В Україні з'явиться ще один Нацбанк — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

В Україні з'явиться ще один Нацбанк

1468
19 березня президент Віктор Янукович підписав закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (законопроект N9342). Нагадаємо, він був прийнятий парламентом в цілому ще в кінці лютого. Документ набере чинності через шість місяців після опублікування.
Закон передбачає практично повну передачу функцій з контролю над платоспроможністю банків, їх санації чи ліквідації від НБУ до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Повноваження фонду значно розширюються. Також документ регламентує порядок формування бюджету фонду та процедуру виплати гарантованих вкладів фізособам. Зокрема, згідно з законом, максимальна сума відшкодування коштів фізособам визначається фондом на момент прийняття рішення про ліквідацію банку.
Один з авторів документа - голова комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутинник, коментуючи документ, зазначив, що одним з ключових завдань документа є "відновлення довіри громадян до банківської системи, оскільки він забезпечить чіткі механізми повернення вкладів населенню". Противники новацій стверджують, що закон наділяє ФГВФО невластивими йому повноваженнями, що суперечить Конституції України. Зокрема, народний депутат Юрій Кармазін заявив, що фактично створюється незалежна фінансова установа, яка буде виконувати не властиві їй функції центробанку. В результаті зменшиться вплив головного банку країни на банківську систему, що "може призвести до девальвації гривні і подальшого зубожіння українського народу".
Згідно з законом, основним завданням ФГВФО є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізосіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Наглядовим органом фонду буде Адміністративна рада у складі п'яти осіб (один представник КМУ, два - представники НБУ, один - представник профільного комітету ВР і директор-розпорядник фонду). Поточною діяльністю буде займатися виконавча дирекція.
Фонд буде призначати тимчасових адміністраторів, виконувати контролюючі функції і залучати кредити. Джерелами наповнення фонду крім початкових і регулярних внесків банків, доходів від ОВДП, відсотків з рахунків фонду в НБУ будуть також спеціальний збір до фонду, кредити НБУ тощо. Мінімальний бюджет фонду не може бути нижче 2,5% суми гарантованих коштів вкладників. У разі недостатності коштів фонд може залучати кредити НБУ або кошти з держбюджету.
Регулятивні повноваження фонду поширюються на всі банки України. Закон залишає НБУ повноваження щодо віднесення банків до категорії "проблемних". Підставами для цього можуть стати зниження регулятивного капіталу на 10% протягом місяця, невиконання вимоги вкладника або кредитора протягом п'яти днів, системне порушення законодавства про протидію відмиванню доходів, недостовірна звітність і т.д. При цьому визначення банку "проблемним" є банківською таємницею. На виправлення ситуації фінустанові дається 180 днів. Після цього, якщо порушення не усунуто, він буде визнаний "неплатоспроможним" і переведений під контроль ФГВФО. Далі фонд буде призначати тимчасового адміністратора і займатися відновленням платоспроможності банку або його ліквідацією.
Експерти головного науково-експертного управління ВР зазначають, що деякі критерії, за якими НБУ може відносити банки до категорії проблемних, не виправдані і не конкретизовані. Зокрема, обмеження для таких банків у разі невиконання вимог всього одного вкладника в п'ятиденний термін спричинять проблеми для всіх інших вкладників. Крім того, чітко не визначено, що таке "системне порушення банком законодавства", "систематичне незабезпечення ефективності функціонування" і т.д.
Крім того, експерти зазначили, що ФГВФО наділяється надмірними, не властивими йому повноваженнями. Як уже зазначалося, він має право виведення неплатоспроможних банків з ринку, в тому числі шляхом відкликання банківської ліцензії, введення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і пасивів неплатоспроможних банків і продаж неплатоспроможного банку.
Для контролю над банками фонд має право проводити позапланові перевірки. При цьому не визначені конкретні підстави і порядок проведення позапланових перевірок. Також фонд наділяється правом видавати обов'язкові для всіх банків, юридичних та фізичних осіб нормативні акти, він може накладати адміністративні санкції та інше. Крім того, фонду надаються розширені можливості доступу до банківської таємниці. При цьому він має право розкривати її не тільки учасникам тимчасової адміністрації, але і потенційному інвестору і "іншим особам, які задіяні в процесі здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку" (!).
Закон замовчує про терміни виплат компенсацій вкладникам проблемних банків. Згідно з законом, максимальна сума відшкодування потерпілому вкладнику тепер не буде визначена законом. Вона буде встановлюватися адміністративною радою фонду в момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Нагадаємо, нині згідно зі ст. 3 закону "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" розмір максимального відшкодування становить 150 тис грн. Тобто, тепер на момент розміщення коштів на депозиті вкладник не буде знати, яка точно сума відшкодування йому гарантується. Фонд починає відшкодування вкладів не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та ліквідації банку. Але, за словами юриста ЮФ "Дмитрієва та партнери" Оксани Тропець, в який термін повинні бути виконані зобов'язання Фонду з відшкодування коштів перед вкладниками, закон не передбачає. Водночас, якщо вклад був у валюті, він перераховується на гривню за курсом на момент прийняття рішення про відкликання ліцензії, а не на момент виплати такого вкладу. Тобто при падінні курсу національної валюти банк зможе затягувати з виплатою, а клієнт втратить на валютних коливаннях. Також закон містить низку обмежень потенційних одержувачів гарантованого відшкодування вкладів. Зокрема, за новими правилами, не гарантуються вклади до філій іноземних банків.
Добре те, що законом скасовується мораторій на виплату депозитів, термін яких вже закінчився, і коштів з поточних рахунків вкладників під час роботи тимчасової адміністрації. Такий мораторій вводився під час кризи. Хоча експерти побоюються, що фінустанови все ж будуть вдаватися до вже раніше випробуваних прийомів, зокрема, обмежувати суму щоденних виплат, встановлювати можливість отримання коштів виключно через певні банкомати тощо.
Деякі банкіри побоюються проблем як для банків, так і для вкладників через короткий термін на підготовку до набрання законом чинності, а також відсутності необхідних ресурсів і досвіду у ФГВФО з регулювання банківського ринку. Крім того, фахівці звертають увагу на те, що згідно з нововведеннями фонд буде наділений повноваженнями кредитної установи. Він отримає право надавати позики, поворотну і безповоротну фінансову допомогу банкам, видавати гарантії, надавати позики співробітникам Фонду та т.д. По-перше, це суперечить закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг". По-друге, це збільшить ризикованість операцій фонду, що не дозволить йому ефективно виконувати головну функцію - гарантувати відшкодування вкладів фізосіб. Зокрема, в Українському кредитно-банківському союзі побоюються, що наділення фонду такими повноваженнями створить ґрунт для зловживань.
Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації:
По-перше, Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452 підвищена ставка регулярного збору з банків з 0,5% до 0,8% від вкладів фізосіб в іноземній валюті.
Це рішення, по суті, направлено на девалютизацію фінансового ринку і було б виправдано лише в умовах зростаючої економіки.
Сьогодні ж темпи відновлення економіки гальмуються, погіршується ситуація на ринках збуту українського експорту, розмір від’ємного торговельного сальдо наближається до рівня кризового 2008 року, практично не надходять іноземні інвестиції. Все це формує девальваційні очікування населення. В таких умовах погіршення умов розміщення депозитів в іноземній валюті навряд чи зменшить попит на валютні кошти, а лише призведе до відтоку валютних заощаджень з банківської системи.
Що ж до передачі Фонду функцій виведення неплатоспроможних банків з ринку, то на наш погляд, це має сприяти підвищенню ефективності ліквідаційних процедур банків.
Фонд, виплачуючи гарантовані вклади населенню, стає одним з найбільших кредиторів неплатоспроможного банку. І зрозуміла його зацікавленість організувати ліквідаційну процедуру так, щоб забезпечити максимальне повернення активів банку.
Хочеться звернути увагу і на те, що відповідно до статті 52 нового закону, Фонд має право звернутися до власників та керівників банків з вимогою про задоволення за рахунок їхнього майна частини вимог кредиторів в тому випадку, якщо дії або бездіяльність таких осіб призвели до збитків банку. Ця норма має значно підвищити рівень відповідальності керівників банків.
Варто зазначити, що тільки практика покаже, як Фонд буде використовувати надані йому повноваження.
Іван Григор'єв
За матеріалами:
ЛігаБізнесІнформ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас