Інтернет-перспективи України - акцепт закордонного трафіку


Інтернет-перспективи України - акцепт закордонного трафіку

Останні події в сфері інтернет-бізнесу свідчать про особливу увагу до цього сегменту ринку з боку влади. Наприклад, історія з інтернет-магазином Rozetka.ua, яка, на думку деяких експертів, говорить про те, що "сильні світу цього", не чекаючи ухвалення закону про внутрішню торгівлю, який повинен повністю перекроїти інтернет-ринок, взялися за його активну зачистку. Поки документ, що дає контролюючим органам додаткову можливість вибивати з інтернет-бізнесу "невраховані" гроші для злиденного бюджету країни, відправлений на доопрацювання, верхи розробляють принципи управління інтернет-торгівлею. Але є й інша думка...

Податкова - інтернету: "іду на ви"

Деякі експерти вважають податкові перевірки, що продовжуються, інтернет-бізнесу звичайною роботою фіскальних органів, і не розглядають їх як тиск на ринок. Інші схиляються до гірших припущень і прогнозують загострення відносин у цій сфері.

Так, на думку представника інтернет-супермаркету ліцензійного програмного забезпечення Ганни Боднарчук, чим більша компанія, тим більше вона привертає увагу контролюючих органів, що цілком закономірно. "Я не погоджуся з тезою про тиск на інтернет-бізнес, тому що абсолютно... всім вистачає щастя спілкування з нашою державою з різних причин. Вважаю, що якщо компанія, фантазуємо, біла, платить абсолютно всі податки, зарплати білі, не причепитися ні до якої готівки, то приводу до приходу в гості до такої компанії не існує", - відзначає Боднарчук.

У той же час вона вважає, що в Україні необхідно створити умови "адекватного оподаткування", зокрема, для мікробізнесу, щоб він міг комфортно розвиватися.

Тим часом, думку Боднарчук не поділяє генеральний директор Українського мережевого інформаційного центру (УМІЦ-UANIC) Юрій Гончарук. За його словами, на сьогодні самі фахівці ще не до кінця розібралися в електронній комерції, а податківці вже підрахували обсяги обороту електронних грошей. "Це як би інформаційна підготовка громадськості до того, що ДПС "іде на ви" з електронним бізнесом, потім йде весняне загострення і низка подій, які ми зараз бачимо", - сказав він.

Гончарук вважає, що дії контролюючих органів останнім часом є цілеспрямованою політикою, "і якщо цьому не перешкоджати з боку громадськості та нормативним врегулюванням, то це буде частішати".

Скуті одним ланцюгом...

Варто відзначити, що всі гучні справи щодо великих учасників інтернет-ринку різняться своєю історією. Наприклад, інтернет-магазин Rozetka.ua "спілкувався" винятково з податківцями, у випадку з Sokol.ua мова йде про перевірку УБЕЗ, у сайту "Дорожній контроль" (roadcontrol.org.ua /) було звичайне цивільне судочинство.

"В принципі, нормативно-правових спільних підстав для даних ситуацій немає. Тим не менш, є спільні наслідки: кожен з фігурантів або припинив провадження діяльності на деякий час, або ж це суттєво вплинуло на подальші можливості - зниження трафіку і відвідувань. В окремих випадках ситуація закінчилася виведенням хостингу за межі України", - відзначає керуючий партнер ЮК "Юскутум" Артем Афян.

Залежність інтернет-бізнесу від наявності технічного оснащення, зокрема, роботи серверів, абсолютно прозора. Розуміють це і податківці, і інші контролюючі органи, які мають право на вилучення техніки. Представники інтернет-бізнесу в один голос заявляють про необхідність ввести заборону на такі дії контролерів.

"Не можна застосовувати запобіжний захід у вигляді зупинення діяльності ресурсу на підставі судового рішення, необхідно це робити після пред'явлення обвинувачення. Без вини називають винними на підставі підозр, це завдає шкоди бізнесу", - вважає Гончарук.

