3196
Полунєєв: Нацбанк у разі потреби може піти на плавну девальвацію гривні
— Валюта
Економічна ситуація в Україні викликає багато питань, без відповіді на які складно планувати свою діяльність і підприємцям, і простим громадянам. Серед найбільш гострих - чому економіка країни розвивається за песимістичним сценарієм, коли регулятор може піти на плавну девальвацію гривні, які з націоналізованих банків продадуть, а які ліквідують? На ці питання в ексклюзивному інтерв'ю агентству УНІАН відповів народний депутат, член Ради Національного банку України Юрій Полунєєв.
- Юрію Володимировичу, які Ви бачите макроекономічні ризики напередодні парламентських виборів в Україні? Як оцінюєте нинішній стан економіки країни?
- Макроекономічну ситуацію, на мою думку, не можна сьогодні охарактеризувати однозначно. Є позитивні зрушення, але є й негативні тенденції. Позитив - в деяких секторах відбувається пожвавлення, наприклад, в сільському господарстві та торгівлі. Зниження інфляції перевищило очікування.
В "мінусах" - те, що залишається висока залежність української економіки від світової кон'юнктури. У разі скорочення попиту на нашу продукцію ми отримаємо негатив в торговому і платіжному балансах.
Є проблема з кредитуванням банками реального сектора економіки. З одного боку, банки бояться ризикувати, тому що в їх портфелі є досить високий обсяг проблемних кредитів. З іншого, реальний сектор, через невизначеність макроекономічної ситуації в країні, обережний у своїх інвестиційних планах.
Ще одним проблемним чинником, що викликає стурбованість, є погіршення інвестиційного клімату в Україні. Про це свідчать останні дослідження Міжнародної фінансової корпорації.
- Чи може йтися про перегляд макроекономічних прогнозів?
- Якщо говорити про перегляд прогнозів, то він, на мою думку, швидше за все, відбудеться в бік зниження. Причини відомі - Європа в рецесії, американська економіка відновлюється, але не такими темпами, якими б хотілося, а Росія не поспішає знімати обмеження на українські товари. Тому прогнози потрібно переглядати в більш реалістичний бік.
- Тоді як корелює нещодавнє збільшення дохідної частини держбюджету з незмінністю макропоказників?
- Інвестори відразу говорять про це так - збільшується податковий тиск. До речі, на останньому засіданні Комітету з економічних реформ (при Президенті України) було озвучене опитування представників бізнесових та інвестиційних кіл, підготовлений Світовим банком. Головний висновок бізнесу - податкове навантаження на реальний сектор істотно збільшилося.
Зрозуміло, чому зростає податковий тиск, - потрібно максимально мобілізувати всі можливості для поповнення бюджету. Наскільки ця тактика продуктивна? Я думаю, швидше ні, ніж так... Бізнес незадоволений сьогодні тим, як уряд, держава і адміністративний апарат ставляться до нього. Ситуація досить критична. Тому Президент України Віктор Янукович і поставив питання перед урядом дуже жорстко: або в найближчі тижні ви розберетеся в ситуації, зробите висновки і зберете засідання Кабміну, присвячене цьому питанню, або "полетять голови". Так, принаймні, було сказано.
- Чи виправдане утримування курсової стабільності гривні відносно долара будь-якою ціною?
- Моя відповідь буде спиратися на висновки, зроблені на останньому засіданні Ради Національного банку. Рада НБУ констатував: регулятор діяв протягом останнього року і продовжує діяти адекватно тій ситуації, яка склалася на ринку. Це означає, що дії Нацбанку були правильними, хоча основний фокус макроекономічного регулювання НБУ сьогодні перемістився з обмінного курсу на таргетування інфляції.
І тут є значні досягнення. Курс гривні залишається стабільним, а ті коливання, які спостерігаються, не впливають на фінансову стабільність. Так, якийсь час це досягалося за рахунок істотних інтервенцій на валютному ринку, тому що на ньому були сильні спекулятивні тенденції. Наприклад, населення активно скуповувало долар через очікування девальвації, нестабільності і тому подібне. Але зараз спостерігається зворотна тенденція. Населення перестало активно скуповувати долар.
В цілому, НБУ виконав завдання - на даному етапі забезпечити стабільність національної валюти. Це дуже важливо, тому що населення сьогодні вимірює фінансову стабільність в країні виключно двома параметрами: стан валютного курсу і інфляція - ключові показники. Якщо відпустити ситуацію повністю під контроль ринку і дати можливість для будь-яких спекуляцій, не контролювати в тому числі дії комерційних банків, можна дуже легко підірвати довіру людей до політики макроекономічної стабільності.
- Але негативні тенденції, якщо вони будуть поглиблюватися, можуть спричинити тиск на курс...
- Тоді Національний банк, швидше за все, і буде розглядати можливість дуже поступової, плавної девальвації гривні. До того ж змінюються цінові пропорції в країнах - основних торговельних партнерах України. І якщо при цьому курс гривні до основних валют не змінюватиметься, український експорт повністю втратить свою конкурентоспроможність. Ми таким чином програємо ще раз.
Думаю, що НБУ розглядає це питання так: стабільність гривні повинна бути в першу чергу забезпечена зниженням рівня інфляції. Це досягнуто. Навіть говорять про те, що інфляція сьогодні занизька, вона не відповідає потребам більш динамічного розвитку економіки.
Якщо і буде проводитися певна корекція курсу гривні, то вона буде керованою і плавною, що не дасть сигналів руйнівної сили і в першу чергу не вдарить по довірі населення.
Досі Нацбанк все робив адекватно. НБУ розуміє, що утримування штучно курсу, в тому числі на завищеному рівні, буде дуже негативно впливати, зокрема, на платіжний баланс. Якщо і буде зміна курсу, то вона буде відбуватися не як девальвація, викликана ринковими або спекулятивним тиском, а як керований процес приведення вартості гривні до більш-менш адекватної ринкової рівноваги.
- Не це не запізнілий процес і коли він може початися?
- НБУ, прогнозуючи ситуацію, накопичував валюту. Він активно скуповував валюту в резерви, які знаходяться на необхідному рівні. Але підстав для того, щоб бути в стані постійної готовності, достатньо.
Дійсно, тенденції негативні є, зокрема, великі виплати зовнішнього боргу і приватним сектором, і державою. В останнього вже накопичені валютні ресурси для виконання своїх зобов'язань. З ВТБ досягнута домовленість про реструктуризацію відповідного кредиту. Тобто у держави ситуація з погашенням своїх зобов'язань стабільна, сьогодні міжнародні аналітики не ставлять під сумнів здатність України їх виконати.
У корпоративному секторі є проблеми. Але якщо проаналізувати виплати, то значна їх частка - заборгованість компаній в рамках торгового фінансування, яка легко, в двосторонньому порядку, може бути реструктуризована. Це те, що не трактується як дефолт, це звичайні відносини торгового фінансування.
Щодо банків, в яких є досить висока частка боргів, думаю, що проблема буде вирішена, тому що це переважно дочірні структури західних банків, вони внутрішнім шляхом зможуть реструктуризувати свою заборгованість.
Що є серйозною проблемою - так це газ. В контексті існуючих газових відносин постійно потрібно мобілізувати великі суми валюти для оплати газових контрактів. Але і в уряді, і в НБУ вважають, що Україна зможе пройти цей шлях без серйозних потрясінь. Хоча розслаблятися я б не радив. Ситуація дуже легко може перейти від відносного спокою до ситуації досить турбулентної, яку може спровокувати зовнішній фактор.
- Які умови рефінансування кредиту ВТБ, який уряд залучив в 2010 році на суму 2 млрд доларів?
- Умов я не знаю. Я спираюся на інформацію, що відбулися переговори і досягнуто домовленість про рефінансування кредиту. І уряд заявляв про те, що питання кредиту ВТБ як такий знято. Борг не списаний, але рефінансований, тобто найближчим часом він не ляже на обслуговування.
