2094
Експертна рада: Хто заплатить податок на розкіш?
— Казна та Політика
У пошуках грошей для реалізації заявлених соціальних ініціатив влада звернула свій погляд на багатих українців. Згідно з підготовленим Міністерством соцполітики законопроектом, податком будуть обкладатися будинки і квартири площею понад 400 і 200 кв. м відповідно, автомобілі з об'ємом двигуна понад 3400 куб. см, а також літаки, вертольоти, яхти і низка виробів розкоші. Збільшиться і податок на доходи у випадку якщо такі перевищують 16095 грн. на місяць. МінПром вирішив з'ясувати, скільки грошей можна буде зібрати з українських багатіїв і чи не стане головним платником цього податку український середній клас.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін наголошує, що у Верховній Раді поки що немає законопроекту про введення податку на багатство.
Коментуючи останні ініціативи Мінсоцполітики, він висловив думку, що пропоноване оподаткування будинків, квартир, автомобілів тощо не є в повній мірі податком на багатство. "Дуже складно витрату вважати багатством, - підкреслює С.Терьохін. - Все, що там перераховано, було куплено з теоретично сплаченими податками".
Політик звернув увагу, що податки можуть бути ефективними лише у випадку, коли вони легко збираються. У той же час всі майнові податки дуже важкі в адмініструванні, зазначає він. "А те, що там написано, взагалі не адмініструється. Я підозрюю, що на зарплату податківцям піде більше, ніж буде зібрано з усіх цих джерел", - вважає С.Терьохін.
"Багатство - це заводи, пароплави, гроші великі, десь на рахунках або в кубушці, - підкреслив перший заступник голови комітету ВР. - Я звертаю увагу, що як не платили олігархи податок за своїми мільярдними внесками в банках - так і не будуть платити. Також не будуть платити і за володіння заводами і пароплавами. А ось людина, яка продає свою робочу силу, - буде платити".
"Є дві директиви в ЄС, якими зобов'язалися 1 січня минулого року встановлювати податки на пасивні доходи - відсотки, дивіденди, роялті, доходи від торгівлі цінними паперами - на рівні не меншому, ніж оподаткування зарплат. Вони поставили планку 35% і всі зараз стягують, крім Британії", - сказав С.Терьохін, відзначивши доцільність поширення такої практики і на Україну.
Керівник аналітичного департаменту Реформаторського клубу Ігор Лавриненко також звертає увагу, що остаточного тексту законопроекту ще немає. "Який саме варіант тексту потрапить до Верховної Ради - поки під питанням. Тому зараз варто обговорювати не стільки текст, скільки ідею", - зазначив він.
Якщо цей закон буде ухвалений, він стане джерелом додаткових надходжень до бюджету. "Податкова адміністрація оцінює їх в 800 млн грн. наа рік. Для початку це нормально, тому що немає ні необхідного законодавчого поля, а головне - немає звички цей податок платити", - говорить він.
"Цей закон буде цікавий навіть не додатковими надходженнями, а як поява нового тренда і як привід для дискусії в суспільстві про те, що таке справедливість, - відзначає експерт. - Тому що зараз ми всі рівні в своєму небажанні і відсутності необхідності платити податки. До речі, у Франції аналогічний податок називається податком на справедливість. Тобто якщо в людини надлишкове майно, він повинен відновлювати справедливість і ділитися з біднішими членами суспільства".
У той же час І.Лавриненко висловив упевненість, що ухвалення закону не вдарить по середньому класу: "Український середній клас - це люди з щомісячними доходами від 4 до 10 тис. грн. Якщо розуміти під середнім класом цих людей - на них закон поширюватися не буде. А ось хто може постраждати - спадкоємці. Але ця проблема не сьогоднішнього дня. Вона може бути актуальна років через 5-10, коли діти сьогоднішніх успішних людей не зможуть справлятися з обов'язками, які на них буде покладати спадщина".
Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що даний закон не сильно зачепить дійсно багатих людей. "Вони, як правило, розміщують свої активи, в т.ч. майнові, за кордоном, а нерухомість і автомобілі записують в Україні на юридичних осіб. Фактично ці супербагаті люди будуть виведені за рамки законопроекту, - упевнений він. - А платити податок на розкіш буде середній клас, у якого, можливо, ця квартира, будинок або більш престижний автомобіль є єдиним придбанням за всю трудову діяльність".
За словами експерта, фінансовий результат від введення податку на розкіш також не буде істотним. "Сам уряд сьогодні говорить, що максимальний ефект від цього законопроекту складе 800 млн грн. на рік. Якщо поділити цю суму на всіх пенсіонерів, ми отримаємо додатково до пенсії приблизно по 5 грн. на місяць", - підрахував П.Розенко, нагадавши, що глава держави нещодавно пообіцяв збільшення пенсій на 100 грн. на місяць.
Крім того, П.Розенко вважає, що влада насправді не зацікавлена у введенні податку на розкіш. Обґрунтовуючи свою думку, він нагадав, що вперше законопроект був оприлюднений ще в листопаді минулого року. "Минуло вже 5 місяців, і поки йде тільки загальна балаканина. Якби у влади було дійсно бажання його схвалити, це було б зроблено за місяць, як це відбувається з усіма принциповими законопроектами. Тобто цей закон потрібен не для реалізації, а для піару, щоб владі було з чим вийти до громадян під час виборчої кампанії", - сказав він.
При цьому експерт відзначив, що в ухваленні закону не зацікавлені не тільки представники вищих ешелонів влади, а й середній прошарок депутатів і чиновників. "Тому доля закону буде дуже важкою. Він буде ухвалений, в цьому я переконаний на 100%, але кінцевий вигляд закону, підписаного Президентом, буде дуже сильно відрізнятися від того, про що сьогодні говорить уряд", - прогнозує П.Розенко.
Існує велика ймовірність того, що даний закон так і залишиться гарним і марним документом, які схвалюють виключно під вибори, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. "Він дуже заплутаний і нечітко прописаний, а це дасть можливість реально багатим людям без особливих проблеми обходити цей закон і не виконувати його вимоги. До слова, у багатьох розвинених країнах світу відмовилися від законів на багатство. Світова економіка вже давно зрозуміла, що такого роду закони просто не працюють", - говорить експерт.
Небезпека того, що ініціативи Мінсоцполітики вдарять, в першу чергу, по середньому класу, дійсно існує, вважає експерт. "Людям з невеликими доходами буде складно найняти дорогих адвокатів та юристів, щоб вони могли забезпечити "безподаткові" схеми роботи. Тому їм дійсно доведеться платити за своє майно", - відзначає він.
За оцінками О.Охріменка, надходження до держбюджету у разі введення податку на багатство будуть невеликими - на рівні 200-300 млн грн. на рік: "Це багато в чому декоративний податок, який буде більше вимагати витрат на його адміністрування, ніж принесе користі".
У свою чергу фінансовий директор ІГ "АРТ Капітал" Дмитро Мельник вважає, що метою українського уряду є якщо не гармонізація, то, як мінімум, приведення у відповідність системи оподаткування України з більш розвиненими країнами. "Тому ми і бачимо виникнення досі для нас екзотичних майнових податків, таких як податок на багатство. Такий податок справді потрібний, його поява обґрунтована і, може, десь запізніла", - вважає він.
У той же час експерт відзначає, що в Україні прогресивний закон за допомогою "креативного" підходу з боку державних органів вмить перетворюється на суцільний деструктив: "Сьогодні навіть найзапекліші оптимісти не вважають схвалений Податковий кодекс прогресивним документом, визнаючи наявність в ньому безлічі спірних норм, трактування яких з боку податкових органів чомусь суто фіскальне, повністю ігноруються здоровий глузд (в західному праві до нього часто вдаються) та інтереси платника податків. Один із прикладів, про який чули всі, - це перенесення балансових збитків минулих років".
"Тому, незважаючи на прогресивність ідеї податку на багатство, його схвалення очікується з тривогою. Адже схильність депутатів схвалювати все без обговорення і якихось дебатів робить нас заручниками команди розробників - Кабінету міністрів, який в даний час більше стурбований не соціальною нерівністю, а наповненням державного бюджету", - резюмував Д.Мельник.
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
