Паперові інститути — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Паперові інститути

Казна та Політика
498
Нагадаємо, що 16 червня набула чинності поправка в ст.14 закону "Про банки і банківську діяльність", яка унеможливлює участь інститутів спільного інвестування в капіталах банків, а відповідно до Перехідних положень ІСІ зобов'язані протягом шести місяців змінити структуру власності і привести її у відповідність до нових вимог. Тобто КУА змушені розпродавати акції банків, що є в портфелях ІСІ.
Очевидно, учасників ринку хвилює необхідність вивести з портфелів банківські активи. По-перше, через спекулятивний тиск на ринок, що за бажання можна прирівняти до маніпулювання та використання інсайдерської інформації. Наприклад, тільки за одну торговельну сесію 16 червня на цій хвилі котирування на акції "Райффайзен Банку Аваль" знизилися на 4%, а Укрсоцбанку - на 4,8%.
По-друге, в складній ситуації опинилися індексні фонди, які зобов'язані дотримуватися структури індексу в своїх портфелях, а значить, придбати акції Укрсоцбанку та "Райффайзен Банку Аваль", які входять в індексний кошик. Тобто в світлі нових вимог вони або повинні порушувати закон, або фактично припинити своє існування.
Українська асоціація інвестиційного бізнесу, зокрема, вже ініціювала серію заходів, серед яких підготовка проекту змін до закону про банки, звернення до комітетів Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики, а також до глави НБУ Сергію Арбузова і до банків, акціонерами яких є інститути спільного інвестування.
Як писали "ЭИ", на кінець першого кварталу 2011 р. в активах 306 ІСІ були акції 26 банків на загальну суму 459,6 млн. грн., причому в чотирьох банківських установах ІСІ володіють значними пакетами акцій.
Оскільки профільний закон "Про інститути спільного інвестування" не містить заборони на участь ІСІ в капіталі банків, то до моменту внесення відповідних правок (скасування зазначеної норми або введення її в усі пов'язані нормативні акти) пропонується призупинити дію цієї норми закону. В іншому випадку ДКЦПФР доведеться регуляторним шляхом приводити вимоги до портфелів ІСІ у відповідність до нововведень банківського закону, чого комісії не хотілося б, особливо з урахуванням бажання всього ринку скасувати цю норму через її недоцільність.
Визначення ж кінцевих власників часткою капіталу банків, під приводом якого і було розпочато весь цей сир-бор, цілком може бути реалізоване шляхом удосконалення системи обміну інформацією між регуляторами, а також між НБУ та депозитаріями.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас