1479
Візит з Піднебесної
— Казна та Політика
Увечері 18 червня в Україну з офіційним візитом прибув голова Китайської народної республіки Ху Цзіньтао. Глава Китаю відвідує нашу країну вперше і від українського президента Віктора Януковича залежить, чи будуть відносини між нашими країнами розвиватимуться так само добре, як за його "ідейного батька" Леоніда Кучми.
Повернутися до витоків
Ставши президентом України, Віктор Янукович суттєво підкоригував зовнішньополітичний курс ввіреної йому держави. Більша увага стала приділятися східному сектору політики. І йдеться не тільки про Росію, з якою "регіонали" на тлі посилення економічної кризи були просто змушені почати "перезавантаження" відносин. Все більше уваги стало приділятися таким державам, як Туреччина, Азербайджан і, особливо, Китай. Український "гарант" вирішив відновити традицію свого "ідейного батька" екс-президента Леоніда Кумчи. Той навідувався до Китаю щороку. Не минуло і 7 місяців з вступу Януковича на посаду президента України, як він вирішив вирушити в КНР. Там він зробив дуже красномовне визнання: "Скажу відверто: Китай - особливо приваблива для України зовнішня сила. Оскільки це сила толерантна. Вона не буде тягнути Україну направо або наліво, не буде намагатися перетворити на зону свого впливу. Вплив Китаю - це економічна вигода, повага та принцип політичного невтручання. Чи можна собі побажати кращого економічного партнера?". Слід відзначити, що подібної характеристики Януковичем не удостоювалися навіть україно-російські відносини, що свідчить про те місце, яке посідає Китай в системі зовнішньополітичних пріоритетів президента. Тоді ж на зустрічі з керівництвом Спеціального адміністративного району Сянган (Гонконг) Янукович зазначив: "Наше спільне з Головою КНР Ху Цзіньтао рішення щодо переходу українсько-китайських відносин на стратегічний рівень, сподіваюся, дасть можливість швидкого і динамічного розвитку економік наших країн". І ось, через 9 місяців глава КНР робить відповідний візит, в ході якого висловлює зацікавленість у розвитку українсько-китайських відносин. "Ви і уряд України розглядаєте розвиток відносин з Китаєм як один з пріоритетів зовнішньої політики вашої держави. І в Китаї це високо цінують", - сказав Ху Цзіньтао на зустрічі з Віктором Януковичем.
Примітно, що візит голови КНР до України відбувся після довгої 10-річної перерви. Попередній візит лідера Китаю був лише в 2001 році. Тоді нашу країну відвідував Цзян Цземінь. За президента Ющенка китайський вектор у зовнішній політиці м'яко кажучи був призабутий. Більша увага приділялася таким питанням, як євроінтеграція, вступ України до НАТО тощо. У підсумку Україна "проспала" момент перетворення КНР на одну з найвпливовіших держав у світі. Китай - одна з небагатьох країн, які відносно безболісно пережили світову фінансово-економічну кризу, що почалася в 2008 році. Вже зараз ряд аналітиків каже, що в недалекому майбутньому Китайська Народна Республіка посяде місце Сполучених Штатів Америки. І до цієї точки зору варто прислухатися, особливо на тлі збільшення боргу США. До речі, кредитором вкотре виступив саме Китай.
Але не тільки посилення Китаю на світовій арені може бути причиною бажання української влади налагодити "стратегічне співробітництво" з цією далекосхідною державою. Як би дивно це не звучало, але Україна може багато чого запропонувати Китаю. Та й у зовнішній політиці та міжнародних економічних відносинах у наших країн є спільне "проблема" - відносини з Росією.
Взаємовигідна дружба
Візит Ху Цзіньтао в Україну є частиною запланованого лідером КНР "турне" по Росії, Україні та Білорусі. Така послідовність візитів голови Китаю не випадкова. Відносини Росії та Китаю, незважаючи на уявну простоту, далеко не безхмарні. КНР, як і Україна, досить сильно "підсіла" на постачання "блакитного палива" з РФ. І дорожнеча цього енергоносія є такою ж "головним болем" для китайського уряду, як і для українського. І прогрес у цьому питанні у китайців такий же, як і в українців. 17 червня Ху Цзіньтао зустрічався з президентом РФ Дмитром Медведєвим. Основною тематикою переговорів лідерів КНР і РФ була ціна на газ. І цю проблему так і не вирішили - через розбіжності в ціні, газовий контракт так і не узгодили. Росія хоче продавати в КНР газ за такою ж ціною, як і в Європу, тобто за ціною близько 350 доларів за тисячу кубометрів.
У Китаї ж наполягають - ціна на російський газ не повинна перевищувати ціну на газ центральноазійський, тобто 250 доларів за тисячу кубометрів. Різниця в ціні - близько 100 доларів США - є досить критичною для цих країн. Неважко помітити схожість з російсько-українською газовою проблемою. Та й динаміка переговорів щодо ціни точно така ж - ніяка. Україна і Китай - товариші по нещастю, які цілком очікувано можуть скоординувати свої дії з вибивання поступок з РФ. Незважаючи на різний рівень економік двох країн цей союз не буде союзом "галантерейника і кардинала". Все-таки на даний момент Україна контролює один з найважливіших коридорів постачання російського газу в Європу.
Цікаво також відзначити інтенсифікацію військової співпраці України і Китаю, що саме по собі не може не насторожувати Росію. На думку такого військового аналітика, як заступник директора Інституту політичного і військового аналізу Олександр Храмчихін, якщо проти Росії і буде здійснена зовнішня агресія, то стороною, що нападе, з імовірністю більше, ніж 90% буде саме Китай. Водночас, за прямої допомоги України в КНР були побудовані такі об'єкти, як комплекс випробування палубних літаків, комплекс з випробування аеродинамічних моделей літаків.
Та й деякі китайські літаки оснащуються українськими двигунами. Крім того, Україна допомагає Китаю і з флотом - недобудований авіаносець "Варяг" доводили до пуття не без допомоги українських фахівців. Наша країна передала китайцям технологію виробництва газових турбін DN 80, які використовуються для оснащення військових судів, у т.ч. і авіаносців. Крім цього, за повідомленнями преси КНР, українці спроектували для китайців аналог десантного судна ВМС України "Зубр". Для Росії така співпраця України і Китаю становить загрозу і з військового, і з економічного боку. По-перше, Китай стрімко озброюється, отримує передові технології. По-друге, в російських "оборонників" на китайському ринку з'явився сильний конкурент, що особливо несприятливо в умовах посилення тертя між КНР і РФ.
Крім військової сфери, Україна може запропонувати Китаю співпрацю і в сільському господарстві, і в легкій промисловості, і у важкій промисловості. В ході свого візиту в Сянган Янукович вимовив: "Україна - це один з найбільш розвинених індустріальних регіонів світу. Це - батьківщина найродючіших у світі сільськогосподарських земель. Це - найбільший у світі енергетичний транзитер. Це - четверта в світі країна за кількістю запасів рудних природних копалин... Це - ворота Європи на схід, і ворота Азії до Європи".
Торік у світі був істотний дефіцит сировини для виробництва одягу. Через неврожаї в країнах-постачальниках бавовни, ціни на тканину буквально "злетіли". Що характерно - найбільшими оптовими покупцями сировини для легкої промисловості (як бавовни, так і льону) тоді стали саме китайці, випередивши своїх конкурентів. Показово також, що Україна не змогла зіграти на цій кризі - якщо в 1995 році площа посівів льону у нашій країні становила 98 тисяч гектарів, то в 2010 році - всього лише 1 тисячу гектарів. При цьому, в тому ж 2010 українці зібрали 0,4 тисяч тонн льону, що на 67% менше, ніж навіть в 2009 році. Основною причиною такого стану справ є те, що українська легка промисловість перебуває в "стані напівнепритомності". Тобто саджати льон просто нерентабельно. Ситуація може кардинально змінитися з приходом на ринок китайців, який буде простимульований і зняттям мораторію на продаж земель сільгосппризначення.
Та й крім сільського господарства, українцям є чим зацікавити підприємців з КНР. На розвиток транспортної мережі в Україні китайці вже виділити кредит під низький відсоток розміром близько 4 мільярдів доларів. Крім того, китайці готові побудувати в Криму парогазову електростанцію. Справа за малим: українська влада повинна не "сполохати" потенційних інвесторів і сильного союзника на світовій політичній арені. А для цього доведеться суттєво змінити умови ведення бізнесу в Україні.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
