303
"Регіонали" залишились без прав людини
15 березня Верховна рада України спробувала обрати нового уповноваженого з захисту прав людини. Зробити це з першого разу не вдалося. Так що омбудсманом поки залишається Ніна Карпачова.
Складні вибори
Питання про те, хто буде омбудсманом після Ніни Карпачової, яка нині обіймає цей пост, було непростим. У різний час розглядалося до п'яти кандидатур. Спочатку від влади на цю посаду пророкували екс-главу Генпрокуратури "регіонала" Геннадія Васильєва, його соратника по партії Сергія Головатого та урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Валерію Лутковську. З іншого боку, Українська Гельсінська спілка з прав людини висунула кандидатуру голови спілки Євгена Захарова. "Уповноваженим Верховної Ради з прав людини має стати представник громадянського суспільства, який має великий досвід правозахисної діяльності. Вважаємо, що гідним кандидатом на цю посаду є голова правління УГСПЛ Євген Захаров", - повідомили в спілці при оголошенні кандидатури Захарова в кінці січня цього року. Крім того, очікувалося, що запропонують і кандидатуру президента Міжнародного правозахисного центру "Ла Страда-Україна" Катерини Левченко. Остання підтвердила ЗМІ інформацію про те, що з нею велися відповідні переговори, але хто саме їх вів, вона не уточнила.
Зрештою в парламенті обговорювалося дві кандидатури: Лутковської, яка раніше заявила про те, що згодна зайняти цю посаду, і Захарова. Першу, як і очікувалося, підтримували "регіонали". Другого - опозиція.
Ніну Карпачову на посаду уповноваженого з захисту прав людини навіть не намагалися висунути. Причин тому декілька. По-перше, Карпачова займає цей пост вже третій термін поспіль. За цей час у неї з'явилося багато критиків, які вважають, що Карпачова грає на боці влади і фактично не виконує свої прямі обов'язки. З іншого боку, останнім часом Карпачова, нехай і обережно, але дозволяла собі критикувати владу. Так, під час її останнього звіту про стан захисту прав людини в Україні вона зазначила загальне погіршення ситуації. "Ситуація з правами людини в Україні в минулому 2011 році значно ускладнилася", - заявила омбудсман в лютому, звітуючи у Верховній Раді. Під час свого виступу згадала Карпачова і резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи, ще раз нагадавши присутнім депутатам про те, що європейці особливу увагу звертали на справи проти опозиціонерів. Судячи з усього, в ПР такий виступ омбудсмана не оцінили, хоча в той день голова фракції партії в парламенті Олександр Єфремов заявив: "Думка, що існує у фракції: у нас немає особливих питань до роботи Ніни Іванівни".
Тим не менш, від влади висунули кандидатуру Лутковської. Судячи з підготовки до голосування, питання для "регіоналів" було зовсім не другорядним. Так, напередодні виборів терміново оновили склад лічильної комісії Верховної ради. У першу чергу змінили представництво в комісії "регіоналів". Замість Сергія Ларіна, Олександра Пеклушенка, які пішли з Ради на адміністративні посади, та відкликаного Павла Сулковського, до комісії увійшли Олександр Касянюк, Олександр Козуб та Григорій Маньковський. При цьому, більшість відхилила пропозицію фракції БЮТ змінити представників від їхньої політсили. Причина, через яку "бютівці" хотіли це зробити, проста - за їх квотою в комісії виявилися "тушки" - депутати, які пішли у фракції "Реформи заради майбутнього" та Партії регіонів. Але така, справедлива, здавалося б, пропозиція опозиціонерів не була підтримана провладною більшістю. Здавалося, в таких умовах перемога кандидата від влади була справою техніки.
