637
Програма економрозвитку-2012: плацдарм для стратегії
— Казна та Політика
За роки незалежності України спроб перейти на нормальний, прийнятий у всіх розвинених країнах світу рівень державного управління було багато. Але це ніяк не вдавалося. Всі спроби впровадження середньострокового і довгострокового планування так і залишалися на папері. В "епоху Кучми" з`являлися президентські звернення до парламенту, які визначали основні напрями розвитку, але вони не доповнювалися цілісною системою державного прогнозування та планування - не було короткострокових (річних) програм розвитку регіонів і всієї країни, не було середньострокових і якісних довгострокових програм.
Величезна кількість цільових і галузевих держпрограм ніколи не пов`язувалися між собою, а їхня кількість в деякі роки доходила до двох, і навіть трьох сотень. Вони ніколи нормально не фінансувалися, а виконувалися зазвичай не більше ніж на 25%. Іншими словами, державні кошти використовувалися вкрай неефективно. Все це говорить про дуже низький рівень державного планування. Наприклад, в 2009 році повинні були виконувати 217 програм, з яких з держбюджету реально фінансувалися лише 122. А для щорічного їх фінансування для реалізації в повному обсязі були необхідні кошти, які в кілька разів перевищували видаткову частину річного бюджету країни. За таких підходів коштів було б завжди мало.
Ринок також живе за планом
Всім прекрасно зрозуміло, що без чіткого планування не може бути якісного результату, чи то на окремо взятому підприємстві чи у країні в цілому. Крім того, наявність плану на декілька років вперед, складеного на основі професійного аналізу, фактично знижує ймовірність виникнення непередбачених ситуацій в економіці.
Світовий досвід доводить, що планування в тому чи іншому варіанті - обов`язковий інструмент виходу країн із соціально-економічних криз. У багатьох державах існує ковзаюча система 5-річного (Франція, Японія, Китай, Південна Корея, Індія) або 3-річного бюджетного планування. У Сполучених Штатах 5-річна була введена більше 3-х десятиліть тому. Сьогодні профільне управління Конгресу вже займається 10-річними бюджетними проектами. На базі цих програмно-цільових підходів сформовані індикатори оцінки ефективності виконання програм, ведеться моніторинг ефективності федеральних відомств, його підсумки лягають в основу і кадрових, і фінансових рішень, і навіть системи преміювання американських чиновників.
Відсутність такого ж планування в Україні не лише призводить до неефективності державних інвестицій. Не менш важливо, що постійні політичні протистояння і відсутність чіткої державної політики орієнтують і бізнес на досягнення короткострокових цілей, кардинально знижують інвестиційну активність.
Наприклад, для того аби побудувати нормальний завод, потрібно від 2 до 5 років. Для того, щоб він окупився, треба ще років 10-15. Виходить для залучення інвестицій у створення нових якісних робочих місць, конкурентоспроможних з європейськими, китайськими, японськими або корейськими, і нам потрібно прогнозування років на 15-20. А у нас нічого цього не було. Ось вам відповідь на питання, чому ми так погано живемо.
Україна хоче "взятися за розум"
Поки складно сказати, наскільки сьогоднішня влада розуміє, якою має бути система державного планування. Але те, що почався рух у правильну сторону - безсумнівно.
По-перше, президентський План економічних реформ до 2014 року (як середньострокова програма) викликав переважно позитивні оцінки економістів. По-друге, Національний план реалізації президентської програми реформ на 2011 рік передбачає прийняття закону про стратегічне планування. За словами представників Кабміну, завдання цього документа більш чітко виписати, як повинна функціонувати вся система державного прогнозування та планування. Проект документа вже готовий і проходить узгодження в Комітеті економічних реформ. По-третє, вперше за роки незалежності країни була прийнята Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, на основі якої вперше приймався держбюджет. Раніше всі бюджети версталися виключно в ручному режимі. Причому постійно не встигали вчасно. Тепер вирішили спочатку визначати цілі, а вже потім кошти для їх досягнення.
По-четверте, на зміну Мінекономіки створено Міністерство економічного розвитку і торгівлі. У самому міністерстві стверджують, що справа не тільки в назві. Як заявив його глава, а також перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв, Мінекономрозвитку "візьме на себе роль новатора і генератора ідей щодо забезпечення переходу на стратегічне управління на державному, регіональному і корпоративному рівнях".
Про це він сказав днями на засіданні колегії Мінекономрозвитку, де презентували проект Програми соціального і економічного розвитку на 2012 рік. За ідеєю, цей документ повинен стати кроком на шляху до середньострокового планування. "Пора закінчувати з ручним управлінням. Програма на 2012 рік - перший і дуже знаковий крок у цьому напрямку", - заявив Клюєв.
Роботу над документом розпочали ще в січні цього року. Вперше всі регіони зобов`язали розробити свої програми розвитку, які потім були враховані під час підготовки річної програми для країни. "Це перша спроба, принаймні, за останні 20 років, зробити науково обґрунтований документ. До цього були насправді декларативні програми", - вважає директор Науково-дослідного економічного інституту Мінекономрозвитку Ігор Манцуров. За словами розробників, проект вийшов приблизно на 100 сторінок основного тексту, плюс - близько 600 сторінок різних додатків. Серед них: детальний список заходів щодо реалізації Програми; список заходів з підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності територій; список цільових держпрограм із зазначенням обсягів і джерел фінансування в 2012 році; план співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, основні показники і баланси розвитку економіки.
Під час підготовки документа проаналізували всі загальнодержавні програми. В результаті, з 86-ти залишилося менше 60-ти програм, в які будуть внесені зміни для підвищення ефективності.
Проблема, з якою зіткнулися в міністерстві, - нестача в держструктурах кваліфікованих кадрів, які могли б займатися середньо-і довгостроковим плануванням. З цієї причини до роботи залучили не тільки фахівців профільних державних інститутів, а й незалежних експертів.
Проект передбачає такі прогнозні показники: у 2012 р. економіка має зрости на 6,5%, промислове виробництво - на 8,3%, інфляція не повинна перевищити 7,9%. Такі результати планують отримати в результаті концентрації ресурсів на так званих "точках зростання": машинобудуванні, видобувній промисловості, ПЕК, сільському господарстві, розвитку транспортної інфраструктури та сферах, пов`язаних із проведенням Євро-2012.
У машинобудуванні державні інвестиції будуть спрямовані в авіабудування, космічну галузь, суднобудування, виробництво вітчизняної сільськогосподарської техніки. Документ передбачає зусилля зі збільшення власного видобутку корисних копалин, щоб зменшити залежність України від імпорту не тільки енергоресурсів, але й іншої сировини. Окремий акцент - на програмах енергозбереження. Серед багатьох інших кроків, проектом передбачена реконструкція будівель бюджетної сфери для зниження втрат тепла, здешевлення кредитів, отриманих ОСББ та фізичними особами на реалізацію енергоефективних заходів.
Також у проекті документа визначені обсяги фінансування для виконання ключових завдань в кожній сфері економіки і соціального життя в 2012 році. Причому посилено увагу до розвитку не тільки металургії та хімпрому, а й інших галузей. Це, звичайно, не відразу, а в перспективі, дасть можливість знизити залежність ВВП від змін цін на метал на зовнішньому ринку.
"Кабінет Міністрів робить акцент на переорієнтацію своєї діяльності в напрямку підвищення інвестиційної активності... І декларація про те, що на капіталовкладення буде направлено 5% ВВП, - це європейський показник, і це принципова орієнтація програми. У Програмі є нова формула реалізації цього підходу: держава не тільки мотивує свою діяльність в інвестиційному напрямку, але й одночасно шукає шляхи залучення недержавних фінансових ресурсів на реалізацію інвестпроектів", - заявив під час обговорення програми директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць. Водночас, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що в програмі недостатньо опрацьовані можливі ризики для економіки України в 2012 році. А, за словами директора інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, в проекті не вистачає опису кроків з детінізації економіки та легалізації доходів. На це перший віце-прем`єр відповів, що ці заходи планують почати реалізовувати вже в кінці 2011 року. А Геєць розкритикував заплановані темпи зростання соціальних витрат. На його думку, вони можуть призвести до різкого прискорення споживчих цін.
У свою чергу Клюєв закликав присутніх експертів надати свої пропозиції, які будуть враховані в проекті, а вже потім його винесуть на розгляд Кабінету Міністрів.
За його словами, найважливіше - уникнути ручного управління, запустити роботу механізму нормального стратегічного прогнозування і планування, який функціонує у всіх розвинутих країнах. Він заявив, що також буде розроблена система моніторингу виконання цієї програми.
Крім цього Клюєв повідомив, що на основі напрацьованого досвіду Мінекономрозвитку починає роботу над розробкою нової програми соціально-економічного розвитку вже на середньостроковий період - "плановий рік плюс два прогнозних роки" (2013-2015 рр.)..
Одним словом, напрям правильний, подивимося на результат.
Микола Юриченко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