- Щодо засідання Ради НБУ, яке відбулося 26 квітня. Як воно відбувалося, зокрема, вибори нового голови Ради Нацбанку?
- Засідання Ради Нацбанку відбулося вперше з кінця 2010 року. Головою одноголосно обраний Прасолов Ігор Миколайович.
Одним із запитань засідання Ради було затвердження Основних принципів грошово-кредитної політики на 2012 рік. В даному документі закладено достатньо оптимістичні макроекономічні показники щодо економічного зростання (прогнозні параметри макропоказників і монетарних агрегатів Рада НБУ пообіцяла оприлюднити після доопрацювання документа в робочому порядку - ред.). Що стосується інфляції, то результат, з урахуванням першого кварталу 2012 року, очевидно, буде кращим, ніж передбачалося.
- Основи грошово-кредитної політики на 2013 рік будуть подані вчасно?
- До 15 вересня Верховна Рада повинна затвердити даний документ, а подати його на розгляд потрібно ще раніше. Цьому буде сприяти відновлення роботи Ради Нацбанку, а новообраний голова запевнив, що збирається цю роботу поставити ефективно, щоб Рада покладені на нього повноваження виконувала своєчасно.
- Деякі відомі експерти висловлюють думку, що Раду Нацбанку потрібно ліквідувати. Мовляв, не працювала вона кілька років і обходилися без неї...
- Раду просто так ліквідувати або розпустити не можна, для цього потрібно вносити зміни до Конституції. Концептуально функція Ради НБУ полягає в тому, що на рівні глибокого макроекономічного аналізу повинні бути прийняті ключові для економіки рішення щодо основних монетарних показників - облікової ставки, монетарних агрегатів і валютного курсу. Решта функцій Ради - функції, я б сказав, корпоративного управління.
Цей орган останнім часом не працював. Основним якорем політики головного регулятора в країні має бути таргетування інфляції. Воно пов'язане, зокрема, з основним інструментом, через який повинен оперувати будь-який центральний банк - рівень вартості грошей, тобто облікової ставки. Ось у чому має полягати основна функція, основна дискусія Ради Нацбанку: знижувати процентну ставку, враховуючи відповідні макроекономічні тенденції, чи підвищувати, якщо, наприклад, інфляція переходить за певний рівень. Ось такої дискусії, можу сказати відверто, в Раді Нацбанку досі ніколи не відбувалося.
В цьому і полягає основний напрям реформи, яка зараз де-факто відбувається. Нацбанк вже говорить про те, що він переходить до таргетування інфляції. На інфляцію він може впливати переважно через рівень процентної ставки.
- Щодо націоналізованих банків. Ваше бачення їхнього майбутнього?
- З трьох банків "Родовід" буде баржею, на яку будуть відвантажувати токсичні активи з банку "Київ" і "Укргазбанку". "Укргазбанк" буде існувати певний час як державний банк. Банк "Київ", швидше за все, трансформують в інший банк. Вже зрозуміло, що сьогодні без додаткових інвестицій його не перетворити на здоровий банк і, можливо, вже немає в цьому необхідності.
Які збитки несе держава внаслідок цього? По-перше, не виключено, що банк "Київ" хтось може купити, коли він буде очищений від поганих активів. Не виключаю, що хтось купить і "Укргазбанк". Хоча, якщо бути реалістом, то можна зробити висновок, що в найближчий рік на ринку поглинання і злиття в українському банківському секторі великої активності не буде.
Для мене дивною виглядає позиція Кабінету Міністрів, за поданням якого прийнято законодавство, яке звужує можливості держави з продажу цих банків. Наприклад, продавати тільки єдиним пакетом, обмежувати продаж тільки інвесторам і заборонити брати участь у цьому процесі колишнім акціонерам банку, положення щодо радників і т.п. Таке враження, що урядові чиновники відстоювали ті умови, які будуть всіляко ускладнювати цей процес. Очевидно, що ніхто не продаватиме ці банки з дисконтом, ніхто на себе не візьме цю відповідальність, бо це прямий шлях до прокуратури.
- Дякую за бесіду.
Дмитро Бобесюк
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
