3093
Чи вірять українці банкам
— Казна та Політика
У 2011 році українці стали менше довіряти банкам. Цю тенденцію виявили під час опитування громадської думки соціологи компанії "GfK Ukraine". Вони дізналися, що більшість громадян нашої держави розцінює нинішній момент часу як такий, що не сприяє співробітництву з банками, тоді як протилежної думки дотримується лише 4,8% респондентів.
Наскільки ці настрої можуть позначитися на банківському секторі та фінансовій системі в цілому? Чи адекватні реальності отримані соціологами результати, і які причини призвели до життя озвучені цифри? З такими питаннями редакція звернулася до вітчизняних світил в економічних темах. Адже це не жарт: криза довіри - провісник і початок значно відчутнішої кризи фінансів.
Не бачить підстав для побоювання економіст Олександр Царук. На його думку, всі страхи - від браку інформації. "Я не можу сказати, що зараз немає довіри. Особисто я тим банкам, у яких розміщував вільні кошти, і далі довіряю. І проблем зі зняттям депозитів зі своїх рахунків навіть у найбільш кризові хвилини 2008-го у мене не було. Довіру втратили ті банки, які зловживали коштами вкладників або невміло розподіляли ризики. Ось у цих банках дійсно є проблеми, і вони й далі будуть", - вважає він.
Експерт навів у приклад банк "Надра", в якому вкладники виявилися заручниками ситуації, а державна адміністрація не забезпечила доступ клієнтів до їхніх коштів.
"Недовіра буде залишатися, якщо не запрацює інститут тимчасових адміністраторів і не пройде нормальна санація або ліквідація банків. Саме через такі адміністративні рішення і невикористання ринкових механізмів регулювання та утримання ситуації в кризовий час, а також у зв'язку з дисбалансом державних фінансів більша частина українських банків не може викликати довіру. Але є й інша частина банків, які працювали відповідно до банківських стандартів, і їм можна довіряти. Але обиватель просто не знає, який банк надійний, а який ні. Він користується порадами друзів, рекламою. А для того, щоб провести тест фінансової стійкості, треба володіти певними навичками та інформацією, що для більшості людей недоступно", - пояснив Царук.
Позитивно сприйняв інформацію соціологів і інший економіст - Віктор Лисицький. "Якщо взяти динаміку депозитів за останні 12 місяців (що дозволяє врахувати сезонні коливання), то в березні-квітні люди схильні більше до накопичення. Те саме стосується і пожвавлення на автомобільному ринку - зараз багато купують автомобілів, щоб до осені-зими бути на вже обкатаній машині. Якщо за 12 місяців взяти депозити фізичних і депозити юридичних осіб у зіставленні з показниками минулого року, то ми побачимо непогану динаміку. Особливо радує, що українці все-таки несуть гроші в банки", - зазначив він.
На думку фахівця, наші громадяни мають цікаві ментальні особливості у сфері роботи з фінансами. "Особливість українців у тому, що вони якось судорожно накопичують доларову готівку, забуваючи про те, що від інфляції вони цим не сховаються, тому що у нас практично доларових розрахунків немає. Депозити фізичних осіб зростають непоганими темпами, і разом з тим значними темпами зростає валютна готівка за межами банківської системи", - підкреслив Лисицький.
Ще далі розвинув "позитивну" думку керівник Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг Василь Волга. "Я як керівник регулятора сфери небанківських фінансових послуг, який тісно працює з банківською сферою, хай і не прямо, дозволю собі не погодитися з результатами цього дослідження. Головним показником для мене як фінансиста служать цифри, факти й економічні показники", - відрізав він.
За словами чиновника, ще півроку тому кількість депозитів у банках повернулася до докризового показника, а тільки за останній квартал громадяни Україні внесли в банківську сферу 24 млрд гривень. "В якому середовищі і яким чином проводилися дослідження - я не знаю. Але єдине, що підтверджує дослідження - так це те, що соціологія така ж точна наука, як і метеорологія, а соцопитування дуже часто нагадують прогнози погоди", - відрізав Волга.
