981
Обамина радість
День 6 березня в Сполучених штатах Америки в цьому році був "супервівторком" - днем, коли американці вибирають одного з учасників президентської гонки. Інтрига на цей раз полягала в тому, що, незважаючи на очевидне лідерство двох "кандидатів", в гонці брали участь чотири людини. Переміг один - екс-губернатор Массачусетсу Мітт Ромні. Він - зручний кандидат не тільки для більшості республіканців, а й для чинного президента Барака Обами.
Як і кого вибирають американці?
Виборча система США незвична для українця. По-перше, президент обирається не прямим голосуванням, його обирає Колегія виборців, за останніх і голосують американці в кожному зі штатів. Виборці в свою чергу заздалегідь обіцяють голосувати за кандидата від їхньої партії. А ось визначається цей кандидат якраз на праймеріз - попередніх виборах кандидата від партії. Часто праймеріз проходять для кандидата від опозиційної чинному президенту партії, адже, як правило, чинний президент балотується на другий термін. При цьому, на відміну від України, в США немає політичних "старожилів" - якщо людина програла попередні вибори президента, її кандидатура не розглядається партією на наступних виборах. Виборці від партії голосують виключно за того, кого обрали "офіційним" претендентом на пост президента від партії. В деяких штатах важлива позиція кокусу - зборів членів партії, які і висувають кандидатуру. Кандидат, який програв праймеріз, може все ж балотуватися на пост президента. Правда, в цьому випадку він буде самовисуванцем - партія його не підтримає. Вищезазначена система має як свої "плюси", так і "мінуси". Основною позитивною стороною її є те, що кандидати не відбирають один у одного голоси, від партії у владу йде одна людина. Але, на відміну від України, пересічні виборці можуть вплинути на вибір цього кандидата. Ситуація, коли партійне керівництво сказало "треба", а електорат відповів "є", в США просто неможлива. Негативна сторона цієї виборчої системи пов'язана з правилом "Переможець отримує все": на кожен штат виділяється певна кількість "електоральних голосів". І переможець президентської гонки в штаті отримує всі "електоральні голоси". Таким чином, один кандидат може завоювати симпатію більшості людей в США, але інший - виграти за "електоральними голосами".
В цьому році "праймеріз" Республіканської партії США були особливо цікаві. Адже в них брали участь чотири кандидати. Незважаючи на двох очевидних фаворитів, у решти кандидатів до ранку 6 березня була ще жива надія завоювати довіру більшості виборців своєї політсили. В "супервівторок" голосували виборці 10 штатів, серед яких - Огайо - доленосний для республіканців штат. Жоден кандидат, який не переміг у ньому, не ставав президентом США. У цьому штаті боротьбу між собою і вели два фаворити - екс-губернатор штату Массачусетс Мітт Ромні і колишній сенатор від штату Пенсільванія Рик Санторума. Ромні і Санторума є представниками двох різних течій в Республіканській партії. Першого умовно можна назвати "лібералом". Він починав свою кар'єру в консалтинговій компанії; перебуваючи на посаді губернатора Массачусетса, він провів реформу системи медичного страхування, що передбачила реформу чинного президента Барака Обами, толерантний до одностатевих шлюбів і абортів. За останнє і за медреформу Ромні часто критикують. Крім того, цей республіканець - мормон, що теж не додає йому популярності серед консервативно налаштованих прихильників партії.
Санторум - навпаки - ультраконсерватор. Він вважає помилкою поділ церкви і держави (за віросповіданням Санторум - католик), рішуче налаштований проти одностатевих шлюбів та абортів, вважає "Лібертаріанський" ухил в партії негативним, оскільки, на його думку, мінімізувати роль держави не варто. Що стосується зовнішньої політики, то Санторум - один з "яструбів". Так, він підтримує нанесення удару по Ірану. "Мінусом" Санторуми є його відносна невідомість порівняно з Ромні. Лише під час виборчої кампанії про нього дізналися більшість республіканців. Але це не вплинуло на фінансову підтримку цього кандидата, яка у багато разів нижча, ніж підтримка його суперника - Ромні.
У спину Ромні і Санторуму "дихали" два інші кандидати - Ньют Гінгріч і Рон Пол. Останні - два "старожили" американської політики. Гінгріч свого часу очолив "республіканську революцію", завдяки якій його партія в 1995 році отримала більшість в обох палатах парламенту. Тоді ж журнал Time назвав його "людиною року". Але в 1998 р. Гінгріч змушений був покинути пост спікера палати представників через корупційний скандал. Також "мінусом" Гінгріча є його особисте життя - критикував свого часу Білла Клінтона за зв'язок з Монікою Левінські, він сам не може похвалитися подружньою вірністю. Нині він одружений на своїй колишній коханці, з якою він зраджував попередній дружині. Гінгріч пережив два розлучення. При цьому, він все ж переміг у "рідному" штаті Джорджія, що означає, що від передвиборчої боротьби він не відмовиться. Останній з чотирьох - Пол - "дідусь" американської політики. Ще в 80-х він вперше балотувався на пост президента США. Правда, від Лібертаріанської партії. Пол носій досить незвичних для республіканця поглядів - він виступає проти втручання США в справи інших країн. Під час дебатів з мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані він навіть заявив, що США частково самі винні в тому, що сталося 11 вересня 2001 року. При цьому, він рішуче виступає за обмеження втручання держави в приватне життя. Що стосується економіки, то тут Пол не тільки за скорочення податків, а й за повернення до забезпечення долара золотом і ліквідацію Федеральної резервної системи. Його називають одним із батьків руху "чаювання", який став настільки популярним на хвилі економічних неуспіхів Барака Обами. Полу також належить рекорд зі збору пожертвувань на компанію он-лайн: за добу його прихильники дали Полу понад 4 мільйони доларів. Пол - був "найслабшим" з усіх чотирьох кандидатів.
Після запеклої боротьби в праймеріз 6 березня переміг все ж найбільш "прохідний", який зібрав, до того ж, найбільші кошти для проведення попередніх виборів Ромні. Втім, йому рано розслаблятися. У кожному разі, після "супервівторка" кандидатуру переможця повинні будуть підтримати на серпневому з'їзді Республіканської партії 1144 делегати-виборці. Але вже зараз зрозуміло - Ромні буде несолодко.
Чи варто Обамі й Україні турбуватися?
"Супервівторок" виявився хорошим днем лише для одного з чотирьох кандидатів-республіканців - Мітта Ромні. У доленосному штаті Огайо боротьба між Ромні і Санторумом була запеклою. За даними підрахунку 50% голосів перемагав другий. Але чим більше голосів рахували, тим менше шансів залишалось у Санторума на перемогу. Ще до вибору опитування показували, що Ромні отримає більшість у 7 з 10 штатів, де проходило голосування. Що ж до результатів саме праймеріз, то Ромні отримав більшість голосів в Огайо, Айдахо, Массачусетсі, Вірджинії та Вермонті. Санторум отримав більшість в Оклахомі, Північній Дакоті і Теннесі. Що стосується двох інших кандидатів, то вони, очікувано, користуються меншою популярністю. У штаті Вірджинія їх кандидатури навіть не виносилися на голосування. Правда, Гінгрічу вдалося все ж отримати більшість голосів в "рідній" Джорджії. Пол поки не вибився в лідери в жодному з штатів, але до останнього боровся за лідерство з Ромні в Алясці.
За праймеріз з напругою стежили не тільки в штабах кандидатів-республіканців, але і в президентській адміністрації. Глава США Барак Обама вже визначився зі своїми симпатіями. Йому, безумовно, за духом набагато ближче Ромні, якому у вівторок під час прес-конференції президент побажав удачі. "Правда-правда, бажаю", - додав Обама, відповідаючи на питання про те, як він сприймає критику з боку Ромні, який назвав Обаму "самим безпорадним президентом США після Джиммі Картера". Така підтримка не випадкова. По-перше, погляди й політика Обами і Ромні в деяких моментах досить близькі. По-друге, якщо Ромні стане основним суперником Обами, останньому не складе великих труднощів його перемогти. Опитування показують, що за чинного главу США готові проголосувати 53%, в той час як за Ромні - 43%. Але навіть якщо боротьба і буде, то це буде боротьба між двома лібералами, один з яких - Ромні - може позбутися підтримки частини виборців Республіканської партії. Та й навіть у випадку програшу Обами його політика в соціальній сфері (зокрема, у сфері медичного обслуговування) з великою ймовірністю може бути продовжена, що малоймовірно в разі перемоги інших кандидатів від республіканців.
З напругою стежать за праймеріз в США і в Україні. У вітчизняній пресі вже не раз з'являлися публікації про те, як зміниться ставлення Штатів до нашої країни, якщо в США стане президентом республіканець. Одні спостерігачі вважають, що в цьому випадку нашій країні треба приготуватися до санкцій, а опозиція - отримає значну підтримку. Інші, навпаки, відзначають "спорідненість душ" Республіканської партії і Партії регіонів. Однак, судячи з основних проблем у внутрішній і зовнішній політиці США, майбутньому президенту, до якої б партії він не належав, після перемоги буде не до України. Першим і основним завданням його буде впоратися з затяжною економічною кризою в США. Що стосується зовнішньої політики - то на носі війна або загострення відносин з Іраном. Крім того, побоювання у США викликає і перемога Володимира Путіна на президентських виборах у Російській Федерації. В таких умовах Україна не буде включена до порядку денного майбутнього американського президента щонайменше кілька місяців після його обрання на пост.
Повертаючись до США, варто зазначити, що Ромні рано розслаблятися. Йому протистоїть сильне консервативне лобі всередині Республіканської партії. Дуже непогані результати Санторума, в тому числі і в промислових центрах, лише посилили позицію республіканських консерваторів. І тепер для Ромні головне утримати плоди своєї перемоги в супервівторок, зумівши домовитися з партійними групами впливу. Час у нього - до серпня.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
