980
Блакитна мрія: намальовані в бюджеті фінпоказники доведеться утримувати силою
— Валюта
Як показує практика, прийняті парламентаріями держбюджети ніколи не доживають до кінця року в первісному вигляді. Нинішній рік - не виняток.
Верховна Рада ухвалила бюджет на 2012 рік на диво швидко і тихо: 23 грудня 2011 року. Ні тобі гучних скандалів, ні депутатських посиденьок далеко за північ. Особливих проколів в ньому теж не знайшлося. "Прийнятий держбюджет мені здається цілком реалістичним, закладені в ньому параметри досить консервативні", - міркує виконавчий президент Центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна" Дмитро Боярчук. Згоден з колегою і керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. "Здійснимість бюджету в його поточному вигляді - висока, - пояснює експерт. - Видаткова частина не роздута в порівнянні з фактом 2011 року". Головне питання - дохідна частина. Тут запорукою стане економічне зростання: якщо воно буде в рамках 3-4%, то плановий дефіцит держбюджету буде досягнутий.
Як показує практика, прийняті парламентаріями держбюджети ніколи не доживають до кінця року в первісному вигляді. Нинішній рік - не виняток. Прийнятий бюджет не передбачає якогось шокового сценарію розвитку економіки (як світової, так і вітчизняної), хоча в цьому році ймовірність фінансових потрясінь, як в Україні, так і за її межами, досить висока. До того ж не варто забувати, що 2012-й - рік парламентських виборів, а в документі немає ніяких "передвиборних булочок". Хоча вони, цілком ймовірно, повинні бути. Парламентарії прийняли бюджет тому, що його треба було прийняти. По-перше, за торішнім жити незручно, а по-друге, він необхідний для відновлення співпраці з МВФ. Вже в середині січня президент України Віктор Янукович заявив, що держбюджет буде переглянутий в II кварталі 2012-го. Розкритикував документ в лютому цього року і нинішній перший віце-прем'єр-міністр, а тоді глава Мінфіну Валерій Хорошковський. Серед основних претензій - незбалансованість і високий рівень боргового навантаження.
Час розплати
Боргове навантаження - дійсно слабке місце України. З одного боку, в 2011-му темпи зростання номінального ВВП випереджали темпи зростання держборгу. "В результаті зараз у нас відношення держборгу до ВВП на рівні 36-37%, хоча ще в середині минулого року цей показник досягав 40%", - пояснює Дмитро Боярчук. Але цього року ситуація зміниться: у 2012-му країна вже почала виплачувати за кредитами, взятими в кризовому 2008 році. В 2012-му з бюджету потрібно виплатити близько 95,5 млрд грн, з яких 42,3 млрд грн ($5,3 млрд) - зовнішнім кредиторам. При цьому запланований обсяг держзапозичень - 98,5 млрд грн, з них 37,5 млрд грн (або $4,68 млрд) Мінфін планує залучити на зовнішньому ринку.
Цікаво, що обсяг державних запозичень у прийнятому варіанті бюджету на 6,6 млрд грн більший, ніж у першому читанні. Ще наприкінці 2011-го Україна розраховувала на дешеві довгі гроші Міжнародного валютного фонду. За підрахунками головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, невикористаний ліміт України за програмою МВФ становить близько $11 млрд: протягом двох років влада могла б залучити недорогі, хоча і короткострокові ресурси Фонду ($5-6 млрд на рік). Тепер співпрацю з МВФ припинено, а значить, дешевих грошей вже не буде. Відповідно, подорожчає і обслуговування держборгу. І хоча прем'єр-міністр Микола Азаров неодноразово заявляв, що Україна в змозі прожити без кредиту МВФ (мовляв, пережили 2011-й, переживемо і 2012-й), без міжнародної підтримки нам зараз не обійтися. "Для України головне не саме фінансування, хоча факт отримання кредиту досить важливий, а проведення тієї економічної політики, яку від уряду вимагає МВФ", - пояснює Олександр Вальчишен.
Теоретично вкладати в Україну готові й інші міжнародні структури: Світовий банк, наприклад, планує надавати нам близько $500 млн на рік за програмою інвестиційного кредитування, приблизно таку ж суму можна було б отримати від СБ у вигляді кредиту в держбюджет; Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк можуть до кінця 2012-го видати понад $300 млн на модернізацію газотранспортної системи. "Але для отримання фінансування Україна повинна виконати умови, подібні тим, які стали каменем спотикання в переговорах з МВФ", - попереджає Олена Бєлан. А виконувати вимоги Фонду наша країна не поспішає. Великі надії учасники ринку покладають на нового міністра фінансів - Юрія Колобова. До того ж на початку березня в Україні новий глава місії МВФ: Кріс Джарвіс замість Таноса Арванітіса.
Поки найбільш реальне джерело коштів для Україні - євробонди. "Після того як проблеми в Греції частково вирішилися, ситуація на міжнародних ринках в цілому трохи покращилася: в дуже недалекому майбутньому може відкритися "вікно" для нового суверенного випуску", - розмірковує аналітик ринку облігацій групи ICU Тарас Котович. Мінфін має намір вже найближчим часом залучити на зовнішньому ринку $1,5 млрд із запланованих $4,6 млрд. Він навіть оголосив граничну ставку, вище якої він не готовий платити, - 9%. "На вторинному ринку вітчизняні п'ятирічні євробонди котируються із прибутковістю близько 9%, а десятирічні - приблизно 9,25%, що приблизно відповідають заявленим очікуванням Мінфіну", - пояснює трейдер ІК "Трійка Діалог Україна" Дмитро Сидоров. Хоча в минулому році, наприклад, наша країна розмістила десятирічні єврооблігації на $1,5 млрд під 7,95% річних, при цьому на початку 2012-го ставки за українськими суверенними паперами досягали 11%. Питання скоріше в обсязі нового розміщення: на даний момент ринки не готові прийняти обсяг в $1-2 млрд без істотної премії - підвищеної відсоткової ставки. Втім, якщо в березні-квітні з'явиться можливість, як упевнені експерти, то випуск буде зроблений, оскільки ситуація в єврозоні далека від вирішення і ймовірність чергової хвилі боргової кризи як і раніше висока. І чи вдасться Україні залучити більше - поки питання.
Засіки батьківщини
Ставку Мінфіну доводиться робити на внутрішній ринок. За два місяці 2012 року проблем із залученням коштів на внутрішньому ринку у нього не було. "У лютому уряд перевиконав план з розміщення боргових інструментів на 36%: минулий місяць став другим поспіль результативним для уряду місяцем за обсягом запозичень на внутрішньому борговому ринку", - коментує начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Банку Україна Олександр Печерицин. Попитом у покупців користувалися короткі ОВДП, хоча за ними Мінфін навіть трохи знизив процентні ставки. Банкіри ще дуже добре пам'ятають осінь-2011, коли Нацбанк і Мінфін рекордно "стиснули" ліквідність - залишки на коррахунках банків тоді опустилися нижче 10 млрд грн. Зараз вільної гривні у фінустанов майже в два рази більше - близько 17-19 млрд грн. Але чи надовго? Гарантій, що ситуація не повториться, немає.
Щоб компенсувати втрати, Мінфін збирається навіть випускати ОВДП для населення. Уже зараз у фізосіб є можливість купувати валютні держоблігації, а найближчим часом Мінфін не відкидає можливості запуску гривневого інструмента. Бажання влади забезпечити собі запасне джерело фінансових надходжень цілком обґрунтоване. По-перше, за різними оцінками, "під матрацом" в українців - не менше $40-50 млрд. Банкам виманити ці кошти поки не вдається: ставки за валютними депозитами низькі (не більше 5-6% річних), але ще нижча довіра до банківської системи в цілому. За даними НБУ, на 1 лютого обсяг банківських вкладів фізосіб в інвалюті досяг $18,8 млрд.
За задумом чиновників, нові боргові держпапери повинні користуватися попитом у населення: вони досить прибуткові (з початку 2012 року середньозважена ставка за ними перевищила 9% річних, до того ж фізособи звільнені від сплати податків з відсотків, що нараховуються на валютні ОВДП) і на 100% забезпечені держгарантіями. Але все може статися з точністю до навпаки. Потенційні вкладники старшого покоління, наприклад, ще пам'ятають події в Росії в 1998 році, коли в один день рухнула піраміда боргових зобов'язань держави і вкладники в буквальному сенсі слова залишилися ні з чим. Сьогодні ж показовим прикладом можна вважати Грецію, де приватних інвесторів змусили "пробачити" державі половину його боргів.
