1154
Морози вдарили по кишені
— Енергетика
Різке падіння температури змусило теплові електростанції запустити додаткові потужності. Для зниження навантаження на ТЕС уряд тимчасово відмовився від експорту електроенергії і був змушений імпортувати її з Росії. Робота в екстреному режимі принесла ТЕС збитки і загрожує скороченням фінансування необхідних ремонтів влітку.
Різке падіння температури повітря в кінці січня - першій половині лютого змусило енергетиків і уряд задіяти резерви. Оскільки 1 з 15 діючих блоків АЕС перебував на плановому ремонті, а інші працювали з повним навантаженням, покрити дефіцит потужностей можна було тільки за рахунок резервів теплових електростанцій (ТЕС). За різними оцінками, більшість вугільних блоків ТЕС відпрацювали від 70 до 150% проектного ресурсу. Саме теплові станції працюють в маневреному режимі, покриваючи добові піки споживання вранці і ввечері, а на час нічного зниження потреб в струмі вони відключаються. Це створює додаткове навантаження на зношені вітчизняні ТЕС. У країні 14 теплових електростанцій експлуатують 85 блоків і об'єднані в 5 енергокомпаній. Теплова генерація виробляє понад 40% електроенергії в країні.
Більшість блоків українських ТЕС спроектовані для спалювання вугілля. При цьому для "підсвічування" використовується природний газ або мазут. Декілька станцій оснащені газо-мазутними блоками потужністю 300 і 800 МВт, які в останні роки запускаються тільки в разі крайньої необхідності через зростаючу ціну природного газу. За неофіційними даними, блоки потужністю 800 МВт Вуглегірської ТЕС компанії "Центренерго" демонтовані. Востаннє електроенергію на "трьохсотках" виробляли в 2007 році - через нестачу вугілля на складах. "Запустити блок, що перебуває в "холодному" резерві, - для станції це досить дороге задоволення, до того ж вимагає часу", - відзначає професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету Олександр Корольов. За його словами, підтримка в готовності до роботи теплового блоку також спричиняє додаткові витрати палива і негативно позначається на економіці електростанції.
Цього року до піку зимових морозів українська енергосистема підійшла з достатнім запасом вугілля і газу. До 1 січня на складах ТЕС було накопичено рекордний обсяг антрациту - понад 3,9 млн тонн. Представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості запевняли, що в підземних сховищах достатньо газу. Але це не врятувало від неприємних несподіванок. 27 січня в 40 км від найбільшої в Європі Запорізької АЕС через дії мисливців за металобрухтом впала опора лінії електропередач напругою 750 кВт. Диспетчер держкомпанії "Укренерго", що контролює розподіл електроенергії в масштабах країни, обмежив роботу Запорізької АЕС - один блок потужністю 1 тис МВт довелося зупинити.
Компенсувати дефіцит електроенергії можна було за рахунок запуску резервних блоків ТЕС або за рахунок її імпорту. Уряд вирішив використовувати обидва варіанти. За даними держпідприємства "Енергоринок", оператора Оптового ринку електроенергії (ОРЕ), в січні обсяг імпорту з Росії перевищив 500 млн кВт/год, а в лютому склав 54 млн кВт/год. Також був припинений експорт електроенергії з України в Білорусь і Молдову. Правда, імпортом українська система покривала дефіцит всього кілька днів.
Собівартість 1 кВт/год, виробленого при спалюванні газу, сьогодні приблизно в два рази вища від вартості такої ж кількості енергії, виробленої при спалюванні вугілля. Міненерговугілля і підконтрольний йому диспетчер енергосистеми - компанія "Укренерго" не стали обтяжувати збитковими операціями приватні компанії - були запущені два газо-мазутні блоки на Трипільській ТЕС компанії "Центренерго", яка поки контролюється державою.
"Треба розібратися, чому були запущені газо-мазутні блоки. Очевидно, що не змогли запустити більш дешеві вугільні. Хоча при приватизації покупець бере на себе зобов'язання підтримувати потужності, які він отримав", - зазначив екс-міністр палива і енергетики Юрій Продан. На питання "Хто буде компенсувати збитки електростанцій від запуску дорогих газо-мазутних блоків?" Ю.Продан відповів: "За все платитиме кінцевий споживач - інших варіантів немає".
Втім, Національна комісія держрегулювання в сфері енергетики (НКРЕ) поки не підвищує оптову ціну електроенергії. "Лютнева ціна залишилася на рівні попереднього місяця", - зазначив керівник управління енергоринку НКРЕ Сергій Вишинський. Він прогнозує, що в II-III кварталах Центренерго отримає прибуток і компенсує збитки зимових місяців. С.Вишинський зазначив, що однією з причин збитковості теплової генерації взимку 2011-2012 є незвично висока частка ТЕС в енергоблансі країни. "Змінилася структура балансу, оскільки різко скоротилося виробництво на гідроелектростанціях та зросла частка ТЕС", - констатує С.Вишинський. Однією з причин збитків ТЕС він назвав суттєве подорожчання вугілля.
Теплова генерація - єдиний сегмент енергоринку, що працює на конкурентній основі. ДП "Енергоринок" купує енергію у тих компаній, які пропонують найнижчу ціну. Але морози за кілька днів зруйнували ринкові відносини в українській енергетиці - державі довелося терміново втрутитися в ситуацію.
Заступник голови ради Оптового ринку електроенергії Костянтин Запайщиков, який представляє в раді НАЕК "Енергоатом", підтвердив інформацію НКРЕ про те, що найближчим часом не планується підвищення оптової ціни електроенергії. Він не відкидає, що компенсувати фінансові втрати від запуску газо-мазутних блоків будуть самі генеруючі компанії. "Це погано не тільки для ТЕС, а й для Енергоатому. Можливо, що уріжуть інвестиційні програми нам і тепловикам, тоді доведеться скорочувати витрати на ремонти", - зазначив К.Запайщиков. Прогноз заступника голови ради ОРЕ заснований на багаторічній українській практиці дотувати економіку країни за рахунок енергетики.
Саме через багатомільярдну заборгованість споживачів генеруючі компанії не могли проводити необхідні капітальні ремонти обладнання та обмежувалися ремонтами поточними. Як наслідок - нинішній жалюгідний технічний стан багатьох енергоблоків ТЕС. Оскільки у держави грошей на модернізацію генеруючих потужностей немає і в найближчій перспективі не передбачається, фахівці галузі покладають надії на приватизацію.
На думку незалежного експерта Світлани Голікової, приватні інвестори купують акції українських енергокомпаній в розрахунку на трансформацію системи енергоринку відповідно до зобов'язань України перед Євросоюзом. "У грудні 2010 року Верховна Рада ратифікувала протокол, який передбачає введення нових принципів роботи енергоринку. Реалізація цих зобов'язань передбачає введення системи двосторонніх контрактів, біржі і балансуючого ринку", - сказала С.Голікова. Вона зазначила, що модернізацію теплової енергетики гальмує чинна система ціноутворення, яка стримує зростання цін на електроенергію для населення. "В результаті виробництво електроенергії перетворилося на планово-збиткове", - зазначила експерт. На її думку, процеси трансформації енергоринку та модернізації основних фондів теплової енергетики будуть йти паралельно і займуть декілька років.
Анвар Деркач
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
