1466
Якщо Олланд переможе, євро може похитнутися
— Валюта
Фінансові ринки недооцінюють ризики для єврозони, які виходять від програми кандидата в президенти Франції від соціалістів. Вона може привести Париж і до конфлікту з Берліном, і до зниження рейтингу, вважає Андрій Гурков.
Фондовий ринок і курс валюти євро поки напрочуд спокійно реагують на намічену у Франції зміну влади. Адже кандидат від соціалістів Франсуа Олланд, що має, судячи з опитувань, значно більше шансів стати президентом, ніж Ніколя Саркозі - ним залишитися, під час виборчої кампанії подав дуже серйозні заявки на перегляд тієї політики жорсткої економії, яка в останні місяці дещо стабілізувала ситуацію в охопленій борговою кризою єврозоні.
Кандидат-соціаліст наполягає на стимулюванні зростання
Звичайно, бійцівський запал мітингувальника опозиціонера - це одне, а реальна політика, що проводиться наділеним величезною владою і відповідальністю французьким президентом, - зовсім інша справа. Так що цілком може бути, що Олланд, який вважається взагалі досить помірним, оселившись в Єлисейському палаці, не стане розгойдувати той човен, який тільки-тільки вдалося витягнути з найнебезпечнішого виру. Чому, між іншим, вельми сприяли два французи - Ніколя Саркозі і колишній президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жан-Клод Тріше.
Мабуть, міжнародні інвестори розраховують на те, що кандидат-соціаліст в разі обрання не поспішатиме виконувати свої найбільш радикальні передвиборчі обіцянки. А що, якщо такий розрахунок виявиться неправильним? Аж надто наполегливо Олланд робить зараз наголос на необхідність переглянути або доповнити той фіскальний пакт, який приписує членам ЄС жорстку бюджетну дисципліну і в цілій низці країн, у тому числі багатьма французькими виборцями, сприймається як нав'язана усім вигадка Німеччини.
Після перемоги в першому турі Олланд явно пішов на загострення в цьому питанні, про що свідчить його заочна полеміка з канцлером ФРН Ангелою Меркель (Angela Merkel). Та заявила в інтерв'ю журналістам газетної групи WAZ, що бюджетний пакт підписаний головами урядів 25 країн і частково вже ратифікований, а тому "тут нема про що заново вести переговори".
У Німеччині ще не вийшли газети з висловлюваннями канцлера, як на попередні повідомлення про це інтерв'ю вже прозвучала реакція з Парижа. "Не Німеччині вирішувати від імені всієї Європи", - заявив Франсуа Олланд у вельми конфронтаційному тоні, а на питання, що він скаже Меркель після свого обрання, відповів: "Я скажу їй, що французький народ зробив вибір, що передбачає перегляд договору".
Після подібних слів Олланду, якщо він переможе, буде вже важко відступити. Тим більше, що у Франції в червні мають відбутися парламентські вибори і лідер соціалістів навряд чи захоче підривати шанси своєї партії невиконанням багаторазово озвучених обіцянок.
Інвестпрограма ЄС - прорив в майбутнє чи повернення у минуле?
Втім, певною мірою Олланд свого вже домігся. В останні дні відразу кілька ключових європейських політиків дружно заговорили про необхідність доповнити фіскальний пакт якимось "пактом зростання", і навіть назвали конкретну дату: червневий саміт ЄС. Згодна і Ангела Меркель, яка підтвердила, що робота над загальноєвропейським планом стимулювання економіки вже йде.
Деякі ЗМІ навіть назвали цифру 200 мільярдів євро, яку Європейська комісія нібито збирається мобілізувати для інвестицій в інфраструктуру, поновлювані джерела енергії та ключові технології. Саму цифру в Брюсселі спростували, проте складається враження, що франко-німецький конфлікт може вирішитися, навіть не встигнувши вибухнути. Може.
Але ми не знаємо, як на черговий поворот в антикризовій політиці ЄС відреагують фінансові ринки. Вони можуть похвалити європейців за те, що ті вирішили доповнити режим жорсткої економії заходами щодо стимулювання зростання, оскільки без поступальної динаміки подолати нинішні народногосподарські проблеми не вдасться.
Однак ринки можуть сприйняти програму державної допомоги бізнесу і як ознаку повернення європейців до колишнього життя в борг, адже гроші на стимулювання чого б то не було доведеться, швидше за все, знову десь позичати.
Антипод Ангели Меркель?
Однак фіскальний пакт - далеко не єдине яблуко розбрату між Олландом і Меркель. Вона проти випуску загальноєвропейських облігацій, він - за. Олланд хоче розширити завдання Європейського центрального банку і підштовхнути його до ще більш активного друкування грошей. А для канцлера ФРН, як і майже для всієї німецької політичної та бізнес-еліти, це абсолютно неприйнятно.
Найбільше ж насторожує породжена висловлюваннями Франсуа Олланда підозра, чи не мітить французький соціаліст на роль такого собі виразника сподівань європейських народів, пригноблених "нав'язаною Берліном" безрадісною перспективою надалі жити за коштами і витрачати тільки зароблені, а не позикові гроші. Якщо цей кандидат, ставши президентом Франції, не на словах, а на ділі почне позиціонувати себе як антипод Ангели Меркель і тим самим Німеччини, то ринки можуть похитнутися.
Адже це означатиме розлад між двома стовпами єврозони, які в найважчий момент її історії спільно взяли на себе відповідальність лідерів. У разі появи таких дисонансів в німецько-французькому дуеті на вищому рівні можливе зниження курсу євро виявиться найменшим злом (якщо це взагалі зло). Значно небезпечнішим буде зростання прибутковості за облігаціями проблемних країн.
Не прогноз, а всього лише можливий сценарій
Удар прийдеться насамперед на Іспанію та Італію, але в умовах падіння довіри до євро Франції теж доведеться заманювати кредиторів все більш високими відсотками, і дефіцит бюджету цієї країни разом з держзаборгованістю почнуть швидко наростати. Тоді дуже скоро постане питання про зниження рейтингу другої за розміром економіки єврозони, і ми можемо отримати ескалацію боргової кризи на кшталт тієї, що спостерігалася в другій половині 2011 року.
Хочу підкреслити: це зовсім не прогноз. Це всього лише можливий сценарій. Тепер все залежить від французьких виборців і насамперед від самого Франсуа Олланда.
Андрій Гурков
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
