1574
Не в дружбу, а в комунальну службу
— Казна та Політика
Після того, як парламент схвалив новий "пенсійний" закон, влада щільно взялася за ще одну непопулярну реформу. На черзі - зміни в ЖКГ. Протягом тижня непроста галузь отримала і нового міністра, і нову регуляторну комісію.
Перевірені кадри
Підводити проміжні підсумки "реформаційного" періоду президент почав за кілька місяців до першої річниці свого правління. У квітні, визнавши, що в 2010 році керівництву країни вдалося "реалізувати максимум третину" запланованого, Віктор Янукович пообіцяв докласти всіх зусиль для того, щоб бюрократичний механізм запрацював ефективніше. На обіцяне довго чекати не довелося. З одного боку, за минулі відтоді неповні три місяці парламент встиг ухвалити кілька ключових законопроектів, зокрема й очікувану з минулого літа пенсійну реформу. З іншого боку, відповісти за зволікання в модернізації довелося і Кабміну.
З поясненням "З реформами не впорався" першим свого крісла позбувся міністр охорони здоров'я Ілля Ємець. Незабаром за ним пішла верхівка житлово-комунального блоку. "Мені набридло водити ці розмови по колу і нічого не робити... Зрештою, є голова на плечах у виконавців чи ні?", - обурювався президент, критикуючи бездіяльність чиновників, які не впоралися з давнім зазначенням гаранта - усереднити тарифи по країні. Відповідальних за провал глава Кабміну визначив швидко. "Що заважало до цього дня запровадити єдиний в державі алгоритм тарифоутворення і дати людям справедливу ціну на послуги ЖКГ? Треба визнати, що в першу чергу це безвідповідальність і інертність Міністерства ЖКГ та регіональних державних адміністрацій. Профільне міністерство, і в першу чергу це заступник міністра Хіврич, не впоралися із завданням навести лад у надзвичайно чутливій для громадян галузі", - підтвердив побоювання глави держави Микола Азаров. Слова з ділом у керівництва держави надовго не розійшлися. Першого червня були відставлені віце-прем'єр і профільний міністр Віктор Тихонов, його перший заступник (а до адмінреформи - міністр) Юрій Хіврич, а також голова держадміністрації Севастополя Валерій Саратов.
Чутки про те, що на місце "луганського" Віктора Тихонова прийде перевірений "донецький" кадр, циркулювали в політикумі з початку червня. Головний претендент на посаду, що звільнилася - губернатор Донецької області Анатолій Близнюк - не поспішав їх підтверджувати, але й не забував нагадати про свою відданість главі держави. "Я можу тільки лише повторити: я - людина президентської команди, і якщо сьогодні президент мені довірив бути в Донецькій області губернатором, а завтра скаже: ти мені потрібен десь в іншому місці... Я ще раз кажу: я людина команди президента", - пояснював керівник ДОДА на початку липня. Горезвісне "завтра" настало в середині місяця. Дванадцятого липня Анатолій Близнюк був-таки призначений міністром ЖКГ.
Причини кадрового зростання донецького губернатора фахівці оцінюють по-різному. Причому серед версій на рівних конкурують як "політичні", так і "господарські" аргументи. До останніх належать бажання глави держави доручити складну галузь людині, якій Віктор Янукович може без застережень довіряти. І поки немає підстав сумніватися в тому, що комунікація нового міністра з Банкової буде відбуватися без особливих проблем. "Чинний уряд завалив реформу ЖКГ, тому міністру зараз важливо мати прямий доступ до президента. До речі, саме в цьому була основна проблема Тихонова - він не мав контактів з Януковичем. А Близнюк такий доступ має, оскільки довго працював з Януковичем", - вважає колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
У поясненні експертами можливих "політичних" мотивів президентського рішення багато що залежить від того, яким же шляхом піде чергова реформа, сферу "діяльності" якої перший віце-прем'єр Андрій Клюєв нещодавно назвав "авгієві стайні". Сумніви в тому, що Анатолій Близнюк може впоратися з поставленим завданням, існують. "Від Близнюка варто очікувати на афористичні висловлювання в його дусі. Яскраві, помітні. Але очікувати на проривів або масштабну прогресивну реформу в ЖКГ я б не став", - вважає політолог Вадим Карасьов. Хтось припускає, що для Близнюка йдеться про синекуру, вибір на користь якої, в свою чергу, призведе до корекції сфер впливу в Донецькій області - на зміну губернатору прийшов екс-голова облради Андрій Шишацький, якого зазвичай приписують до "пулу" групи Ахметова-Колеснікова. Інші політологи припускають, що Анатолій Близнюк був переведений до Києва з прицілом на підвищення - аж до прем'єрського крісла, чому ЖКГ-успіхи послужили б хорошим обґрунтуванням. Правда, тут варто відзначити, що на сьогодні екс-губернатор все ще не порівнявся за статусом зі своїм попередником. Отримавши міністерський портфель, свіжоспечений головний відповідальний за комунальне господарство та регіональний розвиток не став, подібно до Віктора Тихонова, віце-прем'єром. Фахівці припускають, що подібне рішення може бути ще схвалене найближчим часом. Проте ж не можна виключити і ймовірності того, що віце-прем'єрське звання (нагадаємо, згідно з чинною Конституцією заступників у глави Кабміну може бути тільки четверо) буде задіяно по-іншому. Так, все голосніше лунають згадки про те, що в уряді може знову з'явитися "гуманітарний" віце-прем'єр, на посаду якого вже давно пророкують Анну Герман...
Варто зазначити, що призначенням Анатолія Близнюка практика використання в ЖХГ-сфері перевірених кадрів не обмежилася. Восьмого липня глава держави підписав указ про створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг (НКРРКП), а 18 липня - ще одним указом визначив її склад. Очолив новостворений регуляторний орган колишній севастопольський градоначальник Валерій Саратов. А серед "рядових" членів знайшлося місце і опальному екс-заступнику міністра Юрію Хивричу. Незважаючи на гостру критику півторамісячної давності "тих, які не впорались", на Банковій, схоже, вирішили не змінювати коней на переправі. "Віктор Федорович дав можливість Валерію Саратову і Юрію Хивричу ще раз довести, що вони професіонали. При цьому президент підкреслив, що питати буде жорсткіше, ніж звичайно", - спробував пояснити позицію глави держави новий міністр ЖКГ.
Тарифом єдиним? ..
В осяжному майбутньому новій "комунальній" команді належить вирішити безліч питань: від долі довгобудів до мотивування створення дедалі більшою кількістю українців товариств співвласників багатоквартирних будинків. Але якщо судити за недавніми заявами президента поки проблемою номер один для влади залишається тарифна політика.
Від місяця до місяця ідея про те, що вся країна повинна платити за "комуналку" однаково все сильніше привертає можновладців. "Дуже важливо, щоб ми зламали ту практику, яка вже пустила коріння на всю систему ЖКГ, - практику, коли безвідповідально формуються тарифи. І це стало звичкою", - поскаржився глава держави на зустрічі з новим міністром і представниками НКРРКП. Узагальнені тарифи керівництво країни обіцяє вже давно. Спочатку відповідальність за це починання намагалися покласти на Нацкомісію регулювання електроенергетики, але до липня вдалося-таки запустити механізм формування нового органу.
Поки передбачається, що "комунальна" комісія буде займатися тарифами на воду і тепло, а також ліцензуванням постачальників послуг і контролем над якістю останніх. Про повноцінну роботу комісії ще не йдеться: Кабміну тільки належить розробити тематичне Положення, вирішити матеріально-технічні труднощі і внести поправки до нормативних актів, а керівник НКРРКП вважає, що тільки на її формування може піти до двох місяців. Тим не менш, питати з нового регулятора влади почнуть вже скоро. Адже 7 липня президент доручив Кабміну створити єдину методику розрахунку формування тарифів на послуги ЖКГ до 1 серпня (хоча про затвердження основи для неї уряд рапортував ще на початку червня). Правда, спеціального органу, який мав би цим зайнятися, тоді ще не існувало...
Фахівці припускають, що загальні для всієї країни тарифи можуть з'явитися вже восени - до початку опалювального сезону. "ЖКГ в боргах, як у шовках, і в цій ситуації одна надія на приватних інвесторів. Влада це розуміє, тому до осені можна очікувати на розробку єдиної універсальної методики розрахунку тарифів", - вважає глава Української асоціації виробників альтернативного твердого палива Іван Надєїн. А намір пестити і леліяти інвесторів, готових вкладати в комунальний "фронт" керівництво країни виявляло неодноразово. Ось і ледь призначений Анатолій Близнюк відразу ж заговорив про демонополізацію постачань комунальних послуг та переведення їх на комерційні рейки. "Може здатися неправильним, але комерціалізація цих процесів повинна відбутися", - переконаний новий міністр регіонбуду і ЖКГ.
Однак успіх залучення приватного капіталу в комунальну сферу багато в чому залежить від того, наскільки привабливими можуть бути потенційні тарифи для можливих вкладників. Положенню можновладців не позаздриш: інвестори вважали за краще б тарифи "більш обґрунтовані", а логіка політичного процесу і неминуче наближення парламентських виборів вимагає платіжок з "соціально справедливими" розцінками. Поки Кабмін готовий стояти на сторожі народних інтересів. На початку червня Андрій Клюєв повідомив, що в тих випадках, коли собівартість поставки послуг буде вищою за загальний тариф, утворена різниця буде покриватися не безпосередньо з кишені споживача, а за рахунок державного бюджету. Складно сказати, наскільки такий варіант можна назвати повною мірою перспективним - через ситуацію, коли влада "забувала" компенсувати комунальникам пільговий "зазор", що діє на сьогодні, пройшли багато населених пунктів, які пережили відключення благ цивілізації за борги, до виникнення яких нерідко споживачі послуг безпосередньої причетності не мали.
Щоб підвищити майбутніми тарифами градус справедливості, влада хоче зробити їх якомога більш обґрунтованими. Саме тому керівництво країни завзято взялося реалізовувати кампанію "У кожен дім - всі лічильники". Згідно з нещодавно схваленим законом, повномасштабний облік газу хочуть реалізувати до 2018-му, а ось повсюдну установку лічильників на тепло і воду (тобто - предмети інтересу нової Нацкомісії) хочуть провести ще швидше. У випадку з "тепловими" - до кінця наступного року, а ось терміни установки "водяних" поки конкретно не окреслені.
Передбачається, що завдяки лічильникам, нарешті, стане відомо, як же саме виглядають ті обґрунтовані тарифи, про введення яких в Україні говорять уже стільки років. Але найцікавішим моментом залишиться визначення риси між "обґрунтованістю" і "єдиністю". "Оголошення, що до початку опалювального сезону у нас буде єдиний тариф на все, що можна: на тепло, на воду, на утримання житла... це взагалі нонсенс, і на сьогоднішній день не просто неможливо, але й економічно невигідно, це проведе в глухий кут", - упевнений Олексій Кучеренко. Те, що собівартість комунальних послуг (найчастіше згадують про воду) у регіонах нашої країни відрізняється, в Кабміні не заперечують. І керівництву держави ще належить чимось серйозно зацікавити потенційних інвесторів, яким поки пропонують сподіватися на "покриття різниці з бюджету".
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
