Віхи тижня — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Віхи тижня

Казна та Політика
712
Прем'єр кинувся захищати національні інтереси в газових питаннях. Медведєв більше не хоче спілкуватися з Януковичем?.. Генерал Пукач у суді шукає можливості для пом'якшення вироку...
Азаров став на захист національних інтересів
Цікаво спостерігати, як енергійно почав захищати національні інтереси Микола Азаров. Хоча прем'єру з об'єктивних причин навряд чи варто побоюватися звільнення, нахабна поведінка Газпрому і Кремля зачепила за живе навіть уродженця Калуги. Микола Янович, правда, запевнив європейську спільноту, що газової війни не буде, але зажадав від Росії не "інтеграційних знижок" на газ, а нормального договору.
Щоб переконати російських партнерів бути більш поступливими, українська влада готова не тільки винести обвинувальний вирок Юлії Тимошенко, колишній натхненниці підписання газових угод у січні 2009-го, а й розділити НАК "Нафтогаз України" на кілька складових компаній.
У Києві, хай і з помітним запізненням, усвідомили всю згубність тактики постійних поступок Москві, і тепер намагаються надолужити згаяне.
Розмови про можливу відставку міністра освіти Дмитра Табачника сполохали український політикум. Зрозуміло, що мова йде не лише про провали в гуманітарній сфері, а й про нав'язливе русофільство її офіційного куратора.
Ситуація в країні вимагає радикальних кадрових перестановок, і однією відставкою Табачника не обійтися. Тим часом не звільненому поки міністру окремі екзальтовані аналітики пророкують лідерство в проросійському політичному проекті або прихід в КПУ на місце беззмінного Петра Симоненка.
Янукович: Не згоден я...
Росіяни на поступки йти не збираються, спритно використовуючи різні рівні ньюсмейкерів для демонстрації твердості власної позиції. Фраза "Україна нам повинна" вимовляється так голосно, що її завершальні слова - "платити за газ" - якось губляться. Не дивно, що українському президенту не вдалося поспілкуватися в Душанбе зі своїм російським колегою в рамках ювілейного саміту СНД. Це раніше Віктор Федорович і Дмитро Анатолійович були друзями не розлий вода, сьогодні ж Медведєв вважає за краще повчати українців з безпечної відстані під акомпанемент інформаційної війни, що розгортається проти української влади російськими ЗМІ.
Останнього дня серпня нинішній господар Кремля звинуватив Україну в утриманстві, прямо запропонувавши офіційному Києву просити "інтеграційну знижку" на газ з усіма наслідками, що звідси витікають. Янукович після неформальної зустрічі у Гданську з польським президентом Коморовським не став відмовчуватися. Схоже, польський лідер сказав українському "заповітне слово". У столиці Таджикистану українською мовою (що на зустрічах з пострадянськими лідерами буває рідко) Янукович запевнив, що не дозволить тиснути на Україну, а Нафтогаз не збирається вливатися в Газпром. Мабуть, Віктор Федорович зрозумів, що вже навряд чи коли-небудь зможе пригостити цукеркою Медведєва. Та й мова вже йде не про солодощі, а власний рейтинг і вплив. У цьому відношенні Януковичу є про що турбуватися. Тож не варто дивуватися, якщо на такі переговори до Москви українські представники візьмуть перекладача з російської.
Трохи підбадьорили українського президента міністри закордонних справ ЄС, які вирішили під час неформального саміту в Сопоті не припиняти переговори про підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Цей документ, незважаючи на прогнозовані труднощі з його ратифікацією, на Банковій сприймається як сертифікат правильності зовнішньої політики. Як відомо, європейських послів до якнайшвидшого підписання угоди закликали і члени Комітету опору диктатурі. Юлія Тимошенко разом з Григорієм Немирею на сторінках The Wall Street Journal не лише в черговий раз поклялися у прихильності європейським цінностям, а й закликали не вірити Януковичу.
Феміда і довіра
Справді, концентрація влади в руках президента мало кому дозволяє засумніватися в тому, що у резонансних судових процесах керівництво країни має "піковий інтерес". У справі Тимошенко - не тільки особиста помста, а й прагнення розірвати газові угоди, щодо Юрія Луценка - демонстрація збоченої "справедливості", чому може посприяти поставлений екс-міністру діагноз "цироз печінки".
Що робити зі свідченнями Олексія Пукача, який в залі суду заявив, що він убив Георгія Гонгадзе на замовлення Кучми, Литвина, Кравченка і Джиги, влада, схоже, ще не вирішила. І річ не в тім, що заяви колишнього міліцейського генерала робляться в дещо дивній тональності. Все-таки переслідувати вчорашніх "героїв Майдану" - це одне, а мати справу з "соціально близькими" політиками - зовсім інше. Тож екс-президенту і нинішньому спікеру парламенту поки турбуватися нема про що.
Євген Магда
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас