1612
Регулятора зміцнили законом
— Казна та Політика
17 червня набув чинності закон України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)" № 3024-VI від 15 лютого 2011 р. (законопроект № 0884).
Коментуючи закон, експерти зазначають, що документом істотно, а місцями і невиправдано, розширюються повноваження банківського регулятора.
Одна з основних новел документа - схвалення для банків нового мінімально-обов'язкового розміру статутного капіталу на рівні 120 млн. грн. (раніше він становив 75 млн. грн.). "При цьому Національний банк має право встановлювати для окремих банків, залежно від їх спеціалізації, диференційований мінімальний розмір статутного капіталу в момент їх державної реєстрації, але не нижче 120 млн. грн.", - посилається на документ радник ЮФ "Василь Кісіль і Партнери" Юлія Кирпа.
Серед інших змін закон посилив вимоги щодо прозорості структури власності банків, формалізований підхід НБУ до розкриття інформації про бенефіциарних власників. Тепер її невідповідність вимогам НБУ до прозорості є підставою для відмови в погодженні статуту банку. Це, на думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, істотно обмежить прихід на ринок нових гравців.
Хоча, як зазначає заступник голови правління банку "Київ" Ігор Волошин, посилення розкриття інформації про реальних власників, їх фінансовий стан та ділову репутацію є для ринку назрілої необхідністю. "Збільшення мінімального розміру статутного капіталу банку не тільки дозволить усвідомити власникам банків їх відповідальність перед вкладниками в матеріальному вигляді, а й зробити за рахунок додаткових вливань в капітал їх бізнес більш технологічним, керованим і гнучким до впливу зовнішніх факторів ринку", - сподівається банкір. А розширення повноважень НБУ, на його думку, - всього лише додаткові важелі впливу і контролю за бізнесом, які спрямовані на стабілізацію та підвищення прозорості банківської системи.
За спостереженнями президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, зі схваленням закону ситуація з повноваженнями регулятора кардинально не змінилася. "Нацбанк завжди був сильною структурою, яка серйозно перевіряла банки. Просто тепер дії регулятора узаконили", - констатує він.
Згоден з колегою і голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук. Він також не очікує від регулятора на будь-які зловживання, бо впевнений, що для цього немає економічних підстав. А банкам, щоб не мати проблем з НБУ, потрібно просто виконувати норми капіталізації.
Разом з тим, аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Світлана Рекрут вважає, що саме з цим в ряду банків можуть бути проблеми. "Банки, які вже існують протягом п'яти років, будуть зобов'язані збільшити розмір свого статутного капіталу до 120 млн. грн. Станом на квітень 2011 р. кількість таких банків становила близько 70, а необхідна сума докапіталізації - близько 3,3 млрд. грн.", - ділиться підрахунками експерт.
Не варто забувати також, що багато невеликих банків все ще не впоралися з високою часткою проблемних активів, простроченим рефінансуванням Нацбанку і т.д. і вимагають додаткових вливань.
Водночас підвищення вартості "вхідного квитка" для нових гравців підвищить попит на вже існуючі фінінститути. Однак експерти впевнені, що підвищення попиту буде мінімальним. Особливо на вітчизняні фінустанови. "На світових фінансових ринках, які не оговтались повною мірою від кризи, немає значних обсягів вільних коштів. Звідси - відсутність інтересу до розширення присутності на ринках, що розвиваються", - пояснює екс-заступник голови НБУ, радник міністра економіки Сергій Яременко. Крім того, вітчизняний реальний сектор також не генерує достатні фінансові потоки, які могли б піти на фінансовий ринок. Тому консолідація банківської системи шляхом поглинань навряд чи можлива.
Разом з тим, норма закону, який набув чинності, що зобов'язує банки збільшувати статутний капітал, буде сприяти процесу злиття невеликих фінустанов, вважає пан Яременко. Інакше їм на ринку просто не втриматися. До слова, фінансист, на противагу думці більшості опитаних експертів, називає згадану норму не інакше як геноцидом національного банківського капіталу. "Зі схваленням закону набувають чинності величезні повноваження Нацбанку, який в ручному режимі буде заганяти банки у ті чи інші групи", - застерігає він.
Побоювання фінансиста частково поділяють і деякі інші учасники ринку, зазначаючи, що у вітчизняних реаліях важливо не тільки зміст закону, а й "особливості" його застосування. На думку економіста ІГ "Арт Капітал" Олега Іванця, якщо виключити варіанти застосування закону в інтересах окремих фінансових груп і сфокусуватися тільки на благих цілях, то його вплив можна оцінити як середній. "Багато норм, особливо що стосуються прав власності в банках, досить складні, що ускладнює прогнозування їх ефекту. Загалом ідея зробити систему більш прозорою і підвищити рівень відкритості виглядає позитивно, але її реалізація може мати ряд складнощів, оскільки механізм новий і невідпрацьований", - прогнозує аналітик.
Добре, зазначає він, що в результаті тривалого і важкого процесу обговорення законопроекту НБУ зупинився на лояльному по відношенню до малих банків варіанті документа, що передбачає поступове підвищення статутного капіталу. "Ідея різкого підвищення норми поставила б під загрозу існування десятків банків, які здебільшого стабільно працюють в рамках своїх стратегій", - впевнений експерт. Вплив же інших норм закону, на думку пана Іванця, само по собі досить незначний, однак багато що буде залежати від способу їх застосування. "На жаль, в Україні досить часто "невинна", часом навіть технічна, фраза в законі стає основою для серйозних рішень судів", - резюмує він.
Спірна норма
Фахівці головного юридичного управління Верховної Ради відзначають, що норма документа, згідно з якою "вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та осіб, які одержують істотну участь у банку, встановлюються Національним банком України", суперечить Конституції.
В Основному законі, зокрема, говориться, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ж нормам закону, що набув чинності, згадані повноваження Національного банку нічим не обмежені, що може призводити до зловживань.
Руслан Кисляк
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
