1175
Європейські банки готують до продажу
Опублікований CBRE аналіз європейського ринку продажу активів показує, що найбільші банківські групи дуже серйозно поставилися до необхідності скоротити свої баланси, щоб знизити потребу в капіталі. Нагадаємо, що до 30 червня 2012 р. Європейський центробанк зобов'язав своїх підопічних дотриматися нормативу адекватності капіталу в 9%, що вимагає від банківських груп залучення додаткових EUR114,7 млрд.
"Для банківських груп очевидно, що продаж кредитних портфелів є найбільш ефективним способом зменшення рівня кредитних ризиків, розформування резервів та впливу на них ситуації на ринку нерухомості, яка буде погіршуватися", - говорить Наталь Гіостра, глава боргового консалтингу CBRE в Європі.
На думку вітчизняних експертів, Україна може стати одним з лідерів у питомому (співвідношення проданих портфелів до загального обсягу активів) продажу кредитів нерезидентами. У першу чергу - через зростаючі валютні ризики: існуючий порядок розрахунку нормативів валютної позиції не дозволяє банкам включати туди резерви, сформовані під валютні кредити, що позбавляє їх ключового інструменту хеджування валютних ризиків.
На думку голови правління "Дочірнього банку Сбербанку Росії" Ігоря Юшка, такий порядок створює великі проблеми банківському сектору. За різними оцінками, розмір відкритої валютної позиції банків сьогодні становить близько 6 млрд. грн. Тому ослаблення гривні навіть на копійку призводить до збитків на десятки мільйонів гривень, які фінустановам доводиться покривати за рахунок капіталу. "В результаті виникає серйозна загроза дестабілізації фінансового становища", - говорить банкір.
Якщо банкам з українським капіталом подібний перерахунок не страшний (завдяки вмінню "підмальовувати" баланси), то банки з іноземним капіталом подібного розвитку подій дуже бояться, тому що складають свої баланси більш прозоро. І будуть змушені звертатися до материнських банків за капітальним підживленням, ресурсів для якого немає (європейцям самим знайти б капітал до середини літа).
"Фактично, ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли і за підсумками 2012 року найбільші банки з іноземним капіталом знову будуть у збитках - валютні ризики, потенційне падіння цін на нерухомість і переоцінка застав будуть вимагати від них збільшення резервів, навіть незважаючи на послаблення, вже зроблені НБУ", - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
При цьому отримувати прибуток майже нізвідки: платоспроможні держпідприємства обслуговуються в держбанках, великі промислові компанії - в банках своїх ФПГ. При депозитних ставках на рівні 14-16% річних у гривні виходом могло б стати споживче кредитування, однак і місткість ринку, і плани Нацбанку щодо істотного обмеження подібних видів фінансування не дадуть зробити споживчі кредити фундаментом стабільного розвитку системи.
"Крім того, в Україні зараз законодавчо заборонена видача валютних кредитів, які раніше були основним джерелом доходів європейських банків, присутніх в Україні і які мають доступ до дешевого фінансування від материнських структур", - нагадує старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євген Гребенюк.
У свою чергу постійно зростає вартість фондування валютних пасивів. При існуючій на сьогодні для України ставці на зовнішніх ринках на рівні 10% річних залучити ресурси дуже складно: як у зв'язку з дефіцитом капіталу на європейських боргових ринках, так і через припинення співпраці України з МВФ, який був головним маяком стабільності для зарубіжних інвесторів.
До того ж у конкуренцію за валютні ресурси населення з банками вступив Мінфін. Нагадаємо, що недавно міністерство запропонувало бажаючим валютні облігації уряду з 100%-вою держгарантією за ставками на рівні 9,2-9,4% річних. Це на 2-2,5% вище, ніж у комерційних банків, які змушені за рахунок коштів населення рефінансувати свої валютні пасиви, погашення яких вимагають материнські банки (банки минулого року погасили близько $3,8 млрд. зовнішнього боргу).
Внутрішні причини
Все це вкупі зі зростаючими ставками на гривневі ресурси через посилення монетарної політики НБУ не дає банківським установам знизити власні витрати. За підсумками 2011 р. вони навіть зросли на 0,5 млрд. грн. - до 150 млрд. грн., з яких понад 25% - це витрати адміністративні, на забезпечення зарплат співробітників і утримання офісів і систем банків.
Без скорочення витрат, зниження валютних ризиків і розформування резервів неможливі ні вихід на прибуткову діяльність банківської системи, ні зниження капітальних ризиків. Тому продаж кредитних портфелів і вихід з українського ринку можуть стати двома ключовими стратегіями для банків з іноземним капіталом в Україні. І виграють від них ті, хто першими покине ринок.
"За деякими винятками, переважна більшість іноземних банків в Україні стикаються з такою ситуацією: низька прибутковість практично всіх кредитних продуктів, низька частка комісійних доходів плюс високі витрати на інфраструктуру, філіальну мережу, співробітників тощо. Тобто банки елементарно мало заробляють; клієнтів і доходів на всіх не вистачає", - описує нинішній банківський бізнес директор українського представництва консалтингової компанії zeb/rolfes.schierenbeck.associates Олександр Нефьодов.
На його думку, становище банків в Україні кардинально ускладнюють клієнтські неплатежі за кредитами, які або не можуть, або просто не хочуть повертати гроші. "Законодавство (наприклад, щодо реалізації заставного майна) тут часто не на стороні банків. Неповернення в 3-7% від кредитного портфеля можуть "з'їсти" весь річний дохід банку. В Україні цей відсоток неплатежів, принаймні на старий докризовий портфель, становив 40-70%. Ці втрати, які вимірювалися багатьма мільйонами доларів, по суті довелося відшкодовувати акціонерам банків, - говорить Нефедов. - Зрозуміло, що для іноземних власників даний вид бізнесу стає абсолютно непривабливим".
Ситуацію також погіршила Європейська боргова криза. Національні банківські регулятори говорять приблизно таке: або материнський банк повинен збільшити капітал, тобто знайти нових акціонерів, або знизити рівень так званих активів, зважених за ризиком. Логічний ланцюжок дуже простий: якщо хочеш видавати нові кредити з більш високим рівнем ризиків (а Україна - країна з високим ризиком в даному контексті), будь добрий збільшити капітал, тобто знайди нові гроші.
"При цьому очевидно, що пошук нових грошей для фінансування, в т.ч. українських дочок, не є першим пріоритетом для іноземних акціонерів", - вважає Олександр Нефьодов. За словами голови правління "Ерсте Банку" Павла Цетковського, таке ставлення пов'язане з "туманними перспективами розвитку української економіки, а відповідно і з непрогнозованими термінами відновлення прибуткового фінансового посередництва".
Хто йде
Експерти вважають, що першими кандидатами на істотне скорочення присутності на українському фінансовому ринку, аж до повного згортання бізнесу, є ті банківські групи, які найбільш активно позбуваються від активів на міжнародних ринках. Це грецькі Eurobank EFG і Alpha Bank, німецька група Commerzbank, а також французькі BNP Paribas і Societe Generale.
За даними джерел "i", продаж частини портфеля роздрібних кредитів в Україні розглядають австрійські Raiffeisen Group і Erste Group, угорська OTP Group, а також італійські групи IntesaSanPaolo і UniCredit. Офіційно оголосив про продаж всього роздрібного портфеля Swedbank, який, за чутками, веде переговори з "Дельта Банком".
"Для одних іноземних груп скорочення присутності на українському фінансовому ринку - це бажання вийти звідси "за всяку ціну", щоб припинити накопичення збитків. Для інших, котрі не так активно грали свого часу з видачею валютних кредитів населенню, - спосіб вирівняти свої баланси за активами і пасивами, де співвідношення кредитів до депозитів зараз становить 1,6 (в банках єврозони коефіцієнт - 1,4)", - вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
Звідси і вимальовується приблизний обсяг кредитних портфелів, які повинні продати зарубіжні банківські групи: 40-60 млрд. грн. Обсяги кредитів фізособам у портфелі банків першої і другої груп зараз перевищують 170 млрд. грн. (з яких більше еквіваленту 100 млрд. грн. видано у валюті).
"Якщо банки очікують подальшого погіршення якості своїх кредитних портфелів, то продаж їх з дисконтом зараз може бути більш вигідним. Адже частина кредитної заборгованості в низці банків представлена пролонгованими кредитами з низькою ймовірністю їх повернення в найближчому майбутньому", - говорить начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банк Україна" Олександр Печеріцин.
Втім, Олександр Нефьодов вважає, що продаж портфелів не принесе закордонним банківським групам ніякого відчутного ефекту. "Я не думаю, що вихід з українського ринку сильно знизить потребу в новому капіталі для іноземних власників - продаж активів на $1 млрд. в Україні приблизно відповідає зменшенню вимог до капіталу на $100 млн. А європейські банки повинні збільшити капітал на багато мільярдів євро, - говорить експерт. - До того ж для подібних дій залишилося дуже мало часу. На початку березня банки повинні представити плани, як вони збираються досягти 9% так званого капіталу першого рівня (tier-1 capital) національним банківським регуляторам, а в кінці червня дана вимога має бути втілена в життя".
"Можливе бажання піти з України пов'язане, мені здається, більше з розчаруванням в самому банківському ринку, який до кризи демонстрував високе зростання і прибутковість, а зараз - значні збитки і стагнацію", - додає експерт.
Хто купує
Новими власниками активів іноземних банків стануть найбільші українські та російські гравці, яких майже списали з рахунків в 2006-2008 рр., коли абсолютно реальними виглядали прогнози про збільшення частки іноземного капіталу на українському ринку до 80-90%. Зараз частка іноземного капіталу в фінансовій системі України становить 40,1% (у країні працюють 22 кредитні установи із закордонними акціонерами).
На думку Олександра Охріменка, внесок іноземних банків в капітал банківської системи не буде скорочуватися. Скоріше варто очікувати його перерозподілу на користь російських банків, які активно нарощують кредитні портфелі (наприклад, російські держбанки на українському ринку за минулий рік наростили портфель позик на 12,5 млрд. грн.), в той час як банки ЄС їх скорочують.
На думку експертів, комерційні банки, які мають намір скористатися моментом для розвитку в кризу, видно за обсягами задекларованого прибутку за підсумками минулого року: це ПриватБанк (+1,4 млрд. грн.), "Дельта Банк" (+470 млн . грн.), "ВТБ Банк" (+580 млн. грн.), "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (+257 млн. грн.), ПУМБ (+268 млн. грн.), а також "Сіті Банк Україна" (який, втім, навряд чи буде активним гравцем на ринку злиттів і поглинань). Вони ж і стануть ключовими покупцями активів іноземних фінансових груп.
"Враховуючи, що сьогодні ринок заставного майна (переважно нерухомості) досить вузький, а правове поле з точки зору кредиторів працює оптимально і ціни залишаються набагато нижчими від ринкових, продаж таких активів є скоріше збитковим для фінансових установ. Іншими словами - ціна від продажу набагато нижча від балансової вартості таких активів", - говорить Павло Цетковський. Дисконт, з яким зарубіжні гравці можуть вийти з українського ринку, фінансисти оцінюють в 80-85%.
"Я думаю, що покупці керуються підприємницькими міркуваннями одноразового характеру. Наприклад, купити за 15-20% щось, що раніше номінально коштувало 100%", - говорить Олександр Нефьодов.
Українські гравці краще знають "специфіку" роботи з вітчизняними позичальниками. "Деякі методи, що застосовуються в Україні, абсолютно неприйнятні для Європи. Насправді така "місцева" специфіка пояснюється корумпованою судовою системою. У Європі, наприклад, просто немає необхідності застосування сумнівних методів колекторства", - додає Євген Гребенюк.
При цьому продати портфелі за найвищою ціною, на думку Олександра Охріменка, зможуть тільки ті банки, які почнуть переговори про угоди сьогодні. "Покупців з грошима не так багато, і вони зможуть вибрати найкраще з активів", - упевнений він.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
