741
ГОСТом будеш: коли покращиться якість продуктів в Україні?
— Аграрний ринок
В Україні готують реформу контролю безпеки харчових продуктів. "Главред" розбирався, чи поліпшить ця ініціатива чиновників якість того, що ми їмо.
Киянка Марина Миколаєва, тренер з фітнесу, рідкісний гість у супермаркетах. Ковбаса, сардельки, сосиски, сметана, майонез, сир, оселедець - ці та інші магазинні продукти вже п'ять років відсутні в її раціоні. "Скрізь хімія - це отруює організм. Звідси - алергії, виразки і навіть рак", - переконана Марина. Всі продукти вона намагається купувати у перевірених людей на ринках. Тепер у неї "все тільки домашнє", але навіть це поки не гарантує їй здорове харчування. Хімічний прогрес дійшов і до бабусь. Вони теж знають, що потрібно підсипати в молоко, щоб воно довше не скисало, або, наприклад, чим обробити яблука, щоб вони довше виглядали свіжими.
Врегулювати ситуацію з продовольчою безвідповідальністю повинна реформа контролю над безпекою харчових продуктів, яку нині щосили обговорюють в уряді. Зокрема, зараз в стінах Верховної Ради готується законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів". Саме він повинен зробити революцію в сфері якості продуктів харчування. "Главред" вирішив проаналізувати, наскільки обґрунтовані обіцянки чиновників.
Насичена пропозиція
Один з ключових моментів реформи - заснування єдиного органу з контролю над безпекою харчових продуктів. Ця інстанція буде створена на базі ветеринарної та фітосанітарної служб. Таким чином чиновники хочуть скоротити кількість дозволів, які потрібно отримати для торгівлі харчовими продуктами. Зазначимо, зараз підприємство має отримувати санітарно-гігієнічні висновки, протоколи відповідності та інші документи в більш ніж десяти інстанціях.
Також, за новими правилами, виробник не буде зобов'язаний доводити державі, що нічого не порушує. Підприємство зможе самостійно проводити лабораторні дослідження. При цьому у нього залишається право вибору лабораторії - він може перевірити продукт і в своїй, і в державній, і в будь-якій приватній лабораторії. Однак при цьому єдиний контролюючий орган отримає право в будь-який час і на будь-якому етапі виробництва без попередження взяти контрольні зразки і самостійно їх перевірити.
Важливий ще один момент. У законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів" обумовлюється, що виробництво і збут небезпечних для здоров'я людей харчових продуктів буде каратися накладанням штрафу на посадових осіб у розмірі від 75 до 90 неоподатковуваних податком мінімумів (1200-1500 гривень). У більш серйозних випадках, якщо, наприклад, було завдано відчутної шкоди здоров'ю, недбайливому продавцю (виробнику) загрожує термін від двох до п'яти років, в разі смерті потерпілого - тюремне ув'язнення на п'ять-десять років.
Довіряй та перевіряй
Втім, даний законопроект передбачає вирішення далеко не всіх проблем галузі. Так, наприклад, деякі експерти вважають, що в законопроекті погано прописаний сам механізм притягнення до відповідальності за торгівлю неякісними і небезпечними продуктами. Це важливе зауваження. Адже зараз проблема харчових отруєнь з вини як виробника, так і роздрібних торговців, дуже актуальна. За даними головного лікаря Центральної СЕС МОЗ України Любові Некрасової, кількість харчових отруєнь в Україні, в порівнянні з минулим роком, збільшилася на чверть.
При цьому у нас поки що немає механізмів впливу на продавців, які дезінформують покупця. Виробникові все ще легко вдається обдурити споживача, використавши більш дешеві компоненти, але не вказавши їх на маркуванні. Особливо це стосується товарів з вмістом сої. Справа в тому, що ця сировина може бути не тільки генетично модифікованою. Але і завдяки своїм властивостям соя вбирає в себе воду, яка є в продукті, і таким чином її вага в товарі може бути набагато більшою, ніж та, яка зазначена у сертифікаті на момент виробництва.
За даними Міжнародної фінансової корпорації, всього 1% від загальної кількості підприємств, що працюють в Україні, впроваджують систему управління безпеки продукції. На даний момент з 12 тис. компаній таких лише 120.
Варто звернути увагу і на ще одну недоробку чиновників - в законопроекті детально не обумовлюється торгівля замороженою продукцією. Але ж це дуже важливий нюанс. Часто буває: розморозивши, наприклад, креветки, ви виявляєте, що вони раптом стали легшими приблизно в два рази, тобто ви заплатили за звичайний лід за ціною дорогих морепродуктів.
Також потрібно відзначити, що далеко не всі супермаркети мають право зберігати і торгувати замороженою продукцією після розморожування. За словами експертів, такі підприємства повинні мати спеціальні камери, в яких заморожений продукт піддається поступовому зниженню температури і розморожується поступово. Однак поки більшість торговельних мереж та супермаркетів обходять це правило, так як їм зручно зберігати продукти в замороженому вигляді, а встановлювати необхідні камери зовсім недешево.
Деякі учасники ринку побоюються і роботи нового органу, який об'єднає в собі функції декількох служб. "З одного боку це зменшить корупцію. Адже поки що доводиться окремо платити і ветеринарам, і фітосанітарній службі, і вірусологам. З іншого боку, в новий орган підуть працювати ті ж хабарники, які і раніше перевіряли підприємства на посаді інспекторів різних служб, - переживає приватний підприємець Ігор Бевзенко. - Хто знає, скільки грошей вони захочуть, якщо будуть представляти єдину, монопольну установу..."
Світлана Єрьоміна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
