1649
План Путіна-2
За підсумками президентських виборів в РФ швидке повернення Володимира Путіна на офіційно перші ролі не викликає сумнівів. Зате вже зараз залишає питання з приводу того, якою же виявиться для Росії, для світу і для залежних від Росії сусідів найближча "шестирічка"?
Заживуть по-новому?
Збираючись повернутися на втрачений чотири роки тому пост, Володимир Путін проводив незвично активну для себе виборчу кампанію. Причиною такої бурхливої інформаційної присутності прем'єра експерти в основному вважали зростання протестних настроїв серед росіян. "Загалом ми можемо сказати, що цей громадянський рух значно вплинув на агітаційну кампанію", - зазначали спостерігачі від ПАРЄ. Як би там не було, на низькому старті до президентства Володимир Володимирович обіцяв співгромадянам багато чого: і політичну стабільність, і економічне процвітання, і соціальне благоденство (забезпечення якого, за прогнозами фахівців, потребуватиме найсолідніших вливань), і навіть - такий демографічний сплеск, який дозволив б населенню РФ до 2050 року "добратися" до 154 мільйонів...
Однак, на думку фахівців, у тому числі - і західних, миттєве перемикання в режим стрімкого процвітання Росії, швидше за все, таки не загрожує. Хто б не очолював державу, РФ, як і раніше, залишається залежною від кон'юнктури світових ринків, а її економіка вимагає серйозної, але поки слабо прогнозованої модернізації, офіційно очікуваної Заходом. Гіпотетичні звершення занадто сильно залежать від здатності влади РФ до перетворень. "Справа в тому, що злиття влади і власності настільки глибоке, що економічна реформа неможлива без політичних змін", - йдеться в звіті "Знову Путін", підготовленому Британським королівським інститутом міжнародних відносин "Четем-хаус".
При цьому готовність правлячого табору Російської Федерації "пристосуватися до мінливих реалій" нерідко піддається сумніву. Саме негнучкість системи, законсервовані особливі права еліти, неласкаво іменованої "Партією шахраїв і злодіїв", сприяли численності протестів за підсумками грудневих виборів до Державної думи. Тому особливий інтерес становить здатність і готовність новообраного глави держави відреагувати на "виклики суспільства", що цілком нефігурально виражаються, які це суспільство зараз поки ще готується повторювати знову і знову. З одного боку, деякі політологи припускають, що в сформованих умовах Володимир Путін дійсно може піти на певні "демократизуюче-урівноправлюючі" трансформації. "Так чи інакше, йому (режиму Путіна, - "Подробности") доведеться оновитися", - вважає український політолог директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. І все ж, варто враховувати, що частину подібних досягнень заздалегідь "зарезервував" для себе (наприклад, пропонуючи повернути виборність губернаторів або примушуючи Генпрокуратуру розібратися із законністю звинувачень проти Михайла Ходорковського) Дмитро Медведєв, який готується залишити посаду... З іншого боку, важко заздалегідь оцінити, наскільки адекватною буде реакція влади на протестну активність. У всякому разі, київський "Майдан" 2004 року, схоже, як і раніше, залишається вкрай неприємним спогадом для правлячого табору сусідньої держави. "Ніхто не проти ні мітингів, ні ходи, якщо це не заважає життю городян. Ми надаємо майданчика - щоб висловитися - всім охочим. Але майдану точно не буде", - попередньо обіцяв мер Москви Сергій Собянін за кілька днів до виборів.
Наскільки глибокими могли б бути "підневільні" перетворення третього правління Володимира Путіна (а деякі експерти припускають, що за відсутності масштабних протестів можна чекати лише зміцнення моделі управління авторитарного штибу) - якщо вони зовсім з'являться в порядку денному - можна буде оцінити лише за підсумками хоча б перших заяв Володимира Путіна як глави держави. А ось основні віхи свого зовнішньополітичного курсу Володимир Володимирович перерахував заздалегідь - в опублікованій 27 лютого в "Московских новостях" статті "Росія і мінливий світ". Явних сюрпризів програмний текст не обіцяє. "Майже президент" звично несхвально висловився з приводу американців; розкритикував втручання сторонніх держав у внутрішні справи держав (здебільшого користуючись прикладами з історії "Арабської весни"); побажав мирного вирішення проблеми з Іраном; налаштувався на гідне співіснування з китайським "викликом"; понадіявся на глибоке економічне співробітництво з ЄС - аж до створення зони вільної торгівлі "від Лісабона до Владивостока" в неозорій поки перспективі... При цьому поки ще прем'єр РФ в статті досить чітко і недвозначно проводив "генеральну лінію партії" - Росія претендує на лідерство і не оцінить, якщо їй щось завадить. "Росія практично завжди користувалася привілеєм проводити незалежну зовнішню політику. Так буде і надалі. Більше того, я переконаний, що безпеку в світі можна забезпечити тільки разом з Росією, а не намагаючись "засунути" її, послабити її геополітичні позиції, завдати шкоди обороноздатності" , - наполягає майбутній президент. Втім, саме посилення зовнішньополітичного курсу (в порівнянні з підкреслено "нейтральним" Дмитром Медведєвим) укупі з розвитком експансіоністських проектів, Захід від "новопутінської" Росії і чекає. А якщо судити з твердості намірів Володимира Володимировича відстоювати російські інтереси: від політичних до культурних (вже тільки фраза "Ми повинні в кілька разів посилити освітню і культурну присутність у світі - і на порядок збільшити її в країнах, де частина населення говорить російською або розуміє російську "може змусити задуматися багатьох сусідів і не тільки сусідів РФ) - очікувати прагматичної жорсткості можуть не тільки на Заході.
