1899
Конституцію можуть поміняти
— Казна та Політика
Не минуло й року з того часу, як Конституційний суд з процедурних підстав скасував зміни до Конституції, прийняті в 2004 р. Це повернуло країну до президентсько-парламентської республіки. А парламентаріїв змусило взятися за роботу з приведення прийнятих за шість років законів у відповідність зі старою Конституцією. Не встигла країна усвідомити масштаб змін політичної реальності, як у влади виникла ідея змінити відроджений основний закон країни.
Як і що міняти, поки неясно навіть експертам, які регулярно відвідують владні кабінети. Але підготовка до роботи вже почалася. Працює група під керівництвом першого президента країни Леоніда Кравчука, яка повинна визначити модель і правила роботи Конституційної асамблеї - дорадчого органу при президенті, якій доведеться працювати над новим документом. Сам Кравчук прогнозує, що вона буде створена до кінця року.
У суспільстві поки немає усвідомлення необхідності обіцяних змін. Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв вважає, що зміни передбачаються внутрішньою структурою чинного Основного закону. "Еволюція була закладена в перехідних положеннях", - сказав Єрмолаєв. Серед причин, які роблять необхідними зміни в Основному законі, експерт назвав назрілу адміністративно-територіальну реформу, яку не вдасться провести без посилення прямої демократії.
Чинна Конституція була прийнята Верховною Радою 28 червня під час безпрецедентного "трудового марафону" депутатів. Як згадує ветеран української політики Левко Лук'яненко, цьому передувала робота двох комісій, одну з яких очолював президент Леонід Кучма, а іншу - голова Верховної Ради Олександр Мороз. "Між проектами, напрацьованими президентською і парламентською групами, було кілька кардинальних розбіжностей, зокрема, за кількістю палат в Раді: Кучма пропонував двопалатний парламент, його підтримував В'ячеслав Чорновіл, а група, до якої входив я, виступала за однопалатний", - сказав Лук'яненко. Він вважає, що умови, в яких Рада приймала Конституцію, не позначилися на якості документа.
"Робота над Основним законом країни почалася незабаром після проголошення незалежності, часу було достатньо для підготовки", - зазначив Левко Лук'яненко. Він нагадав, що до форсованого прийняття документа депутатів змусила загроза розпуску Ради. "Указ про розпуск вже був готовий, оскільки термін роботи, передбачений Конституційним договором 1995 р., спливав. І в цій ситуації Леонід Кучма проявив себе як державник", - додав екс-депутат Ради Левко Лук'яненко. Противниками прийняття Основного закону країни були комуністи, які не сприймали незалежну українську державу, вважає ветеран боротьби з радянським режимом.
Депутат-комуніст Олександр Голуб 15 років тому в Раді ще не працював. Сьогодні він пояснює позицію старших товаришів антисоціальною спрямованістю Основного закону. "Права на безкоштовну медицину та освіту, інші соціальні гарантії задекларовані, але не гарантовані сьогодні. Саме ці положення потрібно міняти передусім", - сказав Голуб. Він нагадав, що КПУ розробила свій варіант Конституції, він був опублікований у минулому році. Олександр Голуб вважає, що в процесі роботи над новим Основним законом країни обов'язково будуть компроміси. "Але є пункти, щодо якимх компроміс неможливий для нас в принципі. Це положення про соціальну державу, про позаблоковий статус України", - додав він.
Одним з факторів, які змушують задуматися про необхідність змін до Конституції, є недостатня ефективність нинішньої системи влади, вважають у Партії регіонів (ПР). Критерієм оцінки ефективності системи управління країною депутат Ради Валерій Бондик (ПР) вважає здатність влади проводити оголошені реформи. Втім, Бондик зазначає, що сьогодні визначити оптимальну для України модель не ризикне ніхто.
Андрій Єрмолаєв констатує девальвацію в країні всього, що пов'язано з поняттям "Конституція": "Це результат бурхливої політичної боротьби. А внаслідок цього суспільство не має адекватного сприйняття передбачуваних змін в "становому хребті" національного законодавства". Єрмолаєв відзначає дуже низький рівень довіри громадян до політиків. Тому перевагу при формуванні Конституційної асамблеї мають отримати експерти.
А голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко взагалі не впевнений, що нова Конституція буде написана. "Зараз багато хто схиляється до варіанту "точкових змін", - сказав він. Появу науково-експертної групи з підготовки до створення асамблеї він вважає спробою збити невдоволення сумнівним рішенням Конституційного суду про скасування конституційної реформи 2004 р.
Андрій Деркач
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
