1204
Українців позбавлять споживчих кредитів?
— Валюта
Національний банк України днями попередив - ринок кредитування напередодні кардинальних змін. У планах регулятора - остудити запал банків у наданні споживчих позик. Як пояснив перший заступник голови НБУ Юрій Колобов, "ми бачимо загрозу в цьому процесі. Ми працюємо над збільшенням резервування та нормативів під споживче кредитування". За його словами, відповідні документи можуть бути схвалені протягом найближчих двох тижнів.
Дії регулятора на перший погляд виглядають трохи дивно. Згідно з офіційними даними НБУ, в травні банками було видано фізособам кредитів (з урахуванням пролонгованих) на 9 млрд. грн. Раніше сума складала 7-8 млрд. грн. Тобто, критичний зростання не спостерігається. При цьому юридичним особам щомісячно надаються позики на суму понад 90 млрд. грн. Слід також врахувати, що населення регулярно погашає "старі борги", тому за січень-червень ц.р. загальна сума позик, виданих фізособам, не виросла, а скоротилася майже на 1,4 млрд. грн.
Як відзначає директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новиков, "не йдеться про обмеження в цілому кредитування адміністративним шляхом, ми обмежуємо ризики при здійсненні банківських операцій, у тому числі і з кредитування. Саме цю мету ми переслідуємо, а не буквальну заборону". При цьому він нагадав, що "масовість, швидкість (спрощене оформлення) при наданні споживчих кредитів, що мало місце до кризи, призвело до проблем".
З ним солідарний голова правління "Банку Кіпру" Владислав Байрака.
На його думку, банки, які зараз активно пропонують беззаставні споживчі кредити, незабаром зіткнуться з новими випадками поганого обслуговування цих позик клієнтами. "Конкуренція на ринку споживчих кредитів росте, і це логічно, адже іпотека та автокредитування поки далекі від докризового рівня, а банкам потрібно заробляти на позиках, щоб перекривати свої витрати за депозитними операціями", - відзначає банкір.
Він вважає, що частина нинішніх споживчих позик, які видаються без застави, в найближчому майбутньому перейде в категорію "токсичних" активів банків. "Рівень інфляції виходить за рамки урядових доходів, реальні доходи населення не зростають, тому частина громадян напевно перестане належним чином обслуговувати кредити, відсотки з яких перебувають в діапазоні 35-60%. Втім, з урахуванням таких високих ставок і за наявності більшої кількості клієнтів, охочих взяти кредит, банки все одно повинні заробити на нових "потребах", - сказав Байрака.
Дмитро Зінков, голова Правління АТ "ОТП Банк", теж підтримує дії регулятора. "В Україні група ОТП тільки вийшла на ринок споживчого кредитування, але вже встигла переконатися, що даний вид бізнесу вимагає більш жорсткого регулювання, ніж на даний момент. Запропоновані зміни дійсно серйозно вплинуть на ринок і можуть призвести до перегляду кредитної політики банків. Але, водночас, вони убезпечать як банкірів від необдуманого нарощування обсягів споживчого кредитування, так і клієнтів, які будуть ретельніше зважувати співвідношення своїх потреб і фінансових можливостей", - підкреслив Зінков.
Між тим, начальник відділу аналізу фінансових ринків АБ "ІНГ Банк Україна" Олександр Печерицин вважає, що "обмеження споживчого кредитування, безсумнівно, обмежить здатність банків заробляти на високомаржинальних продуктах і може сповільнити відновлення банківського сектора, оскільки темпи зростання їх прибутковості будуть менш значними".
Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, зазначає, що "НБУ, імовірно, вирішив обмежити споживче кредитування в результаті дефіциту рахунку поточних операцій (він у травні був в 2,5 рази більше квітневого - 746 млн. дол проти 293 млн. дол)".
"У першу чергу, подібне рішення НБУ ґрунтується на бажанні знизити розмір імпорту товарів в Україні, частина яких купується за рахунок споживчих кредитів. Це - машини, електроніка, побутова техніка, меблі. Також дане рішення буде стимулювати банки більше кредитувати іпотеку й реальний сектор економіки. Приміром, у травні портфель іпотечних кредитів у гривні склав лише 9,92 млрд. в порівнянні з 9,84 млрд. у квітні. Тобто, комерційні банки більше орієнтуються на споживче кредитування населення, ніж на іпотеку, що погіршує стан поточного рахунку платіжного балансу і підриває стабільність гривні в середньостроковому плані", - підкреслює експерт. Разом з тим, жорсткість ринку кредитування, за словами М. Івченка, навряд чи зробить істотний вплив на темпи зростання економіки України та швидкість виходу країни з кризи.
У свою чергу, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру, зазначає, що "великі покупки готівкової валюти (що покликані обмежити нововведення НБУ), які спостерігаються з початку року, мало мають спільного зі споживчим кредитуванням. Вони припадають на "тіньову економіку", яка споживчі не бере. Теоретично споживче кредитування більше впливає на темпи інфляції. І якщо говорити про те, що зростання позик стимулює попит на імпорт і, як результат, попит на валюту, то офіційні дані цьому суперечать. Згідно з інформацією Держкомстату, за січень -травень п.р. левову частку імпорту складає природний газ і нафту - близько 40%, а на частку побутової техніки чи автомобілів припадає всього 7%".
"У зв'язку з цим ініціативи НБУ слід вважати попереджувальним заходом, спрямованим на стримування активності банків у сфері кредитування. В кінцевому підсумку вони призведуть до підвищення ставок на позики для фізичних осіб і скорочення учасників цього ринку. А НБУ отримає можливість підстрахувати банківську систему від можливих ризиків. У даних умовах ломбарди, кредитні спілки та фінкомпанії отримають можливість перетягнути на себе роздрібне кредитування. Але не варто очікувати на зростання обсягів кредитування населення з їх боку, оскільки їх відсоткові ставки значно вищі за банківські. Іншими словами, населення позбавлять можливості брати кредити" , - підсумував Охрименко.
Схоже, до останнього коментарю не варто навіть щось додавати...
Олена Бистрицька
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
