1546
Настав час сходити до донора
— Казна та Політика
Останні дев'ять місяців українська економіка обходиться без кредитів МВФ. Незважаючи на це, уряду вдається фінансувати видаткові статті бюджету, а Нацбанку - контролювати валютний курс гривні. Та нова хвиля нестабільності на світових ринках загрожує зниженням попиту на український експорт та труднощами із залученням кредитних коштів. У нинішній ситуації, що загрожує платіжному балансу країни, різко зростає актуальність відновлення співпраці з МВФ.
Останній раз українська влада залучала кредити МВФ в грудні минулого року. За час, що минув відтоді, країна мала отримати ще три транші на суму близько $4,5 млрд, але їх виділення повсякчас відкладається. При цьому переносяться не лише терміни видачі кредитних траншів, а й дати приїзду до Києва місії МВФ. Востаннє візит місії фонду, який планувався на кінець серпня, було відкладено на два місяці. Примітно, що цього разу представники валютного фонду, всупереч практиці відмови від коментування перебігу переговорів, повідомили, що перенесення візиту місії є українською ініціативою. У відповідь прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що потреби в кредитних коштах на даний момент немає. "Гроші нам зараз не потрібні. Якщо вони знадобляться, значить, ми поїдемо до Вашингтона, поставимо певні умови, виконаємо вимоги, які висунуть кредитори, і отримаємо цей транш. Ніяких перешкод для отримання траншу не існує", - підкреслив високопоставлений чиновник.
Макроекономічні показники загалом підтверджують правильність висновків прем'єр-міністра. Уряд справді не має потреби в кредитах МВФ, хоча б тому, що позики, заплановані до виділення Україною в 2011 році, передбачалося направити на рахунки Нацбанку, а не Кабміну. Крім того, аналіз виконання держбюджету на поточний рік не виявляє потреби у залученні додаткових кредитів для покриття його витрат. "Наш аналіз виконання держбюджету за підсумками I півріччя не показав наявності загроз невиконання. Загалом бюджет, як для посткризової ситуації, цілком стабільний", - відзначає генеральний директор Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Ірина Щербина. За даними Держказначейства, в січні-серпні дохідну частину держбюджету виконано на 67,46% від запланованого річного показника. Крім того, станом на 1 серпня, на єдиному казначейському рахунку в НБУ було 34,1 млрд грн, що достатньо для виконання урядом своїх зобов'язань.
Позикове підживлення
Відсутність співробітництва з МВФ не завадила українській владі двічі в поточному році виходити на зовнішні ринки капіталу. У лютому уряд розмістив десятирічні єврооблігації на $1,5 млрд під 7,95%, а в червні - п'ятирічні євробонди на $1,25 млрд під 6,25%. Крім цього, Національне агентство з Євро-2012 розмістило в квітні семирічні єврооблігації на суму $690 млн під 7,4%. Але навіть такий вдалий бекграунд не дозволяє розраховувати, що до кінця року уряду вдасться залучити ще $1,75 млрд, як передбачає держбюджет. "Ситуація на ринках капіталу діаметрально змінилася, і розраховувати, що уряду вдасться, як і влітку, розміститися за ставкою 6,25%, вже не доводиться. В такій ситуації відновлення співпраці з МВФ могло б бути виходом. Але навіть за цієї умови ставка не опуститься до рівня останнього розміщення, орієнтовно вона буде на 1 процентний пункт вищою", - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. "Досі кон'юнктура на світових фінансових ринках була сприятлива для розміщення українських суверенних і корпоративних єврооблігацій. Інвестори закривали очі на відсутність співпраці з МВФ і, відповідно, неотримання нових траншів, що служать індикатором проведення реформ. До уваги бралася поточна економічна ситуація, яка характеризувалася впевненим поквартальним зростанням ВВП і прийнятним рівнем відношення держборгу до ВВП. Зараз становище на міжнародних ринках змінилося, так само як і очікування щодо майбутньої економічної динаміки в світі. Україна в разі сповільнення економічного зростання та продовження зростання обсягу держборгу може позбутися аргументу у вигляді прийнятного рівня держборгу до ВВП", - додає керівник аналітичного підрозділу ГК "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Вальчишен.
Якщо уряд не погодиться на підвищення ставок за євробондами, виходом із ситуації може бути скорочення бюджетних витрат. "Особливістю держбюджету на нинішній рік є зниження рівня зовнішніх позик. Незважаючи на те що такий крок означає скорочення низки витрат, він збільшує стійкість держфінансів, що зараз дуже актуально", - відзначає пані Щербина. Цілком можливо, що уряд ініціює чергову пролонгацію на півроку кредиту VTB Capital на суму $2 млрд. "Ймовірність такої пролонгації дуже висока, однак треба пам'ятати, що в травні 2012 року все одно доведеться віддавати ці гроші. І не факт, що до того часу ситуація на світових фінансових ринках стабілізується і вдасться залучити кошти для виплати VTB Capital", - уточнює Олег Устенко.
Ліки від паніки
При відносно стабільній ситуації з державними фінансами основною передумовою для відновлення співпраці з МВФ є загроза резервів НБУ. "Коли українська влада підписувала з МВФ другу програму співробітництва, багато експертів дивувалися великій сумі цієї кредитної лінії - близько $15 млрд, особливо в ситуації відновлення економіки та позитивного платіжного балансу. Основним завданням цієї кредитної програми було створення подушки безпеки для НБУ в разі другої хвилі фінансової кризи", - говорить аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук.
Що стосується нинішніх потреб Нацбанку, то ситуація досить неоднозначна. З одного боку, резерви регулятора залишаються стабільно високими (станом на 1 вересня - $38,2 млрд). При цьому якщо в травні-червні резерви знизилися на $0,8 млрд, то в липні-серпні - зросли на $0,7 млрд. У той же час профіцит платіжного балансу за підсумками семи місяців склав $1,9 млрд. За словами економіста Сітібанку по Росії та країнах СНД Наталії Новикової, це свідчить про те, що платіжний баланс у поточному році буде збалансованим і без допомоги МВФ. "У такій ситуації співпраця з фондом носить в основному іміджевий характер - вона впливає на вартість позик як для держави, так і для приватних компаній, а також є стимулом для проведення реформ, що дуже важливо для інвесторів", - зазначає Новикова.
Втім, дані платіжного балансу, що публікуються НБУ, показують, що на тлі зростання від’ємного сальдо поточних операцій, приплив валюти в країну за фінансовим рахунком залишається не просто невисоким, але й нестабільним. При досить скромному припливі прямих іноземних інвестицій (за вісім місяців $3,3 млрд), основним джерелом надходжень валюти в країну є кредитні ресурси, залучені державою ($4,9 млрд) і реальним сектором ($6,5 млрд). "Ситуація із залученням коштів за фінансовим рахунком дуже нестабільна. Швидше за все в кінці року надходження за фінрахунком будуть знижуватися, і платіжний баланс виявиться негативним", - відзначає аналітик ІК Dragon Capital Олена Бєлан. Ситуацію посилює сезонне збільшення закупівель природного газу - якщо в літні місяці платежі НАК "Нафтогаз України" становили близько $0,5 млрд, то до кінця року вони можуть зрости до $1,5 млрд.
Така тенденція може призвести до різкого погіршення платіжного балансу. "Зниження обсягів українського експорту, очевидно, триватиме, і навіть виручка від експорту зернових не зможе компенсувати зниження попиту на продукцію металургії та машинобудування", - говорить Віталій Ваврищук. Якщо недавно більшість аналітиків прогнозували стабільний позитивний платіжний баланс за підсумками поточного року, то зараз у зв'язку із загрозливим зниженням обсягів експорту та погіршенням ситуації на ринках капіталу експерти все частіше говорять про від’ємне сальдо поточного балансу. Зокрема, за розрахунками ІК "Ренесанс Капітал Україна", дефіцит платіжного балансу за підсумками року може навіть досягти $4,5 млрд - профіцит фінансового рахунку в межах $2,5 млрд не перекриє дефіциту поточних операцій в $7 млрд.
Очікуване від’ємне сальдо платіжного балансу однозначно посилить тиск на валютний курс гривні. Якщо ж Нацбанк має намір утримувати курс гривні до парламентських виборів, то йому необхідно збільшити резерви. "Очевидно, що восени НБУ доведеться виходити з інтервенціями, продаючи іноземну валюту. Як правило, після декількох місяців таких інтервенцій паніка на ринку доходить до населення, і воно починає скуповувати валюту", - стверджує Віталій Ваврищук. У такій ситуації заспокоїти ринок можна лише відновленням співпраці з МВФ. Це покаже, що в разі необхідності регулятор може розраховувати на достатній приплив валюти.
Проблема-2012
Ще однією причиною, яка свідчить на користь необхідності відновлення співпраці з МВФ, є наближення парламентських виборів. За оцінками експертів, якщо ймовірність отримання кредитних коштів МВФ в поточному році ще досить висока, то в наступному році залучити кошти буде значно тяжче. "Швидше за все кредит наприкінці нинішнього року буде останнім у цій програмі. Враховуючи, що в 2012 році відбудуться парламентські вибори, влада навряд чи піде на подальші непопулярні заходи", - зазначає Олена Білан. Варто зазначити, що термін дії програми співпраці України і МВФ закінчується восени 2012 року.
При цьому вже з осені 2012 року Україна почне виплати за першим кредитом stand-by, відкритим ще в 2008 році. Згідно з двосторонніми домовленостями, в 2012 році Україна має повернути МВФ $3,4 млрд. Перший транш першого кредиту stand-by був направлений в резерви НБУ, і очевидно, що в наступному році повертати позики фонду буде регулятор. "Коли нинішня програма співпраці з МВФ розроблялася, це не було проблемою, оскільки за другою кредитною лінією ми повинні отримати в наступному році $5,7 млрд. Але тепер висока ймовірність, що ці гроші Україна не отримає, а значить - повертати кредити за першою позикою доведеться з резервів НБУ", - говорить Віталій Ваврищук. У такому випадку різке скорочення резервів Нацбанку може додатково підсилити тиск на курс гривні.
Юрій Панченко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
