1742
Україна не повернеться до докризових темпів зростання
— Казна та Політика
Швидке відновлення економік Німеччини і Японії після Другої світової війни стало можливим завдяки використанню нових технологій і досягнень промислового прогресу. Після розвалу СРСР економічне відновлення таких пострадянських країн, як Росія і Україна, відбувалося лише за рахунок елементарного переміщення незадіяних ресурсів у більш ефективні сектори економіки.
Деякий час країни з відстаючою економікою досить швидко наздоганяють розвинені держави, але це пояснюється просто: кожен, хто знає математику, може зрозуміти, що рости швидко з низької бази простіше, ніж з високої.
Однак відносні переваги такого економічного зростання вже вичерпують себе, і країнам, що розвиваються, в майбутньому буде непросто уникнути пастки середнього доходу. Вперше цей феномен описав американський економіст, уродженець Одеси Олександр Гершенкрон.
Він дійшов висновку, що економіки, які швидко розвиваються, в певний момент сповільнюють зростання, оскільки виснажують раніше використовувані примітивні можливості збільшення продуктивності і недотягують до рівня розвинених економік. Неминучість подібного розвитку подій стає все більш очевидною в даний час, беручи до уваги істотне сповільнення темпів зростання економіки України, які в 2000-2008 роки становили майже 9% на рік, а в 2011 році - вже тільки 5,2%.
Така закономірність змушує замислитися, а чи можливо визначити, коли ж настає момент сповільнення економічного зростання і країна потрапляє в пастку?
Пастка
Нещодавні дослідження в цій сфері дозволяють дати відповідь на це питання. Так, у доповіді "Чому швидкозростаючі економіки сповільнюють зростання: міжнародні факти і наслідки для Китаю", опублікованій Національним бюро економічних досліджень (NBER) у березні 2011 року, вчені-економісти Баррі Ейхенгрін, Донг Хюн Парк і Кван Хо Шин поділилися досвідом вивчення країн, економіка яких розвивалася високими темпами (3,5% ВВП на рік і вище) протягом, щонайменше, семи років, після чого цей показник впав до 2% ВВП і менше.
Спираючись на зібрані відомості, вчені виділили 41 країну, де ВВП на душу населення становить не менше 10 тис. доларів (у світових цінах, станом на 2005 рік), і виявили, що швидке зростання припинилося при досягненні позначки близько 16 тис. доларів ВВП на душу населення.
Використовуючи макроекономічні дані і статистику про рівень ВВП на душу населення в Україні і в країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) і ЕМЕА (країни Європи, Близького Сходу і Африки), експерти компанії "Ренесанс Капітал" взялися обчислити, в якому році кожна з цих країн потрапить в пастку середнього доходу.
Ці терміни не можна визначити з 100%-вою точністю, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях щодо зростання доходів на душу населення, але якщо виключити серйозні зміни параметрів, то відносне становище країн можна вважати в цілому таким, що стабілізувалося.
За нашими розрахунками, Україна потрапить в пастку середнього доходу в 2029 році. Що стосується Росії, то її економіку пастка чекає вже в 2014 році. Для інших країн БРІК ця загроза виникне пізніше. Зокрема, Китай досягне точки перелому лише в 2019 році, Бразилія - в 2024 році, Індія - в 2038 році. Казахстан, за нашими оцінками, має досягти критичної точки в 2016 році, за ним підуть Туреччина (2018 році) і зовсім не скоро ПАР (2035 році).
Причини сповільнення
Автори вищезгаданої доповіді спробували розібратися, в чому причини таких досить неприємних економічних наслідків. Вчені-економісти стверджують, що з 41 країни, включеної в їх дослідження, в 85% випадків сповільнення зростання може бути пояснене різким зниженням сукупної продуктивності факторів виробництва (TFP) - ефективності використання капіталу та трудових ресурсів, у той час як решта 15% є наслідком скорочення припливу трудових ресурсів і капіталу.
Схоже, історія економічного розвитку України підтверджує цей висновок. В десятиліття між кризами (у 1998-2008 роки) зростання української економіки забезпечувалося за рахунок буму цін на сировинні товари, в першу чергу на чорні метали, і припливу капіталу.
ВВП в доларовому обчисленні зріс майже в дев'ять разів, середні темпи зростання реального ВВП досягли майже 9% на рік. У сільському господарстві та переробній промисловості приріст продуктивності був забезпечений завдяки впровадженню більш досконалих технологій, перейнятих у розвинених країн.
Що допоможе Україні?
Економічне зростання в Україні залежить від послідовного впровадження розумної макроекономічної політики, спрямованої на досягнення більш високого рівня інвестицій, і загального оздоровлення ділового клімату. При цьому треба враховувати, що існування пастки середніх доходів означає, що економіка не може покладатися тільки на копіювання ноу-хау більш забезпечених країн.
В результаті в довгостроковій перспективі варто очікувати не тільки сповільнення економічного зростання, а й, на рівні соціальних відносин, більш чіткого сприйняття справедливості перекладання труднощів перехідного періоду на плечі різних представників суспільства.
Щоб уникнути пастки середнього доходу, Україні вже зараз треба прагнути до більш високих темпів інвестицій в рамках еволюційного переходу до більш демократичного суспільства. При цьому дуже багато чого буде залежати від якісного складу середнього класу, представники якого формують, з одного боку, малий і середній бізнес, а з іншого - кваліфікованих найманих працівників, без яких неможливе впровадження нових технологій.
До докризових темпів зростання Україна навряд чи повернеться. Безумовно, гіпотетично така можливість зберігається, але тільки при поліпшенні демографічної ситуації та прирості продуктивності праці. Останнє можливе лише за рахунок нової потужної хвилі інновацій і модернізації існуючих виробничих потужностей.
Але об'єктивний погляд на ситуацію дає місце неабиякому песимізму щодо перспектив прискореного економічного зростання в Україні.
За матеріалами: ua-banker
Поділитися новиною