Ризики перезавантаження
У нинішній ситуації одним з найбільш уразливих в політичному відношенні сусідів збудженій поверненням старого/нового президента Росії залишається Україна. Протягом останнього року відносини між Москвою і Києвом, що підбадьорилися було після перемоги Віктора Януковича, помітно охололи, чому затягування газових переговорів - переконливий приклад. Тому не дивно, що для вітчизняного політикуму питання "Що зміниться з приходом Путіна?" вельми актуальне. Особливо з урахуванням того, що пауза у взаємодії двох країн нерідко пояснювалася російською "перервою на вибори".
У прогнозах з приводу майбутніх сценаріїв українські експерти здебільшого солідарні. Найбільш вірогідним варіантом розвитку подій зазвичай вважається можливий переділ сфер впливу на користь російських інвесторів, все те ж посилення культурної експансії і збільшення "інтеграційного" тиску на Україну. "Якщо врахувати ті заяви, які робив Путін під час виборчої кампанії, щодо його абсолютного пріоритету в міжнародних відносинах СНД, я вважаю, що Україні доведеться досить важко. Абсолютно зрозуміло, що політика з Україною буде будуватися на втягуванні її в інтеграційні процеси більш глибоко, ніж вони є зараз", - вважає директор Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог Віталій Бала. Мабуть, найбільш актуальною для України загрозою залишається Митний союз, "санкційні" можливості якого Києву потенційні партнери переконливо демонструють прямо зараз - в межах натяків на "сирну" і "цукрову" війну. Однак, якщо судити за попередніми програмними текстами Володимира Володимировича, його об’єднавчі пориви можуть виявитися значно ширшими - на горизонті маячать ідеї розвитку ЄврАзЕС, а потім - і якогось Євразійського союзу. "Відносно України ставлення в Росії дуже просте у народу: з нею можна співпрацювати, тільки якщо Україна зробить те ж саме, що Білорусь і Казахстан: увійде в ЄврАзЕС і потім в Євразійський союз - єдину державу. Тоді вони будуть до нас нормально ставитися. А якщо ми будемо рухатися в бік ЄС, тоді це сприймається як те, що Україна - фактично прихований агресор, який не хоче добра Росії, з яким треба проводити жорстку політику, піднімати ціни на газ, не пускати українські товари на російський ринок", - цитує From-UA слова директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна.
Можливі ризики від поглиблення ідейно-політичної дружби, судячи з усього, усвідомлюють і в правлячій партії. "Путін буде діяти методом батога і пряника. З одного боку, Україні будуть обіцяти економічне диво. З іншого боку, будуть і далі тиснути за допомогою Митного союзу - і по вагонах, і по цукру, і по трубах, і по сиру", - припускає заступник голови фракції РФ в парламенті Володимир Зубанов. Проте одночасно правлячий табір України всіляко вітає перемогу Володимира Володимировича на виборах. І однією з причин очікуваної доброзичливості Києва може бути прагнення швидше вирішити болюче "газове" питання.
Політоптимісти в більшості своїй вважають, що закінчення виборчої кампанії буде сприяти більшій зговірливості Кремля: сувору непідкупність і готовність захищати вітчизняні інтереси кандидат в президенти вже продемонстрував, а, значить, попереду можливість показати обличчям і зовнішньополітичну м'якість відносно "братнього "народу. З іншого боку, і західні, й українські експерти нагадують про те, що Володимир Путін навряд чи стане сходити з прагматичної платформи. "Перемога Путіна на виборах додасть йому впевненості і це не буде його штовхати на кардинальні дії проти України. З іншого боку, і поспішати Путін не буде, що не влаштовує Україну", - припускає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. Показово і те, що прогнозовані кордони "не поспішати" днями окреслив і посол РФ в Україні. "На сьогоднішній день я бачу тільки одне: якщо оцінка української ГТС буде проводитися до 1 серпня, то цілком очевидно, в кращому разі... на якісь угоди тільки в другій половині року", - оцінив часові рамки перегляду контрактів Михайло Зурабов.
Те, яку саме роль можуть зіграти "газові" переговори в демонстрації градусу тепла або прохолоди у відносинах між двома державами, може стати зрозуміло вже в найближчі місяці. Деякі фахівці вважають, що орієнтири нової стадії обговорення контрактів проясняться вже до кінця березня. Поки ж експерти радять домовлятися максимально акуратно і, наприклад, уникати пакетних угод за образом і подобою "Харківського пакту" 2010 року. У будь-якому разі, оцінка перспектив відносин України та Росії за президентства Володимира Путіна занадто багато в чому залежить від того, про вигідне для кого саме "На краще" може йти мова.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
