Стати доложителем


Стати доложителем

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розробила "Порядок визначення та подання фондовими біржами НКЦПФР інформації про операції з цінними паперами або похідними (деривативами) у разі підозри використання інсайдерської інформації".

Регуляторний акт відправлений на узгодження в інші держоргани. Якщо він набере чинності, то всі фондові біржі будуть зобов'язані виявляти угоди, в яких могла б бути використана інсайдерська інформація, і повідомляти про свої підозри регулятору. На підставі отриманої інформації НКЦПФР буде встановлювати факти неправомірного використання інсайдерської інформації.

"Порядок дозволить біржам ретельніше контролювати всі дії торговців. А Комісії - оперативніше реагувати на інформацію про угоди з використанням інсайдерської інформації", - пояснює Олег Місюра, директор департаменту контрольно-правової роботи НКЦПФР.

Проект Порядку передбачає, що біржі повинні відслідковувати різкі зміни цін на ринку і повідомляти про це Комісії. Зокрема, моніторингу підлягатимуть: відхилення поточної біржової ціни від ціни закриття попередньої торгової сесії і ціни останньої біржової угоди; відхилення ціни біржової угоди від поточної ціни; відхилення біржового курсу цінних паперів (ЦП) або деривативів на певне значення.

При цьому ліміти таких відхилень біржі будуть встановлювати самостійно. Якщо ж встановлений ліміт буде перевищений, фондовий майданчик повинен буде в одноденний термін сповістити про це НКЦПФР. Поки біржі важко назвати параметри допустимого відхилення цін.

"У поточній ринковій ситуації дуже складно сказати, які відсоткові зміни потрібно поставити за різними паперами для ефективного моніторингу. Навіть в індексному кошику рівні ліквідності ЦП дуже різняться. Тому дуже жорсткі рамки вводити недоцільно. Хоча й високі межі будуть дозволяти маніпулювати цінами", - вважає Руслан Магомедов, директор компанії "Аструм Інвестмент Менеджмент".

Тому, на думку біржовиків, необхідно встановлювати рамки в залежності від спреду - основного показника ліквідності. Таким чином, за більш ліквідними паперами повинні бути введені низькі норми допустимого відхилення, за менш ліквідними - вищі.

"Це найправильніший варіант в поточній ситуації. Але треба враховувати, що спред теж встановлюють учасники ринку", - говорить Магомедов. За його словами, також варто врахувати, що ситуація на ринку постійно змінюється, обсяги торгів то скорочуються, то збільшуються. Тому ці параметри повинні бути гнучкими і постійно коректуватися.

Зазначимо: навесні 2011 р. Верховна Рада прийняла Закон №3306, яким передбачено підвищення відповідальності за операції з використанням інсайдерської інформації. Документом була введена кримінальна відповідальність за такі зловживання.

Проте досі жоден учасник фондового ринку так і не був покараний за використання інсайдерської інформації або за маніпулювання цінами в корисливих цілях.

При цьому фондовики зізнаються, що такі операції на вітчизняному ринку - не рідкість. Безкарними вони залишаються тільки тому, що довести факт використання інсайдерської інформації дуже складно.

"Зараз у фондових бірж немає ефективних важелів для моніторингу угод на предмет маніпулювання на ринку або використання інсайдерської інформації", - вважає Магомедов.

У Комісії сподіваються, що набрання чинності розробленого Порядку зробить покарання за такі операції реальністю, а не просто існуючою виключно на папері ймовірністю.

Вимагають цього і самі учасники ринку, які неодноразово скаржилися регулятору на те, що постраждали від маніпулювання або використання інсайдерської інформації на фондовому ринку. Останній такий випадок стався 16 березня в день виконання ф'ючерсу на індекс українських акцій. Тоді був проданий пакет акцій компанії "Укртелеком" на 119 тис.грн.

Нагадаємо: на момент угоди питома вага компанії в індексі становила 10%. Після цього продажу акції компанії подешевшали відразу більш ніж на 34%. В результаті всього за кілька хвилин значення індексу знизилося на 6%. Учасники ринку підозрюють, що продаж великого пакета "Укртелекому" був пов'язаний з прагненням деяких учасників ринку заробити на ф'ючерсі.

Проте біржовики запевняють, що такі дії торговця не можна віднести до операцій з використанням інсайдерської інформації або маніпулювання цінами на фондовому ринку.

"Це була, швидше, арбітражна угода. Адже покупці акцій "Укртелекому", що подешевшали, змогли на цьому заробити", - вважає Олег Ткаченко, голова правління "Української біржі". Торговці сходяться на думці: основна проблема українського фондового ринку - низька ліквідність, завдяки чому, оперуючи навіть відносно невеликими грошима, можна впливати на біржові показники, зокрема на фондовий індекс.

"Чим менш ліквідний ринок, тим більше будь-яка операція буде нагадувати маніпулювання, - запевняє Ткаченко. - На ринках, де папери неліквідні і угоди укладаються рідко, будь-яка угода може потрапити під підозру". Адже якщо з'явиться клієнт, який вирішив придбати пакет, наприклад, обленерго, він відразу зрушить на ринку ціну і потрапить під підозру. Експерти вважають: "ловити" на неліквідному ринку торгівлю з використанням інсайдерської інформації буде дуже складно.

При цьому фондовики визнають, що навіть у випадку з ліквідними паперами пропоноване рішення проблеми може не спрацювати. Припустимо, що торговець дійсно отримав інсайдерську інформацію і почав активно проводити операції. У випадку з ліквідним папером висока ймовірність того, що у торговця не вистачить фінансового ресурсу, щоб вплинути на ціну.

Вона різко зміниться після оприлюднення інсайдерської інформації, тобто вже після здійснення інсайдером своїх угод. "Відповідно до цього Порядку ми повинні ловити тих людей, які реагували на новини. Але інсайдера, згідно з запропонованою методикою, ми не знайдемо", - вважає Олег Ткаченко.

В цілому, фондовики згодні, що прийнятий Комісією документ не дозволить виявити тих, хто користується інсайдерською інформацією. "Проект у запропонованій редакції не дозволить створити ефективний механізм моніторингу протиправних дій, пов'язаних з використанням інсайдерської інформації", - говорить Артемій Єршов, керуючий директор інвесткомпанії "Трійка Діалог Україна".

За його словами, наприклад, у Російській Федерації визначені чіткі переліки осіб, віднесених до інсайдерів. При цьому якщо особу включено в список інсайдерів, вона зобов'язана самостійно інформувати тамтешнього регулятора (Федеральну службу з фінансових ринків) про операції, здійснені ним з відповідними фінансовими інструментами.

"Цей документ не визначає коло осіб, які можуть мати або мають доступ до інсайдерської інформації і, відповідно, можуть вчинити протиправні дії, використовуючи інсайдерську інформацію. Необхідно окреслити коло таких осіб, тим більше що в кодексах (Кримінальному та про адміністративні правопорушення) визначено осіб, які можуть відноситися до інсайдерів - емітенти, профучасники, державні службовці, аудитори, нотаріуси тощо", - вважає Єршов.

Крім того, на думку фондовиків, необхідно переглянути норми проекту, які встановлюють процедуру розслідування біржею операцій, які потрапили під підозру.

"Не можна на практиці встановити протягом одного дня наявність в діях того чи іншого учасника біржових торгів ознак протиправного використання інформації, як зазначено в одному з пунктів положення", - пояснює Артемій Єршов.

За його словами, спочатку біржа повинна провести розслідування, і тільки за його результатами вона може робити висновки про протиправне використання інсайдерської інформації та направляти ці висновки до Комісії.

Анна Уляницька

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування