1007
Стосовно Діденка дотримались всіх умовностей
— Енергетика
У гучних процесах проти чиновників з'явився перший засуджений. Три роки умовного терміну отримав екс-заступник голови "Нафтогазу" Ігор Діденко. "Газові" домовленості 2009 року почали приносити "кримінальний" результат. Чи то ще буде?
Засудили і вільний
У низці кримінальних справ проти колишніх сильних світу цього українська Феміда сказала перше вагоме слово. П'ятого вересня вирок вислухав один з обвинувачених у справі про розмитнення "газу RosUkrEnergo" - екс-заступник голови НАК "Нафтогаз України" Ігор Діденко. Як відомо, передача НАКу 11 мільярдів кубометрів газу колишнього посередника була оскаржена в Стокгольмському арбітражі. Україна програла справу, газ (вкупі зі штрафом) довелося повернути, а СБУ щільно зацікавилася подіями початку 2009 року.
Спочатку в порушеній влітку 2010-го спільній "газовій" справі окрім Ігоря Діденка проходили також екс-голова Державної митної служби Анатолій Макаренко та колишній перший заступник голови Енергетичної регіональної митниці Тарас Шепітько. Всі вони були заарештовані протягом червня-липня 2010 року і залишалися під вартою близько (а у випадку з Діденко - і помітно більше) року. Тривале перебування колишніх чиновників у СІЗО неодноразово засуджувалося як українськими, так і зарубіжними правозахисниками. Але Шепітька і Макаренка випустили під підписку про невиїзд тільки на початку липня 2011 року. А Ігор Діденко опинився на волі лише після оголошення вироку.
Тоді велика строгість до екс-представнику верхівки "Нафтогазу" пояснювалася побоюваннями з приводу його можливого виїзду за кордон. Але потім "підсудні" шляхи фігурантів узагальненої справи розійшлися серйозніше. Двадцять п'ятого липня справу Ігоря Діденка було виділено в окреме провадження. А вже 30 серпня стало відомо, що колишньому чиновнику змінили статтю КК - з 191-ої (розтрата чужого майна в особливо великих розмірах) на 364-у. Заміна звинувачень у зловживання владою або службовим становищем була сприйнята як пом'якшення. Нарешті, 5 вересня став відомий вирок: хоча прокурори просили п'ять років, підсумок - три роки позбавлення волі з трирічною ж відстрочкою (тобто, фактично - умовний термін). Жодної конфіскації, але річна заборона на обіймання посад, "пов'язаних з виконанням адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності". Того ж дня з майна засудженого було знято арешт, а сам він - випущений на свободу.
Адвокат обвинувачуваного Ігор Степанов, хоч і згадував про надії на виправдання, потім зазначив, що вирок був "досить неупереджений і досить хороший". Чи будуть обидві сторони: як захист, так і звинувачення - подавати на апеляцію - поки невідомо. Для того щоб визначитися, у обох сторін є 15 діб з моменту оголошення вироку.
Підсумок або репетиція?
Порівняно м'який вирок Ігорю Діденко був сприйнятий неоднозначно. Юристи коментувати його не поспішають, а тому головними темами обговорення швидко виявилися "Чому так мало?" і "І що буде далі?".
Щодо доброзичливості правосуддя думки розійшлися. Базових версій кілька. Одна з них пояснює м'якість вердикту малою виною самого засудженого. "Є кілька причин, чому було винесено рішення засудити Діденка умовно. Перша - він взагалі не повинен був сидіти. Садити за те, що людина виконувала доручення прем'єр-міністра? За що тут садити? Він же не людину вбив, це ж не Пукач" , - вважає директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. З іншого боку, відзначають фахівці, чуйність Феміди може пояснюватися загостренням відносин і з Росією, і з Заходом. У розпал кризи енерго-політичних відносин з Кремлем суворе покарання за "газові" справи може здатися недипломатичним. Хоча тут варто враховувати, що тему "Газпрому" у справі "Нафтогаз" і митниці проти RosUkrEnergo "інші зацікавлені сторони намагаються не згадувати... Ну а на Заході жорсткість судових процесів вже давно називають можливим бар'єром для безболісної асоціації з ЄС.
Третім, і, як може здатися, навіть більш популярним поясненням дозованої суворості закону залишається припущення про "бартер": м'який вирок в обмін на зміну публічної думки з приводу провини Юлії Тимошенко. Про те, що він керувався директивами прем'єра, Ігор Діденко заявляв і раніше. Але, варто зауважити, що ще в квітні 2011 року він був переконаний, що домовленості українського і російського прем'єра пішли країні на користь. "...Уже 20 січня відновити поставки газу в Україну і транзит газу в Європу, де громадяни замерзали в госпіталях, в Україні, слава Богу, не замерзали", - описував підсудний наслідки ухвалених рішень. Не робив неприємних для екс-прем'єра заяв Діденко і 29 липня, коли його допитували як свідка у справі Тимошенко. Але потім тональність заяв одного з високопоставлених обвинувачуваних змінилася. "Я б ніколи не підписав договори, які я підписав, і не виніс би їх на розгляд правління, якби я тільки знав, що директиви, які зобов'язують мене підписати ці договори, були хвалені одноосібно Тимошенко, а не були ухвалені колегіально органом Кабінету міністрів України", - жалкував про вчинене Ігор Діденко.
У таборі прихильників колишньої глави уряду така зміна курсу не пройшла непоміченою. Сама Юлія Тимошенко підтримала засудженого і сподівалася на його майбутнє виправдання. "Замість інтересів газової мафії він захистив інтереси держави, тому вирок незаконний, і я переконана, що з часом Ігор Діденко буде реабілітований, як і всі політичні ув'язнені", - впевнена екс-прем'єр. При цьому Юлія Володимирівна не виключала, що свідчення екс-"нафтогазівців" Олега Дубини та Ігоря Діденка могли бути отримані під тиском. "Я хочу сказати, що під залякуванням і Дубину, і Діденка, під тиском представників режиму змусили дати свідчення, що вони були нібито переконані, що це рішення уряду", - припускає вона. Точка зору "У всьому винний тиск" (слово "співпраця", не в приклад політологам, політики намагаються не вживати) в БЮТ, схоже, поки основна.
Генеральна прокуратура, в свою чергу, ще в липні (після того, як Діденкові, який "затримався" під арештом, змінили статтю) заперечувала можливість впливу на відомих підозрюваних (тобто, крім Діденка - ще і на Тараса Шепітька і Анатолія Макаренка). За результатами перевірки підтвердження "втягування правоохоронців у політичні процеси, використання ними методів для тиску на людей, залякування громадян України" не знайшли. Зате слово "співробітництво" (у більшості випадків - відносно Макаренка і Шепітька) вже вживалося.... Можливо, тому оточення Юлії Володимирівни побоюється подальшого розвитку ситуації за таким сценарієм. "Я розумію, що прокуратура, можливо, зараз почне чергові танці з вовками... змусивши людину змінити свідчення під тиском, під приводом чи під приводом змінити їй на більш м'яку перспективу", - припускає нардеп Сергій Власенко.
Інтерес соратників Тимошенко до подальшого розвитку подій закономірний - ще одним предметом жвавого обговорення став можливий вплив завершення процесу проти Ігоря Діденка на долю інших представників колишньої влади, які перебувають під судом і слідством.
Яким би не був вирок, саме закінчення першого гучного судового процесу продемонструвало: в "корупційних" справах вітчизняна Феміда поки готова йти до кінця. Правда, не до такого, щоб це викликало пекуче засудження спостерігачів: Діденко засуджений, але відпущений з-під варти - вже привід поговорити про гуманність вітчизняного правосуддя!
А от чи варто й іншим підозрюваним розраховувати на подібну гуманність - вже інше питання. У фахівців єдиної думки з цього приводу не існує. Перший вирок може бути й ознакою "відлиги", і перевіркою реакції (як місцевої опозиції, так і зарубіжжя), і виключенням зі створюваного прямо зараз правила. "Умовний термін Діденка напевно запалив промінь надії у серцях прихильників Тимошенко, але я не впевнений, що на неї чекає те ж: і звинувачення у екс-прем'єра серйозніше, і бажання покарати її при владі набагато сильніше", - нагадує політолог Володимир Фесенко.
Виявиться вирок першою ластівкою або затишшям перед бурею - покаже майбутнє. Довго чекати, можливо, не доведеться - продовження суду над Анатолієм Макаренком і Тарасом Шепітько призначено на кінець вересня, а на закінчення процесу проти Юлії Тимошенко її прихильники очікують практично з дня на день. Між тим, варто пам'ятати про те, що підсумок суду над Ігорем Діденко показовий не лише як вирок колишньому чиновнику топ-рівня, обвинуваченого в корупції. Не слід забувати, що своє звинувачення в зловживанні владою "свіжозасужденний" отримав, виконуючи вказівки зверху. А значить - "директиви" Юлії Тимошенко фактично поставили "поза законом" ще до того, як завершився процес над екс-прем'єром.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
