1166
Золотий саркофаг
— Казна та Політика
Влада обіцяє законсервувати чорнобильський реактор вже до 2015 року. Укластися в термін і бюджет чиновникам завадять корупційні схеми, що давно діють на ЧАЕС.
Скоро наслідки головного кошмару українців - Чорнобильської катастрофи кануть в Лету. Зона відчуження перетвориться на екологічно безпечний район, тривожні повідомлення про чергові витоки на ЧАЕС зникнуть з новинних стрічок, а туризм в чорнобильську зону стане звичним заняттям, а головне - безпечним.
Чекати цієї казки, запевняють українські чиновники, залишилося недовго. На початку березня голова Держагентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша пообіцяв, що до кінця 2015 року на потенційно небезпечний четвертий реактор станції "одягнуть" нову арку - так званий безпечний конфайнмент, яка на 100 років захистить нинішній саркофаг від витоків радіації. Важливе рішення дозріло вчасно: термін експлуатації попереднього укриття зразка 1986 року закінчується в 2016-му.
Заковика в одному: четвертій за рахунком обіцянці українських чиновників побудувати споруду, відому як "Укриття", ні міжнародні спостерігачі, ні українські фахівці не вірять. Частина коштів, які країни Великої сімки та Євросоюзу виділили на ці цілі 15 років тому, розійшлася на незрозумілі Заходу потреби, а вартість реалізації всього проекту "Укриття" з 1997 року підскочила втричі, досягши $2 млрд, з яких близько $70 млн - внесок України.
Опитані Фокусом експерти та колишні співробітники ЧАЕС стверджують, що величезні кошти багато років поспіль розкрадала не тільки українська влада, до міжнародних контролерів теж було багато питань. За їхніми прогнозами, мільярд доларів, що залишився на будівництво укриття, через накатані корупційні схеми і відкати "схудне" як мінімум удвічі, а терміни будівництва будуть зміщені ще на кілька років.
Бездонна діра
На початку 2010 року канадська газета The Globe and Mail опублікувала матеріал про тривалі відновлювальні роботи на ЧАЕС. Постійні відстрочки будівництва другого саркофага і незрозуміле зростання вартості робіт видання пов'язало з тотальною корупцією і банальним злодійством. Влада нібито намагалася віддати ключові контракти "потрібним" організаціям в обхід відкритих тендерів. Імена нечистих на руку чиновників журналісти не назвали, але, як вдалося з'ясувати Фокусу, в числі головних фігурантів був тодішній глава Адміністрації президента Віктор Балога. Сам чиновник звинувачення спростовує.
Для країн-донорів канадська публікація одкровенням не стала. Про те, що насправді відбувається на ЧАЕС, вони дізналися з результатів проведеного в 2008 році міжнародного аудиту. Згідно з не оприлюдненим документом, який потрапив у розпорядження Фокуса, чотири роки тому будівництво вже відставало від плану на сім років, і з моменту початку робіт кошторис збільшився майже на 60%. При цьому на виробничі потреби витрачалася лише мала частина коштів, в 2006-му - близько 16%, решта пішла на утримання офісів і оплату праці консультантів.
Зі зміною влади ситуація не змінилася. "При підписанні в 1997 році угоди про будівництво укриття проект оцінювався в $758 млн. Зараз його вартість зросла до €1,54 млрд (понад $2 млрд. - Фокус)", - розповідає керівник об'єкта "Укриття" в 1995-2002 роках Валентин Купний.
За даними знайомого з процесом будівництва анонімного джерела Фокуса, до листопада 2011-го Україна освоїла близько €651 млн ($846 млн). Ці кошти пішли на бетонування фундаменту, зміцнення старого саркофага і підготовку майданчика, на якому буде вестися будівництво. Якщо так, то замовники сильно переплатили. На думку першого директора об'єкта "Укриття" Володимира Щербини, вартість пророблених робіт як мінімум удвічі нижча.
Екс-директор "Укриття" пояснює, що підрядники економлять на всьому.
Приміром, на стратегічному об'єкті щосили трудяться монтажники, бетонярі та інші фахівці із західних регіонів країни. Робочим, які приїхали на заробітки, платять близько 3000 грн. на місяць, а ті лише за два-три місяці отримують річну норму опромінення в 20 мЗв. В результаті фірми-роботодавці економлять на зарплаті 30%.
Ще один спосіб заробити, розповідає Щербина, - заощадити на будматеріалах: замінити дорогий метал дешевшим або використовувати неякісний бетон. На стратегічно важливому об'єкті звичні для будівельників порушення загрожують новою катастрофою. І хоча говорити про її ймовірність колишній керівник "Укриття" не хоче, відсутність звіту про якість стабілізаційних робіт на першому саркофазі, який зміцнювали в рамках проекту "Укриття", він вважає непрямим доказом махінацій. У кишенях численних підрядників могло осісти до 30% виділених коштів, тобто близько €200 млн ($260 млн).
У відповідь на звинувачення в Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), покликаному здійснювати фінансовий контроль за будівництвом, запевнили Фокус, що звітність в порядку, але пред'являти її банк не має права - таке побажання інвесторів.
В тіні "Укриття"
Незважаючи на те, що тендер на будівництво був оголошений ще в 2004 році, контракт з компанією-переможцем підписали лише через три роки. Весь цей час за право освоювати півтора мільярди боролися французький концерн NOVARKA і американський консорціум CH2M Hill. Коли французи були близькі до перемоги, знову втрутилася влада. "Тодішній глава АП Віктор Балога особисто через керівництво ЄБРР намагався вплинути на рішення тендерного комітету. Коли цього зробити не вдалося, він спробував очорнити репутацію банку", - на умовах анонімності розповідає один з учасників тяжби. Українська влада звинуватила ЄБРР в марності і звела вимоги до донорів до простої тези: дайте грошей, а ми і без Європейського банку їх освоїмо.
Втім, прихід французького генпідрядника суттєво на ситуацію не вплинув, графік здачі знову зірвали. Щербина пояснює, що європейці самі не були зацікавлені у швидкому завершенні робіт. "Інженери компанії NOVARKA отримують за рік близько $300 тисяч, керівник групи управління проектом має зарплату в півмільйона, - пояснює він. - На об'єкті задіяно не один десяток високооплачуваних іноземних фахівців. Ось і рахуйте, скільки вони зароблять за десять років". Коментувати ці відомості в київському офісі компанії NOVARKA відмовилися.
За даними близьких до керівництва проекту "Укриття" анонімних джерел Фокуса, свій інтерес у зриві термінів є і у головного розпорядника коштів - ЄБРР. Гроші, виділені донорами на перетворення зони в екологічно безпечну територію, не лежать у банкірів без діла, а використовуються в прибуткових для банку кредитних програмах. Побічно ці звинувачення підтверджують і матеріали аудиту 2008 року, в яких міжнародні контролери називають фінансові звіти банку непрозорими та непереконливими.
У ЄБРР звинувачення в заробітку на чорнобильських грошах називають нісенітницею. "Гроші донорів нам заборонено використовувати в своїх цілях, - запевняє провідний радник із зовнішніх зв'язків ЄБРР Антон Усов. - З Чорнобильського фонду "Укриття" на власні потреби ми не витратили ні копійки". Усов говорить, що за результатами аудиту були зроблені висновки, і це питання з асамблеєю донорів утрясли. Як саме, не уточнює. Зате відомо, що незабаром банк здійснив акт доброї волі і з власних коштів пожертвував на будівництво €135 млн ($175 млн), а в 2011 році - ще €190 млн ($247 млн).
Ці гроші тепер наряду з генпідрядниками освоюють кілька десятків субпідрядних організацій, переважно українських. Джерела на ЧАЕС розповідають, що за рахунок спочатку занижених цін ці фірми виграють тендери, а потім в рази підвищують вартість робіт. В результаті, як з'ясував Фокус, великі підряди на ЧАЕС отримують невеликі компанії, і не тільки на будівництво нового укриття. Приміром, згідно з "Вісником держзакупівель", право проводити демонтаж обладнання першого блоку вартістю 45 млн грн. отримала невідома на ринку фірма "Промметбуд" зі статутним капіталом в 5000 грн.
Якщо так піде і далі, закінчити будівництво укриття вчасно Україні не вдасться. Пояснити вигідні і бізнесу, і владі зволікання буде нескладно, для них з'явилися цілком об'єктивні причини. "Конструкція арки не відповідає сучасним вимогам безпеки з поправкою на урок "Фукусіми", - стверджує Купний. Хоча в тому, що до його зауважень прислухаються, навчений гірким досвідом екс-керівник об'єкта "Укриття" тепер сумнівається.
Дмитро Орлов
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
