1959
Продати все
— Казна та Політика
Польський мільярдер Ян Кульчик спільно з FranceTelecom ще три-чотири роки тому хотів поборотися за "Укртелеком". Тепер він згадує про це як про одну з нереалізованих бізнес-ідей. Дізнавшись, що держмонополіста зв'язку в березні продали за 10,575 млрд. грн., бізнесмен пригадує, що свого часу був готовий запропонувати більшу суму. "Але тоді і компанія була трохи іншою", - уточнює він.
Якщо в 2005 році знаковим для інвесторів став продаж "Криворіжсталі", оскільки він повинен був встановити стандарти для подальших аукціонів, то після зміни влади сезон "нової" приватизації відкрив саме "Укртелеком". Продаж держмонополіста зв'язку привніс новий стиль в процес приватизації українських держоб'єктів. Для нього характерна відсутність інтриги в питанні про остаточного переможця торгів, а також продаж пакета держакцій за вартістю, що не набагато перевищує стартову. Але головне - це умови, які істотно знижують кількість можливих претендентів і прописуються під конкретного інвестора.
Ще одне ноу-хау полягає в тому, що великий капітал, виходячи на конкурс, вважає за краще "ховатися" за спинами нікому не відомих компаній, а також вдається до допомоги посередників для "відводу очей". Наприклад, фактично ніхто не сумнівається, що за "дочкою" австрійської компанії EPIC насправді стоять інвестори з України. Швидше за все, приватизація чергових великих держактивів проходитиме за випробуваним під час продажу "Укртелекому" схемами: конкуренти будуть домовлятися ще до початку торгів далеко від чужих очей, і зламані списи публіка навряд чи побачить.
Наші 37%
Україні є що продавати. Частка держсектору у ВВП все ще становить 37%. Це більше, ніж у більшості розвинених країн світу. Наприклад, в Англії або Італії цей показник дорівнює 15%, в США та Німеччині - близько 20%. Втім, недавня фінансова криза і економічний спад після неї змусили цілий ряд країн знову замислитися про роль державних підприємств у національній економіці. Збільшення впливу держави на економіку через створення держкорпорацій, а також націоналізація ряду фінансових установ стали одним з рецептів виходу економіки зі світової фінансової кризи і посприяли зміцненню іміджу держуправління як більш надійного і прогнозованого. Однак цього не сталося в Україні. Тут за держкомпаніями давно закріпився імідж "неефективних", і криза тільки збільшила його.
Водночас висока частка держвласності в економіці і невизначеність процесу приватизації стимулюють корупцію в боротьбі за доступ до управління держкомпаніями. На жаль, можна тільки констатувати, що держава Україна як власник у більшості випадків є слабким заручником конкурентної міжусобної боротьби приватного великого бізнесу за доступ до держактивів. Про ефективність управління при цьому говорити не доводиться.
Перевиконання плану
Білорусь відповідно до умов кредитної програми ЄврАзЕС в найближчі три роки повинна буде приватизувати активи на $7,5 млрд. При цьому обсяг приватизації буде не менше $2,5 млрд. Для нашого північного сусіда такі темпи приватизації обумовлені форс-мажорними обставинами і викликані фінансовою кризою, що вибухнула цієї весни.
Втім, Україну такими темпами Мінська не здивуєш. Дохід від приватизації держактивів протягом 2011 року, якщо всі заплановані конкурси відбудуться, повинен скласти не менш $2 млрд. Наступного року, у разі продажу ОПЗ і завершення приватизації теплогенеруючих компаній, сума може бути навіть більшою. Закладений у держбюджет 2011 року план по виручці від роздержавлення - 10 млрд. грн., враховуючи курс нової влади на швидку розпродаж активів, був явно занижений сильно. Тому якщо кілька попередніх років Фонд держмайна ніяк не міг виконати план, то тепер завдання виявилося перевиконаним (на 106%) вже в травні. А за підсумками року даний показник може досягти 160%. ФДМУ вже оголосив план з приватизації енергорозподільчих та теплогенеруючих компаній. Так, в серпні будуть оголошені конкурси з продажу 45% акцій "Західенерго", 25% акцій "Київенерго", 50% акцій "Закарпаттяобленерго" та 46% акцій "Черкасиобленерго".
У вересні будуть оголошені конкурси з продажу 50% акцій "Дніпрообленерго", 45% акцій "Крименерго" та 50% акцій "Вінницяобленерго".
У жовтні будуть оголошені торги з продажу 25% акцій "Дніпроенерго", 40% акцій "Донецькобленерго", 45% акцій "Чернівціобленерго" і 26% акцій "Тернопільобленерго". До кінця року Дмитру Фірташу можуть бути продані і "титанові" активи: Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), ДАК "Титан" (Армянськ, АРК), держпідприємство "Іршанський ГЗК" (Житомирська область) і Вільногірський ГМК (Дніпропетровська область).
"Світлі" перспективи
Якщо 2012 швидше за все мине під знаком приватизації Одеського припортового заводу, то рік нинішній ознаменується остаточним відходом держави з енергосектору в частині розподілу електроенергії і теплової генерації. Втім, в уряді зараз розглядають можливість приватизації навіть атомних електростанцій.
Найбільш ймовірно, що більша частина ТЕС і деякі ТЕЦ перейдуть у власність компаній Рината Ахметова. "Донбасенерго" і "Центренерго", які поки в сферу інтересів донецького бізнесмена не входили, можливо, дістануться іншим інвесторам, серед яких фаворитом вважається російський капітал. Крім Рината Ахметова приватизація теплової генерації та енергорозподільчих компаній цікава Ігорю Коломойському, Костянтину Григоришину і російському VS Energy International, вважає аналітик інвестиційної групи "Сократ" Дмитро Мельник. Західний капітал може поборотися за активи хіба що через американську компанію AES, яка вже контролює "Кіевобл-енерго" і "Рівнеенерго". Виконавчий директор AES в Україні Альфія Джумаєва в інтерв'ю "Інвестгазеті" підкреслювала, що зацікавлена в прозорій приватизації українського енергосектору.
Голова ФДМУ Олександр Рябченко вважає, що оцінка вартості акцій енергокомпаній, які виставляються на продаж, буде проводитися на підставі вартості котирувань на фондовому ринку. За його словами, загальна вартість планованих до продажу держпакетів акцій енергокомпаній становить близько 6 млрд. грн. Заступник директора аналітичного департаменту ІГ "Сократ" Іван Панін вважає, що доходи від приватизації одинадцяти держпакетів акцій генеруючих і постачальних компаній енергетичного сектора складуть 5,0-5,5 млрд. грн. "Не виключено, що ціна продажу держпакетів акцій буде дещо нижчою за ринкову", - розповідає експерт.
Втім, приватизація енергосектору - це тільки початок. Уряд також готується до зняття обмежень на приватизацію підприємств НКАУ, авіаційної промисловості, деяких підприємств, що увійшли до статутного капіталу ДАК "Хліб України", об'єктів портової інфраструктури. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко пропонує також приватизувати держбанки - Ощадбанк і Укрексімбанк. Його пропозиція вже знайшла позитивний відгук у ФДМУ. "Я вважаю, що Ощадбанк можна було б вивести на продаж, залишити контрольний пакет за державою, а решту розмістити в тому числі і на світових біржах", - говорить Олександр Рябченко.
Ігор Гошовський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
