"Газовий" діалог: коли говорити нема про що, залучають спікера
У "газових" відносинах України і Росії з'явився ще один термін, яким можна позначити документ, названий головою Держдуми РФ Сергієм Наришкіним "новим проектом газового договору". Правда, з ним поки що немає остаточної ясності. Незрозуміло, що це - доповнення до контракту на постачання газу для України у 2009-2019 роках, підписаного Юлією Тимошенко, якийсь новий договір, або ж модернізований варіант міжурядової угоди від 2001 року. Враховуючи, що Кабмін не поспішає показувати його широкій громадськості, будемо вважати, що Міністерство енергетики РФ передало українській стороні якийсь договір про співпрацю в газовій сфері. Судячи з усього, в ньому йдеться про 10% знижку на газ, яку "Газпром" нібито вже запропонував Україні. Після тривалого затишшя в переговорах пожвавлення з російського боку явно вимагає відповідної реакції наших переговорників. Але українські офіційні особи виявилися дуже скупі на коментарі, а це означає, що Москва знову робить Києву "подарунок", прийняти який він ще не готовий. Не виключено також, що в Кремлі просто вирішили підіграти українському уряду, який явно вичерпав запас ідей для продовження "газового" діалогу...
Занадто маленька знижка в обмін на нецікавий закон
Напередодні візиту в Україну спікера Держдуми РФ, "Газпром" надав 10% знижку на газ низці європейських компаній, зокрема, французькій GDF Suez, німецькій Wingas, словацькій SPP, перепало і турецькій Botas. Не вдаючись у нюанси взаємин російського монополіста з його європейськими партнерами, відзначимо, що, поступившись європейцям, "Газпром" поставив себе у незручне становище перед Києвом, який безуспішно домагається знижки на газ вже більше півтора року. Усвідомлення кричущої несправедливості відносно України, мабуть, і підштовхнуло "Газпром" санкціонувати витік у ЗМІ інформації про те, що і наша країна може поповнити ряди "везунчиків". На додачу до цього "широкого" жесту Міністерство енергетики РФ передало українським колегам якийсь документ, який Наришкін і охрестив новим проектом газового договору.
Голова Державної думи - фігура, безумовно, дуже значима, по суті, третя людина в країні, але спікер парламенту має все ж дуже опосередковане відношення до ведення міждержавних переговорів. От якщо б мова йшла про необхідність ратифікації досягнутих домовленостей, то тут поза всяким сумнівом без Наришкіна не обійтися, але щоб глава парламенту брав участь в самих переговорах - це щось новеньке. Але як би там не було, а саме голові Держдуми було доручено озвучити факт передачі українській стороні проекту газового договору. Звичайно, не тільки про газ говорив у Києві високий російський гість. Переговори стосувалися і роботи російсько-української міжпарламентської комісії, і угоди про Зону вільної торгівлі в рамках СНД, і навіть спрощення процедури перетину кордону жителями прикордонних районів, тобто, тих питань, які мають безпосереднє відношення до законодавчої діяльності парламентів двох країн. Виходячи з цього, можна припустити, що в "газових" заявах російського спікера слід шукати парламентський слід...
Народний депутат України (БЮТ), міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима переконаний, що у відповідь на 10% знижку українська влада в особі більшості Верховної Ради має намір в найближчу п'ятницю ухвалити закон, що дозволяє приватизацію ГТС. "Але цей "пряник" у відповідь Росії вже давно не потрібен, так як вона хоче все і відразу. В результаті, все зведеться до того, що українська влада оголосить знижку недостатньою, а Росію не задовольнить закон, що дозволяє приватизацію газотранспортної системи України. Така ситуація, можливо, буде зберігатися ще кілька місяців, за які ніхто не звільнить нас від необхідності в повному обсязі платити за російський газ", - вважає Гудима.
Що стосується нового договору про газ, то це, на думку народного депутата, всього лише спроба російської сторони повернути незговірливу Україну за стіл переговорів. "Я вважаю, що окрім згаданої знижки в пропонованому Москвою документі немає нічого, що могло б бути приємним для вух пана Януковича, тому навряд чи варто сподіватися, що влада поспішить оприлюднити його текст, - припустив нардеп. - Між рядків того, що сказав Наришкін, можна прочитати, що Росія готова надати реальну знижку на газ, тільки у випадку беззастережної капітуляції української влади в "газових" переговорах. У Кремлі відчули той цейтнот, в якому ми опинилися після того, як в морози спалили додатково мільярд кубометрів газу. В результаті Україна повинна найближчим часом заплатити "Газпрому" за січень не менше 2 мільярдів доларів. При цьому Москва вже не пропонує Україні кредитів, які так охоче давала ще в минулому році, сподіваючись, що Київ незабаром здасться. Тепер росіяни почали нову гру".
Гудима переконаний, що, намагаючись повернути Україну за стіл переговорів, російське керівництво продовжує добиватися своєї головної стратегічної мети - контролю ГТС. "Хоча я з текстом документа не знайомий, але впевнений, що в новому договорі передбачається передача ГТС в управління "Газпрому", і немає там ніякого спільного управління з європейцями", - сказав Гудима.
Звичайно, можна сказати, що народний депутат гне свою опозиційну лінію, а переговори з Росією вийшли на більш конструктивний рівень. Але ось сперечатися з тим, що 10% знижка на газ для України як мертвому припарки, дуже важко. Адже навіть з її урахуванням ціна російського газу залишиться для нас на 50-60 доларів вищою, ніж в середньому для країн ЄС.
Закріплювальна знижка
Досвідченість Москви у веденні переговорів вже неодноразово була доведена результатами українсько-російських угод у газовій сфері, відзначає незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут.
"Сьогодні вона проявляється в тому, що Росія хоче перервати тривалу паузу в газових переговорах. Найбільш ймовірному переможцю на президентських виборах в РФ - Володимиру Путіну дуже потрібні позитивні новини в контексті інтеграційних процесів, ініційованих Росією на пострадянському просторі. Тому до Києва був відряджений Наришкін, який привіз побажання якнайшвидшої ратифікації Україною договору про Зону вільної торгівлі в рамках СНД. Вона повинна відбутися буквально на цьому тижні або, як мінімум, до 4 березня - першого туру президентських виборів в Росії. Таким чином, можна наочно продемонструвати російським виборцям, що навіть будучи прем'єр-міністром Путін поглиблює інтеграційні процеси, а вже отримавши всю повноту влади, він доведе їх до логічного завершення", - сказав експерт.
Нарбут також схильний розглядати знижку 10% як тактичний відступ, який в подальшому дозволить Москві домогтися стратегічної мети - укладення нової міжурядової угоди про постачання газу з Україною. "Термін дії нинішньої угоди закінчується на початку 2013 року, а в її рамках Україна мала право на щорічне узгодження обсягів газу, що поставляється, хоча ним і не користувалася", - нагадав Нарбут.
На його думку, за допомогою знижки росіяни хочуть ще більше закріпити непорушність існуючих газових контрактів. "Якщо Україна підпише додаткові угоди до контракту, що передбачають ще одну знижку, опротестувати контракт надалі стане ще складніше, ніж сьогодні. В обмін на знижку від України будуть обов'язково вимагати документально зафіксованої відмови від спроб опротестувати газові домовленості. Тому вважаю, що підписання нової міжурядової угоди - ще один шанс для України зміцнити свої позиції в переговорах. У ній Україна повинна обов'язково обумовити можливість зниження закупівель газу. Поки ж ми зобов'язані закуповувати не менше 41,6 млрд. куб. м, а не 33, про які помилково йдеться останнім часом. Контрактом передбачена закупівля 52 млрд. кубометрів, а коливання можуть складати не більше 20% як у бік підвищення, так і зниження, що й дає в результаті не менше 41,6 млрд. кубометрів газу на рік", - підсумував експерт.
Отже, останні російські ініціативи виглядають не більше, ніж стимуляцією імітації переговорної діяльності, якою так самозабутньо займається український уряд. А як ще назвати те, що відбувалося в газових переговорах весь минулий рік? Гучні заяви про подачу позову до Стокгольмського арбітражу, погрози розірвати контракт шляхом ліквідації "Нафтогазу" і багато іншого виявилося пшиком. От у поляків слова з ділом не розходяться - національна нафтогазова компанія PGNiG судиться з "Газпромом" за знижку з листопада 2011 року. При цьому Польща з населенням майже 40 мільйонів людей купує у "Газпрому" всього 10 млрд. куб. м газу на рік, а 45-мільйонна Україна ставить собі за мету за допомогою жорстокої економії опуститися хоча б до 27 мільярдів на рік. Для поляків знижка 10% дійсно має сенс, а для України - лише привід заповнити паузу.
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною