2788
Гривня на відсоток не купилась
— Валюта
"Паспортизація" обміну валюти таки дозволила скоротити чистий попит на готівку. "Нам вдалося обмежити купівлю, яка не пов'язана з потребами населення", - обтічно висловився Дубіхвост. А голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін був більш конкретний: "Якщо ви не в розшуку, у вас чесний бізнес і ви платите податки, в чому проблема показати паспорт? Ви його показуєте десять разів на місяць у різних місцях, і нічого, а в банку страшно? "При цьому банкір висловив упевненість, що вжиті заходи дійсно допомогли відсікти від бізнесу "міняйл", які порушували вимоги НБУ.
На жаль, на поліпшення банківської гривневої ліквідності це вплинути не могло, тому фінустанови знову готові піднімати ставки за депозитами. "Для нас є комфортні ставки - у гривні близько 15%, у доларі - приблизно 9%. Якщо вони опускаються нижче, то вкладник починає крутити головою на всі боки в пошуках альтернативи", - зазначив Тимонькін.
А з альтернативою, як відомо, у нас напружена ситуація: населення практично не працює з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. "Єдиний цінний папір в Україні, за котируваннями якого фізособи стежать з напруженою увагою, - це долар", - пожартував Дубіхвост. Тоді як НБУ вдумливо і послідовно розробляє інструменти підвищеної надійності, які могли б залучити на ринок гравців, не зацікавлених у банківських послугах.
Одними з таких інструментів можуть стати інвестиційні золоті сертифікати, призначені для купівлі фізособами, а також розширення асортименту інвестиційних монет і їх вихід в масовий обіг. На думку НБУ, інвестиційні монети будуть хорошою альтернативою валютним заощадженням, оскільки ціна їх теж буде змінюватися в залежності від курсу металу. "Якщо вже зберігати гроші під матрацом, то краще в золоті, а не в папері", - вважає Дубіхвост. Правда, банкіри також вважають перспективним інструментом іпотечні облігації, які, як писали "i", незабаром має намір випустити Агентство з рефінансування житлових кредитів.
Але оскільки бажаючих пограти в цінні папери, як і скласти золото в скарбничку, не так вже й багато, а гривня банкам потрібна, уникнути перегляду ставок не вдасться. Більше того, деякі (в основному невеликі) банки вже зараз декларують 18% річних. Але навчені гірким досвідом фінустанови, що постраждали, коли частина банків під час кризи залучала депозити за ставками вище середньоринкових, а потім погашала зобов'язання за рахунок Фонду гарантування вкладів фізосіб, продовжують наполягати на адміністративному втручанні регулятора в ринок депозитів. Наприклад, НБУ міг би обмежувати максимальну відсоткову ставку, допустиму на ринку, як це робиться у Франції.
Але більш справедливою схемою банкіри вважають введення диференційованих внесків до ФГВФО в залежності, наприклад, від розміру та адекватності капіталу і величини активів. Втім, за словами Бориса Тимонькіна, жоден банк ще не помер від браку капіталізації, а ось через брак ліквідності - траплялося, тому підвищення ставок за депозитами в теперішніх умовах - крок адекватний ринковій ситуації.
На думку голови правління банку "Фінанси та Кредит" Володимира Хливнюка, потенціал для зростання ціни на залучені ресурси є хоча б з точки зору зростання інфляційних очікувань. Але заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн впевнений, що для вкладника десяті частки відсотка, на які зміниться ставка, ролі не грають. Наші вкладники, впевнений він, за 20 років стали досвідченими, і занадто висока ставка їх, швидше, відлякає, тому зібрати з ринку гроші просто за рахунок збільшення відсотка не вдасться.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
