854
Арбузов знизив планку
— Кредит&Депозит
23 січня минулого року регулятор вже знижував на 0,25 в.п. ставки, які утримував на незмінному рівні з 8 жовтня 2010 р. У самому Нацбанку рішення пояснюють стабілізацією цінової ситуації: за результатами 2011 р. споживчі ціни зросли на 4,6% при базовій інфляції 6,9%, а запланований у бюджеті-2012 рівень інфляції становить 7,9%.
Втім, динаміка відсоткових ставок лише незначно позначиться на активності у вітчизняному банківському секторі, оскільки операції рефінансування НБУ поки не мають широкого застосування серед банків. Як зауважив начальник департаменту казначейства Єврогазбанку Олександр Куцовський, НБУ, як і всі світові фінансові регулятори, є "банком останньої надії", тобто банки звертаються до НБУ тільки в критичні моменти, в останню чергу, якщо ситуація на ринку не дозволяє підтримати ліквідність. Та й сам регулятор, незважаючи на високу вартість ресурсу, надає кошти комбанкам дуже неохоче в рамках стриманої монетарної політики, яку від проводить, розповідає аналітик Concorde Capital Світлана Рекрут. "Згідно з даними статистики НБУ за 2012 рік кредити овернайт були надані тільки в останній день січня декільком банкам в сумі 459,3 млн. грн.", - уточнює аналітик казначейства Індустріалбанку Андрій Аргат. Проте дії НБУ щодо зниження ставок дають чіткий сигнал про пом'якшення кредитно-грошової політики, яку проводитиме НБУ в найближчій перспективі. Іншими словами, це дозволить стимулювати зростання економіки без ризику втратити контролю над рівнем інфляції.
Як відзначає аналітик "Арт Капітал" Олег Іванець, зниження ставок завжди приємне, оскільки стимулює активність банків. Представники НБУ останнім часом не раз згадували про зміну пріоритетів - на перший план виходить економічне зростання, а цінова стабільність стає другорядною. Відповідно, змінюється і політика НБУ - на зміну жорсткій монетарній політиці стримування ліквідності приходить політика "пом'якшення", більш низькі ставки, велика ліквідність. Залишилося тільки направити грошові потоки не на валютний ринок і не на спекуляції з цінними паперами, а в реальний сектор. Почасти, щоправда, держава планує зробити це саме, залучаючи ресурси за допомогою ОВДП. Проте, як відомо, це далеко не найефективніший спосіб стимулювання зростання.
Швидше за все, вважає експерт, НБУ діє "на замовлення" уряду, створюючи умови для високої активності банків на ринку ОВДП.
В комплексі ж це позитивно для економіки, якщо ресурси, що з'явилися, будуть використані продуктивно. Тому, якщо загальна економічна ситуація не зміниться на гірше, ставки, швидше за все, продовжать знижуватися. "Поки передумови для зниження є, хоча їх було б набагато більше, якби Україна відновила підтримку МВФ - тоді існуючі девальваційні очікування знизилися б до рівня весни минулого року", - загадує Іванець. Поки ж підстави для низьких ставок більше суб'єктивні, ніж фундаментальні.
Хоча, відзначає керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрій Шевчишин, зниження базових ставок технічно буде сприяти зниженню ставок за кредитами - з початку лютого середня ставка за кредитами для фізосіб становила 23,1% за короткостроковими та 28,2% за довгостроковими кредитами, а для юросіб - 14,2% і 17,1% відповідно. Втім, упевнений експерт, зниження робочих ставок саме по собі не стане тригером зміни кредитної політики комбанків на ринку, але сформує певний вектор "намірів". І якщо тренд зниження вартості запозичення підхоплять банки, то це позначиться на зниженні ставок депозитів, а також допоможе Мінфіну в розміщенні внутрішніх позик.
На думку керівника аналітичного підрозділу групи ICU Олександра Вальчишена, НБУ намагається включити механізм підтримки фінансової стабільності у банківській системі і в економіці за рахунок регулювання ліквідності через механізм відсоткових ставок, а не за рахунок ситуативної доцільності (коли НБУ відмовлявся рефінансувати банки, турбуючись в першу чергу про стабільність обмінного курсу). Однак успіх заходу неможливий без толерантного ставлення регулятора до плаваючого обмінного курсу. "НБУ це потрібно, бо негнучка монетарна політика загрожує охолодженням в економіці і навіть може підштовхнути її до рецесії, що несе в собі ризик зростання дефіциту держбюджету і зростання потреби його фінансування", - пояснює мотиви чиновників експерт.
При цьому подальший рух ставок рефінансування буде залежати від інфляційної динаміки та інших індикаторів фінансової стабільності.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