У їжакових рукавицях
Не вдасться Мінфіну виконати план з внутрішніх запозичень і в тому випадку, якщо Нацбанк почне проводити, як восени 2011-го, жорстку монетарну політику. В 2012-му, якщо вірити представникам НБУ, в Україні дозріли умови для пом'якшення монетарної політики. З початку року, наприклад, регулятор вже двічі знижував робочі ставки рефінансування на 0,25 в.п. - до 8,75% за кредитами під забезпечення державними цінними паперами і до 10,75% за кредитами без забезпечення.
Але одне з основних завдань Нацбанку на цей рік - цінова стабільність. Минулого року для боротьби з інфляцією довелося використовувати як монетарні, так і адміністративні методи. В результаті зростання цін було рекордно низьким за останні десять років - 4,6%. У січні-лютому споживчі ціни зросли на 0,4%. "Порівняно низьку інфляцію можна пояснити меншими, ніж зазвичай, витратами бюджету, які були обумовлені жорсткою політикою уряду і дефіцитом ліквідності в кінці року", - пояснює економіст ІК "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська. За прогнозами фахівця, в I кварталі поточного року темпи споживчої інфляції, ймовірно, залишаться досить скромними, але до кінця року зростання цін прискориться: у другому півріччі очікується підвищення енергетичних тарифів.
Традиційно жорстку монетарну політику Нацбанк використовує і для утримання курсу гривні. "Курсова стабільність - один з основних пріоритетів НБУ напередодні парламентських виборів, тому регулятор буде підтримувати ринок інтервенціями для збереження стабільності", - пояснює аналітик ІК Concorde Capital Світлана Рекрут. У 2011 році, наприклад, регулятор продав на міжбанку на $3,739 млрд більше, ніж купив (для порівняння: в 2010-му - на $1,327 млрд більше), а в січні 2012-го - на $893,6 млн. До того ж Нацбанку в 2012 р. доведеться виплатити МВФ $2,632 млрд в рахунок обслуговування зобов'язань по кредиту stand-by. Перший транш у розмірі $575 млн регулятор уже перерахував. За оцінками Світлани Рекрут, за умови відсутності фінансування МВФ і нової газової угоди з Росією золотовалютні резерви до кінця поточного року можуть знизитися до $22-23 млрд. При цьому, зазначає Ірина Піонтковська, з їх наближенням до рівня, який традиційно розглядається як мінімально допустимий (тобто покриває сукупний імпорт товарів і послуг за три місяці - для України це близько $26 млрд), зростатимуть девальваційні ризики.
У Нацбанку сподіваються, що позитивне сальдо платіжного балансу за підсумками 2012 року знизить потреби в інтервенціях. Проте за словами Олександра Вальчишена, позитивний платіжний баланс можливий при перегляді газової угоди і зменшення ціни на газ як мінімум до $260 за тисячу кубів. Якщо ціна буде знижена до такого рівня, то платіжний баланс може бути в діапазоні нуль - мінус $3 млрд (при нинішній ціні на газ дефіцит досягне $10 млрд). Чудо може статися і в разі різкого зростання світової економіки: якщо ціна і попит на українську металопродукцію, що є найбільшою товарною групою в структурі експорту, продовжить зростати, дефіцит поточного рахунку може бути меншим.
"Враховуючи невизначеність результату газових переговорів з Росією і відсутність прогресу в переговорах з МВФ, ми залишаємо прогноз курсу гривні до долара на кінець року на рівні 8,5 UAH/USD (+6,5% до нинішніх показників. - Прим. ред.)", - прогнозує Ірина Піонтковська. До речі, прогноз ІК "Трійка Діалог Україна" - найпесимістичніший з озвучених експертами. Concorde Capital, наприклад, очікує зміцнення долара максимум до 8,2 UAH/USD (+2,75%), а група ICU - і зовсім до 8,1 UAH/USD (+1,5%).
Вікторія Руденко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