Протилежний настрій спостерігається у економіста Олега Соскіна. "У нас немає довіри до банків. Уряд хоче обкласти податками депозити, і вже немає сенсу класти туди гроші. Крім того, останнім часом банки стали дуже багато збирати особисту інформацію про клієнтів. І люди просто не розуміють, навіщо так багато персональної інформації віддавати якійсь установі, як вона буде використовуватися. Крім того, банки втратили довіру під час фінансової кризи, коли власники близько 20 банків нахабно пограбували, по суті, своїх вкладників, особливо депозитаріїв", - перерахував причини він.
До цього експерт додав проблеми людей, які взяли валютні кредити до кризи й зіткнулися з загрозою втрати майна і роботою колекторів.
"Тому і виникло різке протистояння між населенням і банківським капіталом, який розглядає українців як вівцю, з якої треба здерти шкуру, а не тільки шерсть підстригти. Зараз виник фактично стан війни між населенням і банківською сферою. Це лихварські контори, а не банки, вони нічим не відрізняються від ломбардів, які грабують населення", - обурений Соскін.
Скептичний в оцінці відносин українців до банків і директор донецького філіалу Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Макогон. "Велика частина українців не зберігають на депозитах валюту, тому що знають, що у разі будь-яких обвалів, дефолтів, якраз банки ті кошти, які є у них, на руки населенню в повному обсязі не віддадуть", - зауважив він.
На його думку, маючи інформацію про можливість другої хвилі кризи і небезпеку різкої інфляції гривні, бачачи, що через транші МВФ штучно підтримується курс відносно інших валют, українці воліють зберігати гроші за принципом "різних кошиків" - в рублях, доларах і євро. "І при цьому бояться ці гроші покласти на депозит в банки з урахуванням того, що ризики, пов'язані з очікуваною кризою, торкнуться, насамперед, банківської системи. Крім того, розуміють, що держава забезпечувати безпеку вкладів не буде, а багато банків мають співвласників за кордоном", - пояснив Макогон отримані соціологами цифри.
Про наслідки банківської кризи минулих років як передумову негативного настрою громадян щодо фінустанов говорить віце-президент Центру економічного розвитку Олександр Кошик. "Це торкнулося величезої кількості людей, тому цілком природно було очікувати такої реакції", - вважає він.
Як заявив економіст, зниженню кількості депозитів не варто надавати великого значення, оскільки це - звичайні сезонні коливання. Але загроза стабільності банківської системи дійсно існує, і полягає вона у величезній кількості проблемних кредитів - від офіційних 15% до 50%, які дають незалежні експерти і міжнародні організації. "Це дуже критична ситуація. Повторення банківської кризи цілком можливе, і люди стихійно відчувають це. В принципі, те, що відбувається в світі - загроза другої хвилі кризи - теж психологічно впливає на людей, і виникає бажання не ризикувати. До того ж зараз відбулося зниження ставок депозитів. Якщо в перший час банки після кризи намагалися залучити вигідними умовами, то зараз це не так вигідно, і це теж впливає на поведінку людей. Що стосується стабілізації в банківській сфері, то це пов'язано із загальним становищем економіки. Наша економіка ще не вийшла на докризовий рівень розвитку і, швидше за все, вийде лише до кінця 2012 року - початку 2013 року. І якщо це відбудеться (оскільки це залежить не тільки від внутрішньоукраїнських умов, але і від того, як складатиметься ситуація у світовій економіці - українська економіка дуже відкрита і чутлива до всіх шоків), ось тоді можна очікувати, що поступово довіра до банківської системи відновиться", - пояснив Кошик.
На цьому обережному очікуванні хотілося б і підвести риску. Слова експерта обережні, а тому не оптимістичні або песимістичні, а швидше реалістичні. Скепсису і безтурботності в оцінках також вистачило. Що кому ближче - нехай визначає сам читач. Він же - власник коштів, якими має повне право розпоряджатися на власний розсуд.
Єдиний нюанс: бажано при цьому пам'ятати, що подобається це комусь чи ні, але банки, як і весь фінансовий сектор - це "кровоносна система" економіки. Якщо з неї зникають гроші - погано стає всім. У той час як заховані під ліжком пакети з доларами на підйом власної економіки не працюють. Це закон. А далі вже - приватний вибір...
Андрій Генералов
За матеріалами: forUm
Поділитися новиною
