462
ПАРДон, Кабмін
— Кредит&Депозит
Мова йде про законопроект № 9428 "Про систему депозитарного обліку цінних паперів". Як писали "ЭИ", це третій проект, який претендує на регулювання депозитарної і клірингової діяльності в Україні. Перший - "Про внесення змін до деяких законів України щодо централізації депозитарної системи України" - був внесений народним депутатом Ігорем Прасоловим в травні поточного року. Другий проект - "Про внесення змін до деяких законів України щодо консолідації національної депозитарної системи" - у червні підніс депутат Пінчук, а урядовий варіант був зареєстрований 8 листопада.
Останній законопроект, зокрема, передбачає, що в Україні може бути тільки один центральний депозитарій корпоративних цінних паперів. Що стосується державних ЦП, то все залишається без змін - для них депозитарієм є НБУ.
Центральний депозитарій отримає 12 виняткових функцій, серед яких - зарахування цінних паперів у системі депозитарного обліку, їх облік і зберігання; складання реєстрів власників іменних цінних паперів та реєстрів осіб, які мають права за іменними цінними паперами; здійснення нумерації (кодифікації) ЦП відповідно до міжнародних норм тощо. Кожен з акціонерів Центрального депозитарію буде володіти до 5% акцій, за винятком держави, яка буде мати не менше 25% +1 акція.
При цьому, як зазначає директор з регулювання ринків асоціації "Фондове партнерство" Сергій Москвін, законопроект не передбачає алгоритму створення центрального депозитарію, і якщо він не знайдеться, це може зробити закон "мертвонародженим".
Законопроектом вводиться новий вид професійної діяльності на ринку цінних паперів - клірингова діяльність. Нею зможуть займатися центральний депозитарій, фондові біржі та нові інститути ринку - клірингові установи. "Питання мультикліринговості залишається дискусійним, однак заради досягнення компромісу між учасниками ринку, напевно, доцільно залишити саме такий підхід", - вважає Сергій Москвін, але зазначає, що сьогодні в європейській практиці немає єдиної моделі щодо поєднання клірингової діяльності з депозитарними функціями. "Дванадцять країн ЄС дотримуються моделі, за якою депозитарії виконують функції клірингу, в дев'яти країнах існує окрема клірингова установа (центральний контрагент), і лише в шести країнах ЄС існує мультиклірингова система", - уточнив він.
Асоціація "Українські фондові торговці" також висловила серію зауважень до урядової редакції проекту. Зокрема, торговці незадоволені ст. 5, 7, 17 і 21, в яких допущені суттєві неточності, аж до прямого протиріччя з іншими нормативними актами. Крім того, рекомендації АУФТ щодо регулювання клірингової діяльності не враховані.
ПАРД у своїх оцінках більш категорична - асоціація попереджає про можливість "нової хвилі рейдерських захоплень" у зв'язку з введенням нового правового регулювання. На їхню думку, численні недоліки законопроекту містять загрозу, як для діяльності професійних учасників фондового ринку, так і для інвесторів - власників цінних паперів. Зокрема, проект створює механізм для приховування відносин контролю над підприємствами та отримання тіньових доходів від їх діяльності шляхом передачі прав за цінними паперами. "Пропонований механізм реформування депозитарної системи - штучний перерозподіл ринку депозитарних послуг, що неминуче призведе до монополізації ринку, згортання діяльності професійних учасників та унеможливить якісне обслуговування емітентів", - впевнені вони.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
