950
Сировинний пресинг
Випереджальне зростання вартості сировинних матеріалів, у порівнянні з готовою металопродукцією, визначає збитковість підприємств українського ГМК. Впровадження ресурсозберігаючих технологій не дає повної відповіді на цей виклик. Вертикально інтегровані компанії в таких умовах мають карт-бланш на ринку.
Не кокс, так вугілля
Негативний вплив витрат на сировину у неінтегрованих металургів в 2011 році помітно знизився, в порівнянні з попереднім періодом. Так, у Дніпропетровського метзаводу ім.Петровського зменшення операційного прибутку до оподаткування EBITDA в результаті зміни цін склало 130,2 млн грн., тоді як в 2010 - 406,9 млн грн. Це стало можливим завдяки стабілізації цін на доменний кокс. За 2010 зростання цін на нього знизило EBITDA у ДМЗП на 643 млн грн., тоді як в 2011 - всього на 89,6 млн грн. Зменшився і тиск на фінрезультат з боку вартості ЗРС: з 437 до 303,2 млн грн.
Однак, у порівнянні з 2010 р., з'явилися нові сировинні компоненти, ціна яких в 2011 мала помітне негативне значення. Так, зростання вартості природного газу забрало 112,8 млн грн., металургійного вугілля - 226,4 млн грн. Взявши ці дані за основу для питомих показників виплавки сталі, отримаємо розрахункові значення і для інших неінтегрованих або частково інтегрованих сталевих виробників.
Так, у заводу "Донецьксталь" орієнтовні втрати EBITDA від зростання цін на ЗРС в 2011 склали 139,59 млн грн., у Дніпровського меткомбінату ім.Дзержинського - 1,125 млрд грн., в Алчевського меткомбінату - 1,327 млрд грн. На "Донецьксталі" цей фактор мінімізувався скороченням виплавки сталі з переорієнтацією на товарний чавун. Наскільки ця стратегія була правильною, подивимося далі. Розрахункові втрати від зростання цін на металургійне вугілля у АМК можна оцінити в 990,96 млн грн., ДМКД - в 839,94 млн грн., комбінату "ArcelorMittal Кривий Ріг" - в 1,502 млрд грн. В останньому випадку реальна цифра набагато менша і дорівнює вартості доставки вугілля з видобувних підприємств концерну "ArcelorMittal" в Польщі та Казахстані.
За рахунок впровадження зберігаючих заходів зі зменшення витрати вугілля в шихті на ДМЗП отримано додатково 60,9 млн грн. до EBITDA, тобто компенсувати негатив по вугіллю вдалося на 26,9%. В цілому вплив зростання цін на сировину в 2011 знизив EBITDA ДМЗП на 862,3 млн грн. проти 1,137 млрд грн. роком раніше. Зменшення негативного впливу склало 24,16%.
Проблемою для неінтегрованих або частково інтегрованих металургів залишається якість ЗРС - не завжди вона відповідає технологічним вимогам. Втрати від цього фактора у ДМЗП залишалися стабільними: 21,1 млн грн. в 2010 і 21,1 млн грн. в 2011. В цілому зростання матеріальних витрат (сировина + електроенергія) у собівартості у ДМЗП зросло з 52% до 56%. А ось АМКР навіть в умовах зростання цін на металургійне вугілля зменшив витрати на сировину (без електроенергії) з 44,7% до 42,9% - за рахунок закордонних поставок з афілійованих шахт.
На ДМКД витрати на сировину та основні матеріали зросли з 36,4% до 42,5%. На "Донецьксталі" - скоротилися з 67,26% до 64,32% (разом з електроенергією). Більш докладно про зміну структури в собівартості сировини металургів можна судити за даними комбінату "Запоріжсталь". Тут витрати на кокс скоротилися з 27,3% до 24,3%, а от на металобрухт зросли - з 11,% до 12,8%. Витрати на аглоруду знизилися з 5,9% до 5,6%, зате на залізорудний концентрат підвищилися з 13,3% до 18,5%.
Цінні рішення
Використання газової шихти в доменному переділі стало набагато дорожчим задоволенням. Якщо в 2010 втрати ДМЗП від такого технологічного рішення склали 23,7 млн грн., то в 2011 - вже 40,6 млн грн., на 71,3%, за рахунок зростання вартості природного газу. При цьому витрати на паливо у собівартості готової продукції ДМЗП знизив з 29,4% в 2010 до 21,6% в 2011 р. шляхом впровадження ресурсозберігаючих рішень. Тим же шляхом намагалися йти й інші підприємства - з різним ступенем успіху.
Так, у АМКР скорочення паливної складової було символічним, з 15,9% до 15,3%. А найбільш чутливим до ціни газу виявився ДМКД. У нього максимальна частка паливних витрат у загальній собівартості - 37,1% в 2011. Роком раніше було ще більше - 39,8%. Так що заощаджувати, наскільки це можливо, намагаються і тут. Комбінат "Запоріжсталь" зменшив витрати природного газу з 10,6% до 8,2%. Розрахункові втрати EBITDA від подорожчання даного ресурсу за 2011р. в АМК складають 493,73 млн грн., у ДМКД - 18,49 млн грн., в АМКР -748,51 млн грн. і у "Донецьксталі" - 51,56 млн грн.
Зростання цін на електроенергію не так відчутно відбивалося на виробниках сталі, але і її вони також намагалися економити. ДМКД скоротив частку електроенергії з 5,6% до 5,2%, "Запоріжсталь" - з 5,1% до менш ніж 5%. Одним з найбільш енергоємних продовжує залишатися сталеплавильне виробництво на АМКР. Тут частка електроенергії за даний період в структурі собівартості металопродукції стабільно становила 10%. Більше було тільки на ДМЗП - 11,7% в 2010р.
На показник EBITDA впливали і позитивні фактори. Головний з них - зростання цін на металопродукцію. У ДМЗП в 2011 воно дозволило отримати 732,1 млн грн. проти 784,6 млн грн. роком раніше. Розрахункові значення за АМКР становлять 4,858 млрд грн, ДМКД - 2,716 млрд грн, АМК - 3,204 млрд грн, "Донецьксталі" - 334,62 млн грн. Зазначимо, що ДМЗП в 2011 році отримав до фінрезультату 313,8 млн грн. за рахунок збільшення частки продукції з високою доданою вартістю (прокат для будівельних і залізничних конструкцій). Тоді як "Донецьксталь" віддала перевагу плавити чавун і, відповідно, не мала таких резервів для поліпшення показників. ДМЗП в 2010 році отримав 261 млн грн. за рахунок нарощування частки продукції з високою доданою вартістю. Таким чином, орієнтація на третій переділ дозволяє все більш істотно компенсувати уповільнення зростання відпускних цін на метал.
На перший погляд, в умовах випереджального зростання витрат на сировину до вартості готової продукції у неінтегрованих сталевих виробників найбільш логічною відповіддю є зниження обсягів виробництва. Дані ДМЗП показують, що це не зовсім так. Якщо в 2010 негативний вплив обсягів виробництва та реалізації на EBITDA оцінювався в символічні 4 млн грн., то в 2011 - уже 164,3 млн грн.
Іншими словами, таке рішення, цілком виправдане в 2010, в минулому році вже втратило економічне обґрунтування. Нагадаємо, ДМЗП в 2010 р. скоротив виплавку сталі на 9,3%, до 884 тис. тонн, прокату на 10,8%, до 790 тис. тонн. Далі в 2011 році зниження по сталі - на 2,5%, до 862 тис. тонн, по прокату - на 5,2%, до 745 тис. тонн. Серед неінтегрованих або частково інтегрованих виробників, крім ДМЗП, в 2011 зменшили обсяги виробництва АМКР і "Донецьксталь". Навіть з урахуванням прив'язки до випуску металопрокату отримаємо, що їх умовні втрати на цьому склали 1,71 млрд грн. і 379,7 млн грн. відповідно.
Як відомо, глобальна криза істотно погіршила фінансове становище всіх металургійних компаній. В результаті була припинена реалізація багатьох великих інвестпроектів. В окремих випадках це може бути виправдано - якщо мова йде про проекти розвитку.
Якщо ж це стосується модернізації, то тут альтернативи немає, як показує досвід того ж ДМЗП. Так, за 2011 підприємство вперше відзначило такий негативний фактор впливу на EBITDA, як збільшення обсягів ремонтних робіт обладнання та обслуговування, викликане зношеністю. Він склав 40,8 млн грн. У порівнянні із сировинними складовими його дія поки незначна, але немає сумнівів, що в майбутньому вона тільки посилиться - якщо не направляти кошти на оновлення виробничих потужностей.
Зазначені аспекти по частково інтегрованих або неінтегрованих підприємствам не дозволили в 2011 істотно поліпшити фінрезультати українських металургійних компаній в цілому. У порівнянні з 2010 роком, їх прибуток виріс з 5,046 до 9,273 млрд грн. (включаючи виробників металовиробів), а збиток - з 9,676 до 12,883 млрд грн.
В цілому число збиткових підприємств по галузі знизилося з 41,6% до 39,3%. Як відомо, в 2012 році аналітики очікують зниження вартості по всіх сировинних складових, за винятком металобрухту і природного газу. Це дозволить металургам отримати набагато більш відчутний фінрезультат від антикризових заходів.
Ігор Воронцов
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
