2066
Будьте простішими: чому підприємці не відчувають спрощення ведення бізнесу
— Казна та Політика
Після несподіваного прояву ніжних почуттів до бізнесу - реєстрації у ВР законопроекту про спрощену систему оподаткування - влада не зупиняється на досягнутому.
Хоча згаданий документ відразу ж зник десь у надрах парламенту (обіцяного його прийняття "вже найближчим часом" поки не спостерігається), на вищому рівні постало питання про термінову дерегуляцію бізнесу. Власне, кампанія щодо спрощення умов ведення бізнесу стартувала ще рік тому, але потім поступово зійшла нанівець. Та й прийняті в рамках програми закони не могли компенсувати бізнесу посилення фіскального навантаження після набрання чинності Податкового кодексу. Крім того, в самому уряді неодноразово скаржилися на те, що виконання законів з дерегуляції саботується на місцях. Зокрема, це визнавав урядовий уповноважений з дерегуляції Михайло Бродський.
Наприкінці травня Віктор Янукович зажадав від Миколи Азарова прискорити дерегуляцію бізнесу. "Чому у нас гальмується питання дерегуляції? Чому затримуються різні підзаконні акти уряду і деяких міністерств?" - обурився президент. Прем'єр пообіцяв виправити ситуацію. 10 червня на засіданні Комітету з економічних реформ Віктор Янукович доручив Кабміну розробити необхідну нормативну базу для реалізації нових законів з дерегуляції. За словами першого заступника голови АП Ірини Акімової, президент зробив особливий акцент на тому, що за всіма прийнятима законама нормативна база має бути розроблена і прийнята в найкоротші терміни, а також доручив продовжити роботу з розширення сфер дерегуляції.
Лиха біда початок
Можливо, занепокоївшись невтішною статистикою реєстрації нових підприємств після того як запрацював Податковий кодекс, в уряді вирішили спростити процедуру започаткування бізнесу. Приміром, були внесені зміни до деяких нормативно-правових актів (закон №3263-VI, який набрав чинності 07.06.2011). За словами старшого партнера LCF Law Group Артема Стоянова, цей документ значно спрощує відкриття бізнесу і мінімізує витрати на цю процедуру. Зокрема, скасовано вимогу щодо мінімального розміру статутного капіталу (КК) ТОВ. Також вилучається норма про внесення до статутного капіталу кожним з учасників до моменту держреєстрації товариства не менше 50% свого вкладу. Скасовуються норми про обов'язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів засновників на статутних документах та нотаріальне завірення установчих договорів. Реєстратору можна подавати не тільки оригінали та нотаріально завірені копії, а й звичайні ксерокопії документів та ін.
Втім, не все так однозначно. Юрист ЮК "Ващенко, Бугай і Партнери" Микита Нуралін нагадує, що раніше мінімальний СК і без того становив одну мінімальну зарплату. А тому навряд чи дана норма була серйозною перешкодою для відкриття бізнесу.
Також треба пам'ятати, що СК визначає розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Тобто ТОВ сама зацікавлена по можливості збільшувати СК. Що стосується скасування нотаріальних гарантій підписів засновників та установчих договорів, то, за словами юриста, це трохи знижує витрати на реєстрацію юрособи, але відкриває можливості для махінацій. "В цілому закон може поліпшити рейтинги ведення бізнесу в Україні, але фактично процедуру заснування підприємництва особливо не спрощує і відкриває шляхи для зловживань, особливо при підписанні установчих документів", - констатує юрист.
Також законом №3262-VI від 21.04.2011 надається можливість створення підприємства на підставі модельного статуту, він затверджується КМУ. Якщо засновники ТОВ згодні з положеннями такого статуту, вони не зобов'язані розробляти окремий статут і подавати його держреєстратору. Якщо ж вони хочуть якось по-особливому врегулювати відносини між собою, у них залишається право розробити індивідуальний статут.
На жаль, часто статути підприємств не містять обов'язкових положень або зовсім суперечать встановленим нормам, тому можуть бути визнані недійсними в судовому порядку. Модельний статут допоможе попередити такі наслідки, а також може бути взірцем при підготовці індивідуального статуту щоб уникнути майбутніх конфліктів і судових суперечок. "Для України з досить забюрократизованою процедурою затвердження установчих документів та реєстрації юросіб пропоновані зміни будуть мати позитивний ефект", - вважає асоційований партнер ЮФ ILF Олена Пархоменко.
Пригоди Електроніка
Крім того, 14 серпня набере чинності закон про держреєстрацію юросіб і фізосіб-підприємців в електронному режимі (закон №2609-VI). Він дозволяє подавати держреєстратору документи в електронній формі. У такому випадку реєстраційна картка та документи засвідчуються електронним цифровим підписом заявника. Але Артем Стоянов звертає увагу на те, що подання електронних документів можливе тільки для засвідчення факту створення суб'єкта підприємницької діяльності (СПД). "Подача документів для реєстрації змін до установчих документів здійснюється тільки на паперових носіях", - говорить він. Така процедура покликана заощадити час і покращити документообіг. Але на практиці ситуація може виглядати дещо інакше. За словами юриста ЮФ ILF Артема Наумова, фізособам-підприємцям доведеться перед реєстрацією отримувати електронний цифровий підпис, що навряд чи спростить всю процедуру. А от з юрособами можуть виникнути складніші проблеми. Виникають питання: хто повинен висилати і завіряти документи, якщо засновників ТОВ декілька? Як реєстратор може перевірити повноваження особи, яка вислала документи на реєстрацію? Як він зможе перевірити справжність довіреності, якщо вона завіряється лише електронним цифровим підписом заявника? "Враховуючи сучасні комп'ютерні технології, електронної копії довіреності довіряти не варто. Ми в будь-якому випадку зіткнемося з необхідністю надання реєстратору оригіналу довіреності в паперовому вигляді", - вважає Артем Наумов.
Відзначимо, що влада пішла і на спрощення процедури закриття бізнесу. Відповідні норми містяться у прийнятому в цілому 18 травня законопроекті №8295 (знаходиться на підписі президента). Зокрема, пропонується обмежити терміни подання податковими органами і Пенсійним фондом довідки про відсутність у підприємства заборгованості, передбачено принцип мовчазної згоди: якщо протягом десяти днів після закінчення встановленого терміну така довідка не надається, вважається, що вона надана. Раніше ж надання такої довідки можна було очікувати роками, що не дозволяло ліквідувати підприємство. Скасовується низка платежів, необхідних сьогодні при ліквідації підприємства, тощо. Зауважимо, що принцип мовчазної згоди введений ще в кінці 2009 року. Але на практиці він майже не діє. Не виключено, що після набрання чинності закону ДПАУ та Пенсійний фонд просто ігноруватимуть дану норму.
Нам би понеділки взяти і скасувати
Спростити життя підприємцям покликана скасування свідоцтва про державну реєстрацію юросіб і фізосіб-підприємців, введена законом №3205-VI від 07.04.2011. Згідно з документом, свідоцтво замінюється випискою з єдиного державного реєстру (ЄДР). Партнер АТ "АФ "АКТІО" Ольга Просянюк зазначає, що з набранням чинності закону спрощується документообіг, а також зменшуються витрати держави на виготовлення бланків свідоцтв про держреєстрацію. Хоча, за її словами, ці нововведення все ж більш значущі для держави, оскільки захист бланка свідоцтва завжди був і залишається досить витратним. Але є і зворотна сторона медалі.
Виписка видається безстроково і не може підтверджувати стовідсотково інформацію про СПД на конкретний момент, в тому числі його найменування, місцезнаходження та ін. "Виписка, видана за результатами реєстрації, на відміну від свідоцтва, може і не містити достовірну інформацію, оскільки лише показує стан юрособи на певну дату, і на відміну від свідоцтва, не підлягає заміні у випадку зміни відповідної інформації в реєстрі", - пояснює юрист. Втім, на її думку, цей недолік частково компенсується наявністю у СПД довідки статистики, в якій міститься актуальна і більш повна інформація, ніж в свідоцтві (наприклад, вказується керівник юридичної особи). Варто зазначити, що скасування свідоцтва про держреєстрацію вимагатиме змін не тільки до законів, але й до багатьох підзаконних актів. А тому найближчим часом із застосуванням виписок з ЄДР можуть виникати проблеми.
Але в уряді збираються піти далі і скасувати використання підприємцями печаток. Відповідний законопроект вже розроблений. "Це буде наступним етапом для спрощення ведення бізнесу в Україні, - прокоментував мету документа Михайло Бродський. - Він дозволить країні піднятися в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку на кілька пунктів".
Передбачається, що законопроект заощадить кожному підприємцю п'ять-сім днів і близько 400 грн, необхідних на отримання печатки. Керуючий партнер ЮК LCF Law Group Ганна Огренчук зазначає, що дана ініціатива загалом відповідає міжнародному досвіду. Але в українських реаліях можуть виникнути труднощі. Адже без печатки підприємець не зможе працювати з банком (або доведеться документи завіряти нотаріально, що спричинить додаткові витрати і втрату часу). У разі відсутності печатки у підприємця податкова вимагатиме від нього подання звітності в електронному вигляді з використанням електронного ключа, вартість якого становить понад 100 грн на рік. Печатками в обов'язковому порядку повинні скріплюватися певні договори. Юрист ЮФ "Мисечко та Партнери" Антон Марченко зауважує, що шахрайство в договірній системі присутнє і при наявності печаток, а при їх скасуванні може ще й зрости. "Не викликає сумнівів те, що суди будуть завалені зверненнями щодо визнання договорів недійсними", - говорить фахівець.
Від PR - до реальних дій
Олена Пархоменко відзначає, що всі ці зміни спрямовані на оптимізацію витрат інвесторів, спрощення ведення бізнесу і навіть гармонізацію національного законодавства з європейським. Але це точкове рішення проблем. На її думку, це тактичний підхід, а не стратегічний. "Причини інвестиційної непривабливості країни і складності започаткування та ведення бізнесу в Україні аж ніяк не в нотаріальному засвідченні або печатках, - розповідає юрист. - Вони набагато глибше: незліченні обмеження в сфері валютного законодавства, тотальна корупція, жорстка фіскальна політика, відсутність безпечного механізму використання електронного цифрового підпису, свавілля в оформленні землі тощо. Тому сьогодні говорити про те, що в Україні вести бізнес стало легше, передчасно". Звичайно ж, дані реформи вирішують деякі проблеми. У той же час вони можуть створити і чимало нових, зокрема збільшення числа рейдерських захоплень. "Тепер змінити директора на цікавому об'єкті і вивести його активи стало ще простіше!" - каже Олена Пархоменко.
Голова Комітету ВР з промислової і регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська оцінює ситуацію вкрай скептично. "Незважаючи на прийняті закони, система залишилася та сама. Дозвільна система як була "доїльним апаратом", так і залишається, про що говорять всі міжнародні рейтинги", - зазначає депутат. На її думку, для реформування цієї системи недостатньо точкових законодавчих змін. Необхідно переходити до радикальних заходів.
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
