Газпром грає на трубі
Завдання уряду для делегації на газових переговорах у Москві було сформульовано досить загально - домогтися зниження ціни. Ні директиви на переговори, ні планка можливого компромісу широкій громадськості озвучені не були. Тим часом публічні заяви українських політиків, які прагнуть підготувати громадську думку до гіршого варіанту, продемонстрували: в Києві на успіх особливо не розраховують.
Глава Газпрому Олексій Міллер раніше висловився однозначно - "подарунків не буде". Це означає, що бажане зниження ціни НАК "Нафтогаз України" може отримати тільки в обмін на серйозні поступки українських партнерів. Микола Азаров незабаром після цього заявив, що бюджет 2012 передбачає ціну на газ в 416 дол./тис. куб. м. Це приблизно відповідає ціні 4 квартали поточного року.
Зниження ціни потрібне насамперед металургійним і хімічним підприємствам, а також теплоелектроцентралям і котельням, які забезпечують країну теплом і гарячою водою. Комунальна енергетика - найбільш проблемний споживач. Житлово-комунальне господарство країни відпускає тепло за цінами, які нерідко нижчі від собівартості і при цьому не повністю розраховується з Нафтогазом за спожитий газ.
Головна причина збитків вітчизняного газового монополіста - відпускна ціна на внутрішньому ринку для деяких категорій споживачів, зокрема для бюджетних підприємств, нижче ціни імпорту. На переговорах з Міжнародним валютним фондом в 2010 році Кабмін зобов'язався підвищити тарифи на газ і для населення, щоб скоротити дефіцит НАК "Нафтогаз України" до 1% держбюджету. Але це зобов'язання не було виконано - уряд не ризикнув спровокувати протести різким підвищенням цін. Як наслідок - виплата чергових траншів кредиту МВФ була припинена.
Металургійні та хімічні підприємства найбільших фінансово-промислових груп країни намагалися шукати шляхи зниження ціни на імпортний газ. Зокрема, хімічні підприємства, що входять в холдинг Дмитра Фірташа, з червня 2011 року закуповували середньоазіатський газ, що поставляється через Росію. "Підприємства "Остхем" купували газ з дисконтом близько 15%, але нещодавно ціна з незрозумілої причини навіть перевищила ціну газу, що поставляється Газпромом на кордон України", - зазначив директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
Поки українська делегація вела складні переговори в Москві, керівник Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив у Києві, що українська газотранспортна система може втратити своє значення для постачальників і споживачів російського газу після пуску газопроводу "Південний потік", який поки що існує тільки в планах російських політиків. Його приблизна вартість складає 25-30 млрд дол, а маршрут досі не узгоджений з країнами Чорноморського басейну. А Президент Віктор Янукович після зустрічі з президентом Євросоюзу Германом ван Ромпеєм та головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу в Києві звинуватив Євросоюз в небажанні фінансувати модернізацію української ГТС. При цьому він в черговий раз висловив побоювання щодо можливого будівництва "Південного потоку" і падіння обсягів транзиту через Україну.
У 2009 році відповідно до вимог Євросоюзу Україна зобов'язалася розділити НАК "Нафтогаз України" на кілька компаній за видами діяльності. "Представники західних дипломатичних місій висловлюють крайнє здивування незадоволеністю Києва. Адже Україна сама нічого не зробила для виконання взятих на себе зобов'язань з ведення бізнесу на енергетичних ринках", - зазначив Д.Марунич. Експерт додав, що від результатів українсько-російських газових переговорів у Москві залежить вибір подальшого розвитку вітчизняного газового ринку. Допуск дочірніх компаній Газпрому, який видобуває і постачає газ, на внутрішній роздрібний ринок буде означати відмову від роботи за правилами Євросоюзу, вважає він.
Переглядати формулу ціни Газпром не буде - аж надто вигідні для нього умови. "Росіяни не стануть відмовлятися від цього ні за яких обставин", - вважає заступник директора НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. Він нагадав, що уряд неодноразово заявляв про необхідність скорочувати споживання газу і реалізувати програми енергозбереження. "Визначений в харківських угодах обсяг газу Україні не потрібен", - додав він. У вересні міністр палива і енергетики Юрій Бойко заявив про намір скоротити закупівлі газу в Росії, чим викликав жорстку реакцію російську газового монополіста. Д.Марунич відзначає, що українська сторона не ставила питання ні про перегляд формули, ні про скорочення обсягу для обов'язкової купівлі. Він вважає, що про це варто було подбати під час переговорів, що передували підписанню харківських угод. Тоді Україна виторгувала тільки знижку в 100 дол./тис. куб. м газу. Вона була оформлена рішенням уряду РФ у вигляді скасування експортного мита на паливо, експортоване в Україну. Уже тоді експерти відзначали небезпеку скасування урядового рішення, яке не було складовою частиною договору двох країн.
Варто зазначити, що Нафтогаз не пішов за прикладом великих європейських покупців російського газу, які пригрозили Газпрому судовими позовами у випадку відмови знизити ціну на природний газ. Російський монополіст пішов назустріч німецькій, французькій та італійській компанії. 15% знижку отримали навіть невеликі споживачі - Латвія і Естонія.
Тепер найбільш вірогідним варіантом російсько-українського компромісу експерти галузі називають створення консорціуму з управління українською ГТС. Він може бути як за участю європейських газових компаній, так і без них. Звинувачення В.Януковича на адресу керівників ЄС в небажанні фінансувати модернізацію ГТС дають підстави припускати, що консорціум буде українсько-російським. На думку Д.Марунича, російська сторона вимагатиме укладення угоди, яка передбачатиме повернення до угоди 2009 року у разі, якщо Україна передумає і вимагатиме змін, наприклад, у складі акціонерів консорціуму. А Г.Рябцев стверджує, що Росія прагне до контролю над енергоємними виробництвами України, а не до контролю над ГТС. Експерт вважає, що росіяни не хочуть витрачати близько 5 млрд дол на модернізацію української "труби". "Газпром влаштовує ситуація, коли відповідальність за транзит до кордонів ЄС несе Україна", - сказав Г.Рябцев.
Поки українське законодавство виключає можливість продажу або передачі в оренду чи концесію державних трубопроводів. Але оскільки Партія регіонів контролює парламент, ці заборони можуть бути в разі необхідності скасовані. Голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко вважає, що таке рішення парламенту сьогодні не викличе масової протидії в Україні. "Ці питання занадто далекі від тих проблем, якими живе середній українець, тому очікувати протестів не доводиться", - зазначив політик.
Втім, влада має інструмент тиску на масову свідомість: загроза підвищення цін на побутовий газ та тарифів на тепло і гарячу воду може змусити суспільство закрити очі на втрату державного контролю над "газовою трубою".
Анвар Деркач
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною