2165
Банківське реформаторство-2012: від А до Я (частина 3)
Ми продовжуємо знайомити читачів з новинками банківського законодавства. І такий огляд був би неповним без аналізу законопроектів, нестачі в яких не спостерігається. Продовження. Читайте також частину першу
і частину другу.
Про деякі свіжоспечені реформи
З початку поточного року набирають чинності деякі документи, аналізувати вплив яких на банківську систему ще рано через відсутність достатньої практики їх застосування, але при цьому його вже можна спрогнозувати:
1. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг": встановлюється можливість застосування змінюваної ставки по кредиту, заборона встановлювати штрафні санкції за дострокове погашення і відмовляти в такому погашенні, шляхи реструктуризації споживчого кредиту, можливість віднесення до витрат банку основного боргу за реструктуризованими операціями, обов'язок банку повідомляти позичальника про передачу права за договором третій стороні, позасудове врегулювання за іпотечними договорами, розмежування зобов'язань за кредитами фізичних осіб - підприємців, кримінальна відповідальність за незаконні дії з заставою, заборона валютного кредитування.
Прогноз впливу на банківську систему: багато норм закону є доволі позитивними для кредиторів, водночас безліч запитань викликає заборона валютного кредитування.
Можливо, нічого страшного не станеться, оскільки заборонили те, чого й так не було, але можливо, що така заборона не зовсім своєчасна, оскільки при нинішніх умовах посилить проблему банківської ліквідності і спровокує розвиток тіньового ринку.
У той же час, для усунення негативних наслідків заборони валютного кредитування Національним банком затверджено Порядок проведення НБУ операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з метою підтримки ліквідності банків (постанова від 05.12.2011 № 434).
2. Закон "Про внесення змін до Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю": дозволено використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у встановленому порядку, при цьому індивідуальна ліцензія НБУ не потрібна.
Прогноз впливу на банківську систему: ефективність застосування цієї норми на практиці безпосередньо залежить від бажання нерезидентів отримувати платежі в гривні, тобто, від стабільності національної валюти, над забезпеченням якої ще належить попрацювати.
Про цікаві законопроекти
Головна інтрига цього року - які з взаємовиключних законопроектів будуть затверджені. Зокрема, мова йде про такі:
1. Законопроекти щодо регулювання карткового бізнесу:
№ 9045 щодо заборони комісії при знятті коштів через банкомат, якою автор намагається стимулювати використання клієнтами платіжних карт.
Прогноз впливу на банківську систему: результат може бути протилежним, оскільки доцільніше було б стимулювати не зняття клієнтами готівки в банкоматах, а використання платіжних карт для безготівкових розрахунків.
законопроект про функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків, яким Національний банк хоче закріпити за собою функції ведення реєстру платіжних систем та систем розрахунків, їх членів та учасників, нагляду за платіжними системами.
Прогноз впливу на банківську систему: позитивний вплив на розвиток карткового бізнесу та зниження ризиків, пов'язаних з використанням платіжних засобів.
2. Законопроекти про захист споживачів фінансових послуг:
№ 9379 про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників, яким встановлюються заборона на надання таких послуг стосовно боржників - фізичним особам та жорсткі заходи впливу за порушення цієї норми.
Прогноз впливу на банківську систему: необхідність законодавчого регулювання ринку колекторських послуг назріла вже давно, але при повній забороні здійснення таких послуг стосовно фізичних осіб банки остаточно втратять інтерес до споживчого кредитування.
№ 9593 про споживчий кредит, що пропонує стандартизувати рекламу споживчого кредиту, а також надати споживачу право протягом чотирнадцяти днів відмовитися від кредиту, в тому числі в разі отримання грошових коштів.
Прогноз впливу на банківську систему: фактично відповідно до чинного законодавства таке право у клієнта вже є, оскільки можна просто достроково погасити кредит, тобто дана норма не принесе позичальникам нічого нового, окрім нових непорозумінь в їхніх відносинах з кредиторами.
№ 9594 про захист споживачів фінансових послуг передбачає заборонити автоматичну пролонгацію договору щодо банківського вкладу.
Прогноз впливу на банківську систему: знову ж таки нічого нового, оскільки клієнт має право отримати свій депозит на першу вимогу, при цьому вклади продовжуються автоматично на умовах "до запитання" і банк продовжує нараховувати відсотки за такими вкладами.
Також вищевказаними проектами автор наполегливо намагається провести повну аналогію між банками і магазинами і відродити паперову тяганину з рекомендованими листами. Залишається сподіватися, що дані законопроекти в такому вигляді затверджені не будуть.
3. Законопроекти про підготовку до нової хвилі кризи:
проект змін до деяких законодавчих актів щодо дострокового розірвання договору вкладу пропонує посилити існуючі умови і встановити, що банк зобов'язаний видати вклад протягом 30 днів з дня звернення вкладника. Також даним проектом пропонується надати Національному банку право вводити тимчасовий мораторій на дострокове зняття депозитів у разі настання ознак кризової ситуації.
Прогноз впливу на банківську систему: зниження рівня довіри вкладників до банків, в той же час для врегулювання проблем з ліквідністю такі заходи неминучі.
законопроект про тимчасове запровадження вимоги обов'язкового продажу валютних надходжень в іноземній валюті, відповідно до якого пропонується надати Національному банку право зобов'язувати резидентів продавати валюту НБУ в разі виникнення проблем платіжного балансу. Формально Національний банк вже "скасував скасування" обов'язкового продажу валюти (постанова від 08.10.2010 № 457), визнавши такою, що втратила чинність відповідну постанову (від 31.03.2005 № 101), але згідно з роз'ясненнями Мін'юсту (наказ Мін'юсту № 381/10661) продавати виручку поки не обов'язково.
Прогноз впливу на банківську систему: забезпечення стабільної пропозиції на валютному ринку, що сприятиме зниженню курсу валюти, в той же час можлива активізація тіньових розрахунків з метою приховування валютної виручки.
законопроект № 9342 про систему гарантування вкладів фізичних осіб пропонує передати функції Національного банку з виведення неплатоспроможних банків з ринку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Прогноз впливу на банківську систему: Фонд гарантування вкладів перетворюється в "банківського колектора", водночас банки отримують ще одного регулятора своєї діяльності.
Загальні прогнози на 2012 рік: цього року законодавче регулювання в банківському секторі буде орієнтоване на продовження процесу мінімізації ризиків і девалютизації національної економіки:
оскільки золото - валютні резерви Національного банку не безмежні, вже цього року можлива девальвація гривні, і банкам залишається сподіватися, що завдяки зусиллям регулятора вона буде незначною і поступовою. У цій сфері однозначно з'являться якісь нововведення, можливо, буде відновлено обов'язковий продаж валюти і введені нові механізми для обмеження її купівлі, в результаті яких знову можливі проблеми з ліквідністю;
затвердження законопроекту про заборону дострокового зняття депозитів до парламентських виборів малоймовірно, тому для вирішення проблем ліквідності будуть використовуватися нові обмеження для банків. При цьому очікується деяке пом'якшення нормативів валютної позиції з урахуванням сформованих резервів, а також стимулювання розвитку системи розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів та розробка нових механізмів для залучення в банківську систему стабільних довгострокових ресурсів;
залучення ресурсів на даному етапі буде здійснюватися шляхом підвищення довіри клієнтів до банків, у тому числі шляхом вдосконалення системи гарантування вкладів, контролю виконання банками вимог щодо розкриття інформації та спрямування ресурсів у потрібне русло шляхом консолідації банківської системи;
консолідація банківської системи буде здійснюватися шляхом докапіталізації банків (не виключена можливість повторної спроби значного підвищення вимог до капіталу) і посилення системи нагляду, реорганізації чи закриття банків, що розорилися, у тому числі приватизації націоналізованих банків;
для успішної приватизації доведеться попрацювати над прибутковістю і інвестиційною привабливістю банківської системи. Тож законодавчі сюрпризи з максимальною вірогідністю торкнуться сфери кредитування в частині розвитку програм іпотечного кредитування і кредитування реального сектора економіки, врегулювання проблемної заборгованості, а також інших сфер, де ще можна заробити (цінні папери та інші фінансові інструменти).
Можна констатувати, що в банківському секторі настає нова ера. Фінансова криза змусила банки змінити стратегію "перемоги за всяку ціну" на зважену з урахуванням ризиків стратегію завоювання довіри вкладників і кредиторів. Важливу роль в цьому процесі відіграє Національний банк, успішно підтримуючи репутацію суворого, але справедливого зберігача стабільності банківської системи. Поточний рік обіцяє бути ще більш цікавим і багатим на події та потрясіння. Важливим фактором оздоровлення банківської системи є узгодженість і послідовність дій регуляторів на різних рівнях і в різних сферах, але, судячи з чинних нормативно-правових актів та їх проектів, "нагорі" поки не домовилися, тож давайте побажаємо один одному удачі...
Чи почнеться активне використання бізнесом гривні у зовнішньоекономічних розрахунках у зв'язку з прийняттям закону про можливість вільного використання гривні як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами?
Наталя Романська, директор операційного департаменту банку "Київська Русь"
У 2012 році можливі деякі коливання в бік зростання розрахунків у гривні, але невеликі. Адже на момент змін у законодавстві у клієнтів вже були контракти, за якими терміни вже визначені. Та й до змін в законодавстві підприємства могли використовувати гривню - що вимагало отримання ліцензії НБУ, але це не було перешкодою для використання таких розрахунків.
Олексій Саливон, заступник голови правління VAB Банку
На мій погляд, сплеску обсягів зовнішньоекономічних розрахунків за товари і послуги в гривні очікувати в 2012 році не варто. Внаслідок збереження за гривнею статусу неконвертованої валюти, більшість зовнішньоекономічних розрахунків буде здійснюватися в іноземній валюті.
Однак, для зарубіжних компаній, які використовують гривню для розрахунків всередині території України - даний інструмент може бути затребуваний і полегшить роботу.
Ольга Гордієнко
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
