерйоз цікавляться видобутком газу в Україні, вважаючи наші запаси досить перспективними. У травні голландсько-британська Shell і американська Сhevron виграли конкурси з розробки і видобутку вуглеводнів на Юзівській (Харківська та Донецька обл.) і Олеській площах (Львівська та Івано-Франківська обл.). У сумі на етапах як геологічного вивчення, так і промислової розробки обох площ Україна планує залучити близько 58 млрд грн.
Д.Марунич допускає, що до розробки Скіфської і Фороської площ Кабмін хоче залучити такі великі компанії, як ExxonMobil або British Petroleum. Він також висловив припущення, що низка компаній може не проявляти активність на перших порах, а почекати перших результатів розробки українського шельфу переможцями конкурсу, а також подивитися на політику української влади - за словами експерта, така ситуація зараз спостерігається в Польщі. У той же час Д.Марунич вважає, що для інвесторів буде важливим питання про те, як вирішиться тривалий конфлікт України і компанії Vanco Prykerchenska.
У свою чергу В.Землянський повідомив, що основним претендентом на конкурс з української шельфу виступає британська компанія Cadogan Petroleum. За його словами, компанія вже вклала чималі кошти - близько 1,5 млрд дол, і, за заявами її представників, вони готові з 2013 року розпочати промисловий видобуток газу на шельфі та інвестувати ще десь приблизно 200-500 млн дол.
В.Землянський називає потенціал чорноморського шельфу досить високим. Так, за розрахунками уряду, протягом року ми повинні збільшити видобуток газу за рахунок шельфу на 3 млрд куб. м і вийти на 23 млрд куб. м газу на рік. Тому, на його думку, наступний рік стане в цьому контексті показовим. У той же час Д.Марунич не бачить особливих підстав говорити, що видобуток газу на шельфі кардинально змінить енергетичну ситуацію в Україні. Він упевнений, що вуглеводні тут можуть бути отримані, але оцінки, які зараз називаються, важко назвати точними, оскільки з радянських часів особлива геологорозвідка на глибоководних площах не велася. "Враховуючи певний потенціал України з запасів нетрадиційного газу, а також інтенсифікацію розробки традиційного газу на континентальній частині, упор буде робитися саме на останньому. А шельф вимагає великих інвестицій і для нього поки не розроблені чіткі проекти", - додав експерт.
Ще до оголошення умов конкурсів на розробку Скіфської і Фороської площ міністр фінансів Юрій Колобов заявив, що самі тендери відбудуться до жовтня 2012 року. Так що у міжнародних компаній буде час подумати, вкладати їм кошти в Чорноморський шельф, чи ні.
Олександра Кривуля
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