Між тим, блокування ресурсу на сьогодні не передбачено і не заборонено законодавчо. Відсутність чітких правил дозволяє контролюючим органам самостійно впливати на долю бізнесу. Що стосується вилучення сервера, то слідчий має право через необхідність збору інформації вилучити будь-який носій інформації, будь-який предмет, який, на його думку, допоможе встановити істину.

Наслідки єдині

Порушення в сфері інтернет-бізнесу такі ж, як на будь-якому іншому ринку. "Але специфіка полягає в тому, що агресивні дії відносно інтернет-бізнесу ведуть практично до спустошення українського сегмента в мережі", - підкреслює Афян.

Наслідком грубої роботи контролюючих органів, швидше за все, стане розміщення українськими компаніями серверів за кордоном. До речі, та ж Розетка відновлення своєї роботи почала з серверів в Німеччині. За словами Афяна, практика закордонного хостингу поширена по всьому світу. Наприклад, майже 10% доходу крихітної країни Тувалу - продаж доменних імен. "Це не офшор, він не впливає на легальність ведення бізнесу, діяльність все одно здійснюється в країні", - уточнив експерт.

За словами Гончарука, в Україні в останні роки скоротилися пропозиції щодо розміщення серверів за кордоном. Однак він упевнений, що ситуація скоро зміниться: "На сьогоднішній момент, якщо така тенденція збережеться (жорсткість контролю - ред.), я більш ніж упевнений, вже до кінця року ми побачимо пропозиції найбільших хостингових операторів".

Не так давно почали з'являтися дивовижні пропозиції, наприклад, хостинг на дирижаблях в нейтральних водах з отриманням доступу до Інтернету через телефон відразу на супутник. Один з позитивних аргументів для користувача - "Ваш сервер несподівано не заарештують".

Утримання серверів за кордоном хоча і більш дорога процедура, але вона вирізняється надійністю: по-перше, там жорсткіші умови роботи, по-друге, сайт "не впаде" з приходом податківців, відповідно, ви не втратите гроші і клієнтів.

За оцінкою експертів, сукупний обсяг українського трафіку знаходиться на 4-5 позиціях в Європі. "Але фактично відтік з доменної зони ua, з серверного простору української мережі перетворює нашу країну, яка до цього була серед світових лідерів з розвитку Інтернету, на акцепта закордонного трафіку", - підкреслив Афян.

Законодавство допоможе?

Учасники ринку вимагають гарантій роботи, тобто, чітко виписаного законодавства, щоб не повторювалися гучні скандали навколо інтернет-бізнесу.

"Уже більше двох років у Верховній Раді знаходиться законопроект про електронну комерцію, він не охоплює все, більше спрямований на регулювання відносин користувача та бізнесмена, що має торговий майданчик в мережі Інтернет. Але рухатися в даному напрямку потрібно", - відзначає експерт парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Андрій Бірюков.

За його словами, на сьогодні створена робоча група, до якої входять представники депутатського корпусу, фахівці, експерти. "Також в даному контексті необхідно врегулювати право інтелектуальної власності, застосування офіційних заходів правоохоронними органами, силовими структурами", - підкреслив він.

Але директор інтернет-гіпермаркету Abo.ua Іван Марченко вважає, що закони не дотримуються, в першу чергу, органами, які захищають ці закони, що працює стара радянська система - "хто що охороняє, той те і має".

"Якщо метою не є саме дотримання закону, а отримання якимось способом особистої вигоди, або ж штучне наповнення бюджету..., який інтерес до цих законів? Ніякого. Якщо закони застосувати на практиці неможливо, то який взагалі сенс їх розробляти. Просто дати методичку податківцю, або іншому ревізору - цей метод не працює", - підкреслює Марченко.

А поки держоргани "рукою, що контролює" розбираються з платниками податків, "обрізають" їм доступ до мережі, страждають споживачі послуг інтернет-бізнесу. І їхні права повинні бути узгоджені на законодавчому рівні. Що заважає ввести в Україні відповідальність за перевищення повноважень контролерами, за нанесення ними шкоди?..

Юлія Інденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua