1898
Григоришин переміг
— Енергетика
У 2002 р. українська громадськість була шокована сценами силових розборок між братами Григорієм та Ігорем Суркісами та Костянтином Григоришиним у розділі сфер впливу в семи енергопостачальних компаніях країни (п'ятірка облів "першої хвилі" приватизації, "Запоріжжя-" і "Тернопільобленерго") .
Захоплення офісів, маски-шоу, тюремні ув'язнення менеджерів, вилучення реєстру акціонерів з його подальшою втратою і відновленням іншим реєстратором - всі ці елементи корпоративного конфлікту на місяці стали центральною темою енергетичної галузі. Тоді адміністративний ресурс президентської команди Леоніда Кучми виявився на стороні братів Суркісів.
В результаті Григоришину довелося "поділитися", причому так, що Костянтин Іванович на кілька років виявився відстороненим від українського енергетичного бізнесу, повністю втративши управлінський вплив у всіх семи енергокомпаніях. У свою чергу, замість його "Енергетичного стандарту" з метою координації управлінської діяльності в семи обленерго країни під патронатом братів Суркісів була створена консалтингова компанія "Укренергоконсалтинг".
Проте минали часи, змінювалися розстановки сил на енергетичній карті країни, а географія "Укренергоконсалтинг" стискалася як шагренева шкіра. В даний час в компетенції цієї компанії залишилися тільки "Львів-" і "Прикарпаттяобленерго", які після чергового переділу відійшли до Суркісів, а також "Тернопільобленерго", де за державою зберігся 51%-вий пакет. Втім, тернопільську компанію скоро теж виставлять на продаж, і якщо залишається когось шкода у всій цій історії з розборками між олігархами, так це співробітників "Укренергоконсалтинг" - фахівців високого професійного рівня, які не можуть повною мірою розкрити свій потенціал в змарнілій енергетичної групі.
За іронією долі вчора відлуння того далекого десятирічного конфлікту повернулося ефектом бумеранга назад до панів Суркісів, коли ФДМУ, посилаючись на протест Генпрокуратури, не допустив "Львівобленерго" до конкурсу по "Вінницяобленерго" за 15 хвилин до початку торгів. В цей раз адміністративний ресурс зіграв на користь Григоришина.
Це дозволило компаніям Energy Standart Костянтина Івановича і VS Energy російських акціонерів під проводом Олександра Бабакова в спокійній обстановці і "без зайвих" розіграти взаємовигідну двосторонню комбінацію, що складається з двох партій: Григоришин придбав 50% "Вінницяобленерго", де йому вже належало 22 % акцій, а "словаки" - 50% "Закарпаттяобленерго", де вони володіли 10,5%. Половина статутного фонду вінницької обласної енергопостачальної компанії була продана за 176,2 млн. грн. при стартовій ціні 167,65 млн. грн., "Закарпаттяобленерго" - за 140,7 млн. грн. при стартовій ціні 135 млн. грн. А братам Суркісам не залишається нічого іншого, як шукати справедливості в суді.
Однак варто зазначити, що, незважаючи на підвищену увагу громадськості до імен переможців енергетичних конкурсів, для самих енергопостачальних компаній прізвище основного власника принципового значення не має. Справа в тому, що всі обленерго, як регіональні природні монополісти, знаходяться в лещатах жорсткого тарифного та нормативного регулювання з боку НКРЕ.
При цьому діючий рівень тарифів на передачу електроенергії обласними мережами не дозволяє облам навіть відновлювати поточну зношеність основних фондів, загальний рівень якої становить близько 60-70%. Крім того, існують додаткові вимоги до інвесторів. Наприклад, власник 50% "Вінницяобленерго" повинен буде погасити понад 200 млн. грн. податкової заборгованості компанії при збереженні загального боргу перед енергоринком 400 млн. грн. Для обленерго, що поставляє споживачам приблизно 2 млрд. кВт-год на рік, цифри чималенькі.
"За нашими розрахунками, у випадку з "Вінницяобленерго" знадобиться як мінімум десять років напруженого економного життя, щоб витягнути компанію на прийнятний фінансовий рівень", - сказав "і" експерт енергетичної галузі.
Втім, в українській енергетиці власники, як відомо, уміють заробляти гроші не тільки з прибутку. До того ж років через 10-30 ніхто альтернативну електромережу не побудує, та й бездротовий спосіб передачі електрики навряд чи винайде.
Обленерго, з економічної точки зору - це своєрідний perpetuum mobile, що дозволяє вічно заробляти хай фіксований, але прибуток. Актив надійний. Поспішати нікуди.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
