2021
Тимошенко взяли за борги
— Кримінал
Список юридичних претензій держави до Юлії Тимошенко зростає. Поки Генпрокуратура цікавиться прем'єрською діяльністю опозиціонерки, СБУ копнула глибше і відкрила кримінальну справу, присвячену знаменитим російським боргах ЄЕСУ перед Міністерством оборони.
Спадщина "газової принцеси"
Кримінальне переслідування Юлії Тимошенко набирає обертів. Печерський райсуд столиці вже взявся за розгляд справи про газові контракти 2009 року, справи про "кіотські" пенсії і неправильні автомобілі швидкої допомоги чекають на свою передачу до суду. Але поки феміда за допомогою Генпрокуратури цікавиться результатами прем'єрських праць колишньої глави уряду, Служба безпеки України з подачі Міністерства оборони РФ вирішила освіжити справи настільки давно минулих днів, що не зовсім зрозуміла ситуація з термінами давності. П'ятого липня стало відомо, що СБУ відкрила кримінальну справу за фактом "спроби розкрадання 405 мільйонів доларів колишніми посадовими особами Кабінету міністрів України, промислово-фінансової корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ) і компанії United Energy International Limited. "Найближчим часом правоохоронці державного порядку планують визначити коло "посадових осіб, причетних до вчинення злочину". А досвід попередніх років підказує, що в цьому списку екс-прем'єр може знову посісти одне з найпочесніших місць.
Основною причиною згадати про борги майже п'ятнадцятирічної давності став недавній лист глави Міністерства оборони РФ Анатолія Сердюкова, адресований українському уряду. У цьому документі, копія якого була оприлюднена ЗМІ, російський міністр просить Кабмін розглянути питання погашення боргових зобов'язань ЄЕСУ в масштабі вже згаданих чотирьохсот з "лишком" мільйонів доларів. Першою реакцією української сторони стала відмова платити за чужими рахунками. А другою, як виявилося, відкриття кримінальної справи за "привласнення і розкрадання майна в особливо великих розмірах організованою групою", відповідно до частини 5 статті 191 КК загрожує винуватцям ув'язненням терміном від 7 до 12 років, забороною обіймати посади/займатися певним родом діяльності та конфіскацією майна.
Спогади про діяльність корпорації "Єдині енергетичні системи України", яка в середині дев'яностих не без допомоги Павла Лазаренка, який очолював тоді уряд, грала ключову (а часом - і монопольну) роль у поставках російського та середньоазійського газу, не вперше обертаються проблемами для Юлії Тимошенко та її найближчого оточення. Варто тільки згадати про події 2001 року, коли звільнена з посади віце-прем'єра "газова принцеса" провела понад сорок діб у СІЗО. Претензії правоохоронців часів Леоніда Кучми до ЄЕСУ з плином часу змінювалися: керівництво корпорації, на яке ще наприкінці дев'яностих були накладені значні штрафи, звинувачувалося в контрабанді газу, потім - зловживанні службовим становищем шляхом заволодіння чужим майном, в результаті чого держава, на думку обвинувачів понесло збиток розміром у кілька (суми різнилися від 5 до 8) мільярдів гривень. Однак з часом (і в судовій боротьбі) ці претензії зійшли нанівець - останні справи проти керівництва ЄЕСУ (а їх було кілька десятків) закрили на початку 2005 року. Потім, після закінчення першого прем'єрства Юлії Тимошенко, про борги ЄЕСУ перед державою Віктор Ющенко згадав у вересні 2005 - головним чином, в контексті списання цих боргів, яке відбулося в період правління Юлії Володимирівни. Подальшого розвитку президентська критика не отримала, хоча за минулі роки (наприклад, в 2007-м) Партія регіонів кілька разів ставила питання правомірності цього списання.
Теорія про те, що після програшу на президентських виборах Юлії Тимошенко можуть пригадати "все" - аж до ЄЕСУ-минулого - отримала підтвердження до початку судового процесу за контрактами-2009. От тільки цього разу вітчизняних правоохоронців більше зацікавили закордонні діяння корпорації, колись очолюваної нинішньою опозиціонеркою. В основі фінансових вимог Міністерства оборони РФ лежать давні складні домовленості, побудовані на взаємозаліках і переуступках, що процвітали в економічній діяльності в 1990-х. Тоді ЄЕСУ підписала бартерну угоду: за газ, поставлений "Газпромом", вона повинна була розплатитися "продукцією виробничо-технічного призначення" з Міноборони. Але, за свідченням підозрюваних з російського боку, компанія встигла погасити "натурою" (а крайні терміни за двома зобов'язаннями стікали в 2000 році) тільки частину боргу - 127 з 450 мільйонів доларів. До кінця 1990-х господарська діяльність ЄЕСУ була практично припинена. "Корпорація "ЄЕСУ" багато років тримала нульовий баланс у розрахунках з Росією. Але в якийсь період ЄЕСУ не виконала певні вимоги, певні команди не виконала, і корпорацію просто, як гумкою, стерли з лиця землі. І як заморозили всі ділові відносини в 1997 році, так вони і залишаються в такому стані", - пояснювала в 2000-му Юлія Тимошенко. Як відомо, стан справ з "оборонними" боргами став приводом для відкриття кримінальної справи проти Тимошенко Генпрокуратурою Росії і оголошенням її в розшук. Її підозрювали в дачі хабара високопоставленим армійським чиновникам РФ, які дозволили раніше підписати контракти про продаж горезвісної продукції за завищеними цінами. Але в грудні 2005 ця справа була закрита через закінчення терміну давності, а "кримінальні" претензії Російської Федерації до Юлії Тимошенко зійшли нанівець. Зате фінансові (а з часом борг збільшився до 405 мільйонів), схоже, залишаються актуальними.
Головне - вчасно стягнути
Бажання Міністерства оборони стратегічного партнера стягнути на свою користь кілька сотень мільйонів доларів виглядає цілком виправдано. Ось тільки в Україні до цього пориву поставилися вкрай стримано. Юлія Тимошенко існування такого боргу заперечує. "Я б хотіла, щоб ви подивилися законодавства України і Росії, і ви зрозумієте, що 15 років жоден борг не може обчислюватися і враховуватися. Крім того, безумовно, в тих сумах, які вказуються, навіть і близько такого боргу не було", - пояснювала вона в червні, коли було отримано лист Кабміну. Влада теж не поспішає брати на себе непотрібні їй зобов'язання. "Адже це серйозне звернення, претензія до всіх українців, до держави, якщо цей борг буде нами визнаний. Я знаю, що попередньо Азаров повідомив, що не визнає борги Тимошенко як борги всієї України", - уточнює "регіонал" Володимир Олійник. І на сьогодні головне завдання зацікавлених осіб полягає в тому, щоб визначити: хто саме понесе відповідальність за давню несплату. Неясностей в ситуації багато: сторони так і не з'ясували, чи існує ЄЕСУ зараз (імовірно, корпорація була ліквідована в 2009-му); вони розходяться в "свідченнях" з приводу того, чи був борг забезпечений держгарантіями, а також потенційно цікавим питанням залишається історія з фальсифікованими (на думку суду) векселями "Нафтогазу", якими намагалися погашати борги... Але поки деталями займатиметься слідство, політикум більше розбурхує питання: чому зараз?
"Російський слід" в минуле Юлії Тимошенко останнім часом шукають з великою наполегливістю. Так, в середині червня про результати своїх досліджень доповідала парламентська комісія, що займається газовими домовленостями. Оголошений головою комісії Інною Богословською висновок не пролунав несподівано - до подібних висновків владний табір вже доходив. На думку частини парламентаріїв, саме борги (ЄЕСУ і ще однієї компанії, яку пов'язують з екс-прем'єром, - "Босфор") перед РФ стали причиною зговірливості Юлії Тимошенко в січні 2009 року. Діяння колишньої глави уряду у ВРУ спробували класифікувати як державну зраду. А незабаром після цього - про борги "раптом" знову заговорили росіяни.
У БЮТ чергову атаку проти свого лідера трактують однозначно - старі справи знадобилися після того, як нові почали "розвалюватися". "Янукович не може впоратися з Тимошенко самостійно, тому запросив гуманітарну допомогу", - переконаний народний депутат з фракції БЮТ-"Батьківщина" Сергій Пашинський. Своєчасність ініціативи росіян і справді виглядає підозріло. "Цей лист Міноборони РФ з'явився того ж дня, коли справа Юлії Тимошенко було передана до суду. Випадковим такий збіг бути не може, тому, я вважаю, що його основною метою було посилення тиску на Тимошенко в розпочатому проти неї процесі. Швидше за все, лист має під собою суто політичне підґрунтя - Москва просто підіграла певним особам на українській території", - вважає експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Повернення до теми боргів ЄЕСУ може стати в нагоді владі і за кордоном. Адже одна справа - коли керівництво країни підозрюють в пригніченні опозиції. І трохи інше - якщо до цієї опозиції існують серйозні претензії з боку ще однієї держави...
Додаткову загрозу прихильники опозиціонерки намагаються використати на свою користь: якщо борги і раніше актуальні, то немає причин підозрювати екс-прем'єра в зрадницьких вчинках. "...Якщо лист Сердюкова не фальшивка, то всі, хто брехав про "руку Москви" і списання боргів, повинні вибачитися. На газових переговорах Юлія Тимошенко відстоювала національні інтереси України, і ця очевидна істина доведена сьогодні новою провокацією", - захищає голову БЮТ Сергій Пашинський.
Що цікаво - пам'ятливість російського Міноборони може позначитися не тільки на долю колишніх посадових осіб ЄЕСУ. Деякі фахівці не виключають, що "боргова" загроза може бути адресована й керівництву нашої держави. "...З публічних джерел ми бачимо, що переговори про перегляд газової формули поки вперлися в глухий кут. Не виключено, що Росія зробила застереження для чинної української влади про те, що документи не мають терміну давності, і борги треба погашати", - припускає експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут. Якщо Кремль дійсно розігрує подібну багатоходівку, то повернення теми боргів ЄЕСУ, з одного боку, служить натяком на непорушність узятих на себе зобов'язань (а росіяни не втомлюються повторювати: контракт є контракт, і приводів переглядати його вони не бачать). З іншого боку, якщо події будуть розвиватися за сценарієм, який все-таки передбачає стягнення чотирьохсотмільйонного боргу з України, а не з фірм-учасниць, - ризик таких витрат цілком може стати аргументом при з'ясуванні відносин двох країн, що ускладнилися. Поки ж вигоду з теми, що раптово сплила, намагаються витягти всі прямо або побічно зацікавлені особи. Але навряд чи це вдасться кожному.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