Однак, на подив більшості, Лутковську так і не обрали. Їй не вистачило якихось 14 голосів. Всього вона отримала 212 голосів, її опонент Захаров - 134 голоси. Ще 27 бюлетенів визнали недійсними. Після провалених виборів Лутковської глава фракції ПР Олександр Єфремов отримав списки депутатів, які розписалися за отримання бюлетенів, незважаючи на те, що даний документ є папером суворої звітності і не може перебувати у глави фракції. За цими списками Єфремов намагався вирахувати, хто ж з депутатів не голосував, з чиєї вини Лутковська так і не стала омбудсманом. Як пізніше повідомило джерело "Української правди", за Лутковську не проголосували депутати-"регіонали" Валерій Коновалюк, Василь Грицак і Едуард Павленко. Причини різні: від спільного ворога до близької дружби. Що з ними будуть робити в партії поки не ясно. У будь-якому разі, така зацікавленість керівництва фракції даним питанням на перший погляд дивує. Навіщо "регіоналам" своя людина на посаді, яка сьогодні практично ні на що не впливає?
"Цінне" крісло
Вперше інститут омбудсмана з'явився в 1809 році в Швеції. Власне, сам термін по-шведськи означає "представник". Ця посада була затверджена риксдагом (місцевим парламентом) для контролю за дотриманням прав та інтересів громадян у діяльності виконавчої влади та її представників. З часом цей інститут перейняли й інші держави. В Україні омбудсман включений в структуру парламенту. З урахуванням того, що сьогодні Верховна рада вже не відіграє тієї ролі, яка в неї була до повернення до Конституції 1996 року, виникає питання, чому за цю посаду розгорілася така неабияка боротьба? Тим більше, як показує практика, дуже часто органи виконавчої влади омбудсмана просто ігнорують.
Так, Карпачова неодноразово заявляла про те, що українська міліція має серйозні проблеми в галузі захисту прав громадян. Після безрезультатних звернень до силовиків Карпачова навіть намагалася скаржитися міжнародним інстанціям. Так, 1 грудня 2011 року на зустрічі з головою Європейського комітету з питань запобігання катуванням Летіфом Гусейновим Карпачова зазначила, що основною проблемою, що носить системний характер, в нашій країні залишається зловживання правом на арешт правоохоронними органами і судами. За даними, які навела Карпачова, наша країна за кількістю ув'язнених на 100 тисяч населення займає третє місце серед країн-членів Ради Європи. "У зв'язку з цим, в першу чергу, гострою залишається проблема, пов'язана з переповненням слідчих ізоляторів", - підкреслила Карпачова. Таким чином, Карпачова знає і не намагається замовчувати одні з основних проблем із захистом прав в Україні. Але її посада не дає їй істотних повноважень (за фактом, уповноважений Верховної ради з прав людини має повноваження, подібні до таких голови будь-якого парламентського комітету).
Основна причина такої запеклої боротьби за крісло омбудсмана полягає в тому, що це місце потрапило в сферу інтересів різних груп впливу. Приміром, ЗМІ називають Лутковську людиною міністра юстиції Олександра Лавриновича, з яким і ведуть боротьбу з приводу біометричних паспортів Коновалюк і Грицак. Карпачова, в першу чергу, влаштовувала комуністів, у яких під її началом працювало кілька людей. Ось чому фракція КПУ не підтримала кандидатуру Лутковської.
Другою причиною важливості цієї посади є те, що незважаючи на брак повноважень, омбудсман відіграє важливу роль в іміджі країни на міжнародній арені. Після визнання Карпачовою проблем з українськими правоохоронними органами, а також, що важливо, підтримки - хоч і дуже обережної - омбудсманом екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, керівництво країни в очах світової спільноти виглядає досить непрезентабельно. Якщо вже "свій" омбудсман критикує рідну країну і владу, то тут вже складно говорити про наклепи або підкуп опозиції. Примітно, що в один день з голосуванням по кандидатурі омбудсмана планували схвалити законопроект № 2450 "Про порядок організації і проведення мирних заходів", що обмежує права громадян (в т.ч. і на збори). Цей скандальний законопроект намагалися ухвалити в 2010 році, але після масових протестів влада відступила. До речі, сама Карпачова теж критикувала спроби обмежити свободу зібрань. Навряд чи новопризначений омбудсман від влади стала б у перший день критикувати законодавчу ініціативу тих, хто її ж і привів на посаду. Але планам "регіоналів" не судилося збутися. Поки омбудсманом залишається Карпачова. Але до 20 березня вона, за словами спікера ВР Володимира Литвина, повинна залишити свій пост. А "регіонали" спробують таки "продавити" Лутковську на її місце...
<Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
