881
Багато на себе беруть
— Фондовий ринок
Вітчизняний фондовий ринок подає тривожні сигнали. Кілька його учасників, які не виконали зобов'язання за операціями РЕПО, відключені від торгів, а одна з компаній позбавлена ліцензії. При цьому біржі, яка згідно з законодавством не може здійснювати клірингові функції, доводиться карати порушників тільки постфактум. Тим часом гравці ринку посилюють ризик-менеджмент і не відкидають нових дефолтів.
Восени вперше з моменту старту в березні 2009 року регулярних торгів на "Українській біржі" не змогли виконати зобов'язання перед контрагентами компанії "Арсенал Капітал", "Вест-Капітал" та "Енерджі Капітал". У всіх цих гравців виникли проблеми з виконанням угод РЕПО. Механізм таких операцій передбачає продаж цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу за обумовленою ціною з урахуванням річної відсоткової ставки за користування коштами. Юридично це дві угоди купівлі-продажу, рознесені в часі. Практично РЕПО є найпростішим способом запозичення коштів під заставу цінних паперів. Але ризик у тому, що в разі падіння фондового ринку доводиться здійснювати зворотний викуп за фіксованою ціною цінних паперів, що значно втратили у вартості.
В Україні учасники торгів отримали можливість проводити операції РЕПО в 2009 році. У серпні цього відбулися перші випадки невиконання контрактних зобов'язань за такими договорами, і відносно порушників були застосовані штрафні санкції. Відповідно до правил "Української біржі", компанії повинні сплатити штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань на користь постраждалої сторони і ще 1% - на користь біржі. Однак ніхто з "трьох товаришів по нещастю" не зміг заплатити штраф. За невиконання накладених біржею санкцій зазначені учасники фондового ринку у вересні були відключені від торгів. Потім Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) позбавила "Арсенал Капітал" ліцензії на торгівлю цінними паперами. Такі ж дії можуть чекати компанії "Вест-Капітал" та "Енерджі Капітал". "Якщо вони сплатять штрафи, можна буде розглянути питання про підключення до торгів. В іншому випадку ці компанії будуть позбавлені ліцензії. Адже учасникам, які не виконують свої зобов'язання, не місце на ринку", - прокоментував інцидент голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко.
Не розрахували сил
Дефолт за зобов'язаннями вищеназваних компаній багато в чому був обумовлений ситуацією на фондовому ринку, спровокованою негативними процесами у світовій економіці. "Причиною невиконання низкою компаній зобов'язань перед контрагентами стало різке падіння ринку в серпні, до якого деякі його учасники виявилися не готові, - коментує керуючий директор ІГ "Універ" Олексій Сухоруков. - І це не останній випадок дефолтів вітчизняних інвесткомпаній. Адже в умовах високої конкуренції зможуть вижити далеко не всі. Причому ризик дефолтів буде зростати при підвищенні волатильності ринку". Олег Ткаченко впевнений, що до невиконання зобов'язань вищеназваними компаніями привело недотримання правил ризик-менеджменту: порушники не врахували зміни ринкової кон'юнктури і не розрахували свої фінансові можливості. "Якщо оператори ринку не почнуть стежити за своїми ризиками, дефолт інших компаній - питання часу, причому найближчого, - прогнозує старший ризик-менеджер компанії Dragon Capital Руслан Балабан. - Адже інструменти стають все складнішими, а далеко не всі компанії готові вкладати кошти у свій розвиток і запрошувати висококваліфікованих фахівців".
У зоні ризику, в першу чергу, опиняються компанії, готові укладати угоди без попереднього депонування активів (наприклад, РЕПО). Саме такі операції, на відміну від механізмів з повним попереднім депонуванням, за оцінкою експертів, тягнуть за собою небезпеку невиконання зобов'язань однієї зі сторін.
Робота над помилками
Випадки порушення порядку розрахунків за укладеними на біржі договорами виявили, що ризик-менеджмент є "слабким місцем" багатьох учасників ринку. "Для врахування ризику дефолту компанії-контрагента при її ідентифікації необхідно встановлювати ліміт на операції з різними інструментами, - говорить Руслан Балабан. - Але в українських брокерських компаніях подібна практика поки застосовується вибірково. Адже необхідну увагу ризик-менеджменту приділяють тільки учасники ринку, які торгують з іноземними контрагентами". Причому, за оцінками пана Балабана, винуватцем в випадках, що мали місце, є не тільки компанія-порушник, а й друга сторона угоди, яка навряд чи схотіла б фігурувати в даному контексті. Адже очевидний "прокол" в оцінці ризиків здатний істотно підірвати репутацію.
Втім, випадки невиконання зобов'язань з операцій РЕПО не пройшли для ринку безслідно. Так, Олег Ткаченко відзначає зміну ставлення багатьох гравців до ризик-менеджменту - зокрема, посилення контролю за якістю застави в угодах РЕПО, а також більш уважну оцінку контрагентів. За словами пана Ткаченка, деякі компанії почали наймати персонал для відстеження і розрахунку ризиків на ринку.
У сформованій ситуації актуальне питання надання біржі права здійснювати функції клірингу, чого на даний момент не допускає чинне законодавство. На думку опитаних експертів, без цього біржі не зможуть створити ефективну систему зниження ризиків невиконання договірних зобов'язань. За інформацією Олега Ткаченка, у випадку прийняття закону про клірингову діяльність, декілька проектів якого зараз знаходиться на розгляді Верховної ради, біржа запровадить технологію часткового переддепонування - до неї вже прийшли в усіх розвинених країнах. Це дозволить мінімізувати ймовірність невиконання біржових угод.
Але деяких заходів на "Українській біржі" збираються вжити, не чекаючи спеціального закону. "Ми плануємо впровадити технології, що зменшують ризики невиконання угод, у рамках яких неможливе повне переддепонування - в першу чергу, за операціями РЕПО, - говорить Олег Ткаченко. - Найближчим часом ми маємо намір подати на затвердження до Державної комісії нову редакцію правил, які передбачають таку технологію". У свою чергу в Держкомісії для виявлення та запобігання правопорушень на ринку цінних паперів вважають доцільним проведення перевірок. "Це, на нашу думку, є найкращим превентивним заходом, - говорить глава ДКЦПФР Дмитро Тевелєв. - Адже перевірка організації діяльності та внутрішніх документів учасників ринку сприяє зниженню ризиків невиконання контрактних зобов'язань. У той же час комісія працює над розширенням інструментарію фондового ринку, пропонуючи цілий пакет нових нормативних актів".
За власним бажанням
Крім трьох компаній, що проштрафилися, з числа активних гравців вітчизняного фондового ринку вибула грузинська BG Capital. Правда, за власним бажанням. Після чотирьох років роботи в Україні в компанії вирішили закрити київський офіс, пояснивши свої дії прагненням сфокусуватися на локальному грузинському ринку. У зв'язку з відходом BG Capital експерти заговорили про початок тенденції, що свідчить про скорочення кількості учасників фондового ринку. "Компанії BG Capital, очевидно, було ніде розвернутися на маленькому і висококонкурентному українському ринку, - коментує ситуацію Олексій Сухоруков. - Причому взяти приклад з неї можуть й інші: якщо практика поточного валютного регулювання не зазнає змін, ринок буде стискатися, і на ньому залишаться лише найвитриваліші. А емітентам, які йдуть туди, де є гроші, український фондовий ринок у цей час стає нецікавий".
Експерти не виключають, що збиткові компанії в найближчій перспективі будуть або банкрутувати, або заморожувати свою діяльність до кращих часів. У той же час Дмитро Тевелєв вважає закриття офісу BG Capital суто корпоративним рішенням власників компанії, яке не варто розглядати як тренд. Глава Держкомісії також не поділяє песимізму експертів, які прогнозують скорочення кількості учасників фондового ринку. Як зазначає пан Тевелєв, в останні роки їх число або зростає, або залишається стабільним, а в цілому відкриття нових компаній і закриття існуючих не виходить за рамки природного для ринку процесу. Так, за даними ДКЦПФР, на кінець 2005 року кількість всіх ліцензованих учасників фондового ринку становила 1488 компаній, на кінець 2007 року - 1703, а на осінь 2011-го - 1711. "Поточний рівень ризиків залишається стабільним, і мова не йде про його зниження або підвищення, - стверджує Дмитро Тевелєв. - У цілому, фондовий ринок демонструє помірне зростання. Так, за дев'ять місяців поточного року обсяг біржових договорів з цінними паперами перевищив 183 млрд грн, що більш ніж удвічі більше від результатів аналогічного періоду попереднього року".
Марія Бабенко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
